Розрахунок кількості всмоктаного повітря

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Розрахунок кількості зовнішнього повітря V, м³/годину, що подається в приміщення системою приточно-витяжною вентиляцією з метою підтримки оптимальних санітарно-гігієнічних умов, тобто щоб концентрація шкідливих газів у виробничому приміщенні не перевищувала ГДК, проводять по формулі:

(1.1)

де V₀ - об’єм повітря, що видаляється з робочої зони приміщення місцевими повітродувками, загально-обмінною вентиляцією та на технологічні потреби, м³/годину;

g - кількість шкідливих речовин, що надходять у повітря приміщення, мг/година;

с₀ - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що видаляється з робочої зони, мг/м³;

с_нм - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що подається в приміщення, мг/м³;

c_у - концентрація шкідливих речовин у повітрі, що видаляється із приміщення за межі робочої зони, мг/м³.

У розрахунках варто приймати:

с₀=су=с_ГДК^рз - ГДК для робочої зони, мг/м³;

с_нм=с_ГДК^нм - ГДК для населеної місцевості, мг/м³;

При розрахунку кількості зовнішнього повітря, що подається в приміщення варто керуватися таблицею 1.2 та вказівками викладача.

Кількість шкідливих речовин g, мг/година, визначають по формулі:

g=V₀c_p (1.2)

де c_p - концентрація шкідливої речовини, визначена за даною методикою, мг/м³.

Протокол звіту

Результати досліджень і розрахунків по виконанню практичної роботи заносяться в таблиці 1.3 і 1.4.

Таблиця 1.2 - Вихідні дані для розрахунку

Таблиця 1.3 - Результати вимірів загазованості експрес-методом

Таблиця 1.4 - Результати розрахунку кількості зовнішнього повітря

Контрольні питання для самоперевірки

1. Назвіть характерні викиди в атмосферу на промислових підприємствах, суднах?

2. Чому відбувається викид шкідливих токсичних речовин в атмосферу?

3. На чому заснований принцип визначення H₂S, SO₂ і СО експрес-методом?

4. Яка граничнодопустима концентрація (ГДК) H₂S, SO₂ і СО для населеної місцевості й у робочій зоні виробничих приміщень? Яка із цих величин більше й чому?

5. До якого класу небезпеки ставляться кожний інгредієнт
(H₂S, SO₂, СО)?

6. Як у лабораторних умовах одержують газові суміші, що містять
H₂S, SO₂, СО? Написати хімічні реакції?

7. По якій формулі роблять розрахунок кількості зовнішнього повітря, що подається в приміщення системами приточно-витяжної вентиляції?

Список рекомендованої літератури

1. Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Ж. «Охрана труда» № 6, 1998, с. 29-44.

2. Золотницкий H. Д. Лабораторный практикум по охране труда. M.: Высшая школа, 1979. - 241 с.

3. Санитарные нормы проектирования промышленных предприятий CH 245 -71, M.: Издательство литературы по строительству, 1972. - С. 53-67.

4. Строительные нормы и правила, норм проектирования. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха, M: Стройздат, 1976. - С. 96-97.

5. ГОСТ 12.1.014-79. ССБТ Метод измерения концентраций вредных веществ индикаторными трубками.

6. ГОСТ 12.1.005-88. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

7. Энциклопедия «Экометрия». Контроль химических и биологических параметров окружающей среды. / Под. ред. проф. Исаева Л. К., С-П, 1998. -
896 с.

Практичне заняття № 2

Тема: Забезпечення безпеки при роботах у закритих та погано вентильованих приміщеннях

Обсяг: 4 академічних години.

Мета роботи

1. Визначити концентрацію пилу в повітрі робочого приміщення.

2. Виконати санітарну оцінку запиленості в робочому приміщенні відповідно до ДСТУ 12.1. 005-88 ССБТ «Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони».

3. Виконати розрахунок об’єму приточно-витяжної вентиляції із забезпеченням санітарно-гігієнічних умов праці в робочому приміщенні.

Матеріальне забезпечення

1. Курна камера.

2. Прилад ПРУ-4.

3. Патрони зі сполучними трубками.

4. Фільтри.

5. Барометр.

6. Термометр.

7. Штатив із затиском.

8. Аналітичні ваги.

9. Викрутка.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры