Матриця переходів (трансмісійна матриця)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

Кредитний рейтинг є тільки інформацією, яку інвестори (кредитори) можуть використовувати під час укладання угод з фінансовими інструментами і цінними паперами. Він не є конкретною рекоменацією купити або продати боргові зобов'язання такого емітента.

Корпоративний кредитний рейтинг (рейтинг боржника) не еквівалентний рейтингу конкретних боргових зобов'язань одержувача позики, тому що не враховує природу і забезпечення конкретного зобов'язання, а також його відносний статус у разі банкрутства або ліквідації емітента і захищеність прав кредиторів за ним, кредитоспроможність гарантів або поручителів, а також низку інших факторів.

Корпоративні кредитні рейтинги і рейтинги емітованих зобов'язань тісно взаємозалежні. Новим борговим зобов'язанням, як правило, присвоюється більш низький рейтинг, щоб відбити більш високий рівень ризику.

Розрізняють внутрішній кредитний рейтинг і міжнародний кредитний рейтинг. Для складання міжнародного кредитного рейтингу враховуються ризики, пов'язані з неплатоспроможністю суверенної держави, тобто враховують прямий або опосередкований вплив такого фактора на рівень платоспроможності кампанії. За періодом дії рейтинги бувають короткостроковими і довгостроковими.

Рейтингова шкала, як правило, обмежується не дуже великою, зручною для користувача кількістю станів (класів), у яких проводиться деталізація за більш дрібними рівнями, а також вказуються тенденції зміни тих або інших аспектів діяльності на перспективу. У такий спосіб будується ієрархічна шкала.

Кредитні рейтинги мають низку переваг як для одержувачів позики, так і для кредиторів.

Переваги рейтингу для одержувачів позики:

- дозволяє звернутися до широкого кола інвесторів (якщо це облігаційна позика), збільшуючи таким чином ліквідність облігацій і вартість позики;

- дає можливість довести свою кредитоспроможність без розкриття конфіденційної інформації про свою фінансову структуру.

Переваги рейтингу для кредиторів:

- спрощує та здешевлює процедуру аналізу;

- спрощує доступ до інформації;

- уможливлює порівняння різних одержувачів позики у вигляді зіставлення (скорегування оцінки до єдиного базису).

Методологія проведення рейтингового дослідження заснована на агрегованій уніфікованій структурі ризиків, відповідно до якої ризики поділяються на:

- суверенні (країнні) ризики. Оцінюється поточна і прогнозована кредитоспроможність держави, прямий і опосередкований вплив неплатоспроможності держави на здатність кампаній виконувати свої зовнішні та внутрішні зобов'язання, макроекономічна нестабільність, сировинна залежність, інфляційні ризики, ризики обмінного курсу, фіскальна і правова системи; інфраструктурні проблеми; зовнішньоекономічна політика; корупція; локальні стандарти бухгалтерського обліку; цінове регулювання тощо

Кредитний рейтинг кампаній найчастіше нижчий або не перевищує величину суверенного кредитного рейтингу.

- галузеві ризики – оцінка поточного становища і прогнозування загальної ситуації в галузі, аналіз державного управління; визначення основних характеристик галузі – конкуренції, концентрації, диверсифікації, масштабів діяльності, ціноутворення, коливань попиту, залежності від загальноекономічної ситуації інших галузей, тиску з боку одержувачів позики і споживачів тощо;

- ділові ризики (для оцінки конкурентних позицій кампанії). Здійснюється порівняльний аналіз підприємств галузі в розрізі ключових факторів успіху (масштабів і диверсифікації діяльності, технології, якості, собівартості тощо);

- операційні ризики, які можна визначити як ризики прямих або непрямих втрат, спричинених помилками або недосконалістю процесів, систем в організації, помилками або недостатньою кваліфікацією персоналу організації або несприятливими зовнішніми подіями нефінансової природи (наприклад, шахрайство або стихійне лихо).

Під час оцінки конкретних боргових зобов'язань одержувача позики аналізується тільки ризик, пов'язаний з ними. Характеризуються (1) природа і характеристика боргових зобов'язань; (2) відносна ймовірність виконання боргових зобов'язань; (3) статус даних боргових зобов'язань щодо інших боргових зобов'язань у разі банкрутства, реорганізації або іншого подібного явища.

Міжнародні рейтинги складаються спеціальними організаціями – рейтинговими агентствами.

Серед найбільш впливових агентств варто назвати такі кампанії як Moody's, Standard & Poor's, Fitch IBCA – вони переважно враховують тільки фінансові показники. У США і Європі ринок рейтингових послуг розділений між чотирма агентствами: Moody's, Standart & Poor's, Fitch IBCA і Daff & Phelps.

Практично всі рейтингові агентства дотримуються такого типу позначень: виділяють 4 великі класи (A,B,C,D), у межах яких виділяють підкласи.

Агентство Moody’s оцінює такі рейтинги:

- рейтинг довгострокових облігацій і привілейованих акцій (Long Term Ratings: Bonds and Preferred Stock);

- рейтинг емітентів (Issuer Ratings);

- рейтинг банківських депозитів (Bank Deposit ratings);

- рейтинг фінансової стійкості банків;

- рейтинги всередині країни (National Scale Ratings);

- рейтинг фондів управління (Managed Fund Ratings);

- рейтинг фондів з операцій з нерухомістю (Real Estate Fund Ratings);

- рейтинг корпоративного управління тощо.

Класифікацію рейтингу агентства Moody’s та його порівнянність із рейтингами інших агентств представлено в табл. 3.3.

Таблиця 3.3

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов