Експерементально – дослідна робота

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 12

Робота проводиться на установці приведеній на рис.2. Аспіратор, який використовується в установці, має два ротаметра градуйованих від 0 до 20 л/хв, які використовуються для відбирання проб повітря на запиленість, решта два призначенні для відбирання проб повітря при проведенні газових аналізів і градуйовані від 0 до 1 л/хв. Перші два ротаметри використовуються для лабораторно-дослідної роботи.

1 – аспіратор; 2 – алонж; 3 – з’єднувальні гумові шланги; 4 – патрон-фільтротримач; 5 – пилева камера; 6 – змішувач.

Рисунок 2. Схема установки для взяття проби запиленого повітря.

В чистий і сухий алонж, який являє собою скляну трубку з пришліфованою пробкою, кладуть кружок з металевої сітки, для запобігання винесення вати при протягуванні повітря. Над сіткою розміщують навіску гідроскопічної вати, в середньому 0,5 гр. Товщина ватного фільтру складає 3 – 4 см. З’єднаний з аспіратором алонж закривають пробкою, яка з’єднана шлангом з пилевою камерою.

Для аналізу пилу використовують фільтри АФА (аналітичний фільтр аерозольний), виготовлені з синтетичних волокон. Цей фільтр з нетканого матеріалу, вкладений в захисне кільце з ручкою, виготовлений з двох шарів паперу. Загальна вага фільтра 50 – 110 мг, при відповідних діаметрах 45 – 70 мм. Фільтри АФА практично повністю затримують аерозолі любої степені дисперсності та володіють малим аеродинамічним опором потоку повітря в порівнянні з фільтрами із вати.

Фільтр АФА зберігається в спеціальному пакеті, який відкривають перед використанням. Зважений фільтр вставляють ручкою в прорізь кришки спеціального металевого патрону фільтротримача, а потім при допомозі загвинчуваного кільця, притискають його до кришки патрона, який має в центрі отвір з штуцером, на який натягнуто гумовий шланг, що тягнеться від аспіратора.

Патрон фільтротримач розміщують на пилевій камері, яка імітує виробниче приміщення. До цієї камери підведена гумова трубка з якої підходить запилене повітря від змішувача.

Під час експерименту визначають вагу фільтра та вати до і після досліду. Різниця цієї ваги і буде вагою пилу, відфільтрованого від повітря, об’єм якого визначається з ротаметрів аспіратора в л/хв, помножено на час відбирання проби в хвилинах.

Концентрація пилу Х₁ в 1 м³ повітря визначається з формули:

, (мг/м³) (1)

де Р₁, Р₂ – вага фільтра чи вати до досліду Р ₁ і після досліду Р₂, мг;

V₁ – об’єм повітря, яке протягнуте через фільтри, визначається з формули:

, (л) (2)

де V – покази поплавка ротаметра аспіратора, об’ємна швидкість, л/хв;

T – час досліду, хв.

Об’єм повітря V₀ приведено до нормальних умов (до такого об’єму, який він займав би при температурі 0^° С і тиску 760 мм.рт.ст.) рівний:

, (м³) (3)

де В – барометричний тиск в місці відбирання проби, мм.рт.ст.;

t – температура повітря в місці відбирання проби, ^°С.

Концентрація пилу Х₀ в 1 м³ повітря при нормальних умовах буде рівна

(мг/м³) (4)

Одержані дані розрахунків занести в таблицю 1.

Оцінку результатів дослідження провести порівнянням з ГДК згідно СН 245–71. (див додаток А).

Дослідження повторити два рази (за вказівкою викладача) та вивести середні результати за запиленостю повітря.

Таблиця 1. Результати експериментальних досліджень.

продовження таблиці 1

ЗМІСТ ЗВІТУ

7.1 Тема, мета та завдання лабораторної роботи.

7.2 Короткий опис теоретичних відомостей та експериментально-дослідної роботи.

7.3 Порядок виконання лабораторної роботи.

7.4 Опис приладів та обладнання, які використовують.

7.5 Схема установки (рис. 2).

7.6 Результати вимірювань в таблиці 1.

7.7 Висновки щодо результатів досліджень.

7.8 Контрольні запитання.

7.9 Перелік посилань.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США