Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Винайдення радіо О.С. Поповим.Содержание книги
Похожие статьи вашей тематики
Поиск на нашем сайте 1. Винайдення радіо О. С. Поповим. Радіотелеграфний зв'язок. Досліди Г. Герца вперше продемонстрували можливість передавання електромагнітних сигналів, але все це робили на дуже малій відстані, в межах стола лабораторії. О. С. Попов, застосовуючи антену, в багато разів збільшив потужність випромінювання вібратора і чутливість резонатора. Таким способом він здійснив далекий зв'язок за допомогою електромагнітних хвиль. Удосконаливши передавач і приймач електромагнітних хвиль, Попов почав передавати і приймати слова телеграфною азбукою Морзе. Дуже швидко він установив, що ці сигнали можна приймати на слух за допомогою телефону. Такий спосіб зв'язку дістав назву радіотелеграфування. Спочатку Попову вдалося здійснити радіозв'язок тільки на кілька десятків метрів, а потім він передавав повідомлення вже на десятки кілометрів. Значення відкриттів Попова дуже велике. Кожен з нас добре знає, яку роль у сучасному житті відіграє радіозв'язок, телебачення, радіолокація тощо.
Коливання у резонансному контурі передаються через детектор Д у телеграфний апарат (чи в телефон) Т або в записуючий пристрій. Детектор (випрямляч) перетворює змінний струм високої частоти в постійний за напрямом струм, тобто випрямляє змінний струм. Щоб згладити пульсації випрямленого струму в телеграфному апараті, паралельно йому приєднують конденсатор С2, який заряджається під час проходження імпульсу струму і частково розряджається в проміжку між імпульсами.
Струм у приймачі треба обов'язково випрямляти, бо записуючий пристрій телеграфного апарата не може виконувати коливання, які відповідають струму високої частоти. Телеграфні сигнали можна приймати на слух за допомогою телефонна. Для цього коливання високої частоти треба перетворити в коливання низької частоти. 2. Радіотелефонний зв'язок. Амплітудна модуляція. Звукові радіопередачі стали можливі після винайдення електронних підсилювальних ламп. Трудність звукової передачі в тому, що для радіозв'язку необхідні коливання високої частоти, а коливання звукового діапазону є коливаннями низької частоти, для випромінювання яких не можна побудувати ефективні антени. Тому коливання звукової частоти доводиться тим чи іншим способом накладати на коливання високої частоти, які вже переносять їх на великі відстані. Керування коливаннями високої частоти у відповідності з коливаннями низької частоти називають модуляцією коливань високої частоти. Модулювання — це зміна з низькою (звуковою) частотою одного з параметрів високочастотних коливань. Коливання високої частоти називають несучими коливаннями, оскільки вони виконують службову роль — переносника коливань звукової частоти. Несуча частота має бути сталою, тобто стабілізованою. При амплітудній модуляції змінюють із звуковою частотою амплітуду високочастотних коливань. Поняття про радіолокацію.
Дія радіолокаційної установки ґрунтується на вловлюванні «електромагнітної луни», тому така установка повинна випромінювати електромагнітні хвилі і вловлювати їх після відбивання. її випромінювання має бути напрямленим. Установка повинна мати прилад для точного вимірювання часу між надсиланням імпульсу випромінювання і його поверненням після відбивання. Оскільки напрямлене випромінювання здійснити тим легше, чимкоротші хвилі, для радіолокації використовують короткі хвилі, наприклад сантиметрової довжини. Радіолокаційна установка має спеціальну антену (яка за формою нагадує прожектор), у центрі якої встановлено випромінювач коротких хвиль.. Ця сама антена і приймає імпульси випромінювання, відбитого від перешкоди. У радіолокаторі є електронно-променева трубка, на яку передаються сигнали при відправленні і прийманні імпульсів випромінювання. Час між відправленням і прийманням імпульсу можна визначити за відомим часом проходження електронним променем діаметра екрана трубки. Відстань до перешкоди можна визначити, помноживши швидкість поширення хвиль 3 · 108 м/с на половину часу між відправленням і прийманням імпульсів. Звичайно на екрані трубки в певному масштабі зазначають відстань до перешкоди, яка визначається положенням відбитого імпульсу на екрані. Радіолокацію широко використовують на практиці: на літаках, для визначення висоти польоту і для здійснення посадки при поганій видимості, на кораблях для виявлення перешкод, в астрономії для вимірювання відстаней до небесних тіл. Конспект. Розв’язування задач. Модель №1 ( період і частота коливань)
1. Період власних коливань контуру 31,4 мкс. Яка індуктивність котушки, якщо ємність конденсатора 0,5 мкФ? а)10-6Гн; б)50·10-6Гн; в)3·10-6Гн; г)3·10-8Гн;
2. Конденсатор якої ємності треба ввімкнути в коливальний контур, щоб при індуктивності котушки у 5,1 мкГн одержати частоту вільних коливань 10 МГц? а)5пФ; б)10пФ; в)49,7пФ; г)500пФ;
3. Котушка довжиною 50см і перерізом 3см2 містить 1000витків та з’єднана паралельно з конденсатором. Площа однієї пластини конденсатора 75см2. Відстань між пластинами 5мм. Діелектрик – повітря. Визначити період і частоту коливань.
4. Індуктивність коливального контуру 0,5 мГн. Якою має бути ємність контуру, щоб він резонував на довжину хвилі 300м?
5. Коливальний контур, що складається із повітряного конденсатора з двома пластинами по 100см2 і котушки індуктивністю 1мкГн резонує на довжину хвилі 10м. Визначити відстань між пластинами конденсатора.
Модель №3. (радіолокація) 6 На якій відстані від антени радіолокатора перебуває об'єкт, якщо відбитий від нього радіосигнал повернувся назад через 300 мкс? Швидкість світла вважати 3·108м/с. а) 40 км; б) 45 км; в) 55 км; г) 50 км;
Домашнє завдання: 1.Опрацювати по підручнику тему «Електромагнітні коливання» 2. Вивчити основні означення даної теми. 3. Розв’язати задачі: 1. Коливальний контур випромінює магнітні хвилі завдовжки 300 м. Який період коливань у коливальному контурі? Швидкість світла вважати 3*108м/с. а)3 мкс; б)4 мкс; в) 1 мкс; г) 5 мкс;
2. Частота коливань у коливальному контурі 15 МГц. Яка довжина електромагнітної хвилі? Швидкість світла вважати 3*108м/с. а) 15 м; б) 25 м; в) З0 м; г) 20 м;.
3. Коливальний контур складається з конденсатора ємністю 12мкФ і котушки індуктивністю 0,3 мГн. Конденсатор зарядили до напруги 10 В. Яке значення максимального струму в контурі? а) 4 А; б) 6 А; в) 2 А; г) 12 А;
4. Який діапазон частот коливань, якщо індуктивність котушки в коливальному контурі можна змінювати в межах від 10 мкГн до 100 мкГн, а ємність від 50 до 1000 пФ? а) 7 МГц-0,5 МГц; б) 10 МГц-1 МГц; в) 15 МГц-5 МГц; г) 5 МГц-1 МГц; д).
5. Коливальний контур радіоприймача налаштований на довжину хвилі 300 м. Яка індуктивність коливального контуру, якщо його ємність 500 пФ? Швидкість світла вважати 3-10*м/с;?. а) 55 мкГн; б) 45 мкГн; в) 5 мкГн; г) 60 мкГн;
|
||
|
|
Последнее изменение этой страницы: 2016-04-08; просмотров: 732; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.156 (0.011 с.) |
Принципову схему найпростішого радіотелеграфного зв'язку зображено на рис. Передавачем є генератор незатухаючих коливань високої частоти ГВЧ, який через ключ К з'єднується з антеною А1. Під час замикання ключа К передавач починає випромінювати електромагнітні хвилі. На великій відстані від нього встановлюють приймач з антеною А 2, зв'язаною з резонансним контуром РК, де конденсатор змінної ємності Сх призначений для настроювання приймача в резонанс з передавачем. Як відомо, на практиці одночасно працює багато передавачів. Щоб вони не заважали один одному, кожний з них повинен працювати на своїй частоті, яка відрізняється від частот інших передавачів. Конденсатор С1 дає змогу настроїтись у резонанс з певним передавачем, тобто з потрібною радіостанцією.
Сигнали передаються так. Якщо треба передати крапку і тире, то один раз ключ замикають на короткий час, а другий раз — на довший час. При цьому від передавача поширюються один за одним два імпульси хвиль: короткий і довгий. Пройшовши детектор приймача, імпульси потрапляють у телеграфний апарат. Імпульси струму згладжуються конденсатором С2, і в апараті виникає струм.
Відбивання електромагнітних хвиль від корабля встановив у 1897 р. під час дослідів з радіозв'язку О. С. Попов. Це явище і лежить в основі радіолокації — виявлення і визначення місцеположення в просторі тіл, які відбивають електромагнітні хвилі. 
Модель №2 (резонанс) 
