Правила цитування та посилання на використані джерела

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

При написанні курсової роботи необхідно давати посилання на джерела, з яких автор роботи наводить цитати чи думки.

Якщо аналізується якась робота, чи викладається інформація з певної роботи, то потрібно у квадратних дужках вказати цифру, яка є номером цієї роботи у списку літератури, без пробілів до і після цієї цифри, наприклад, [14].

Цитати потрібно  оформляти таким чином: точна цитата в лапках «…», пробіл, після цього у квадратних дужках ставиться номер за переліком літературних джерел, кома, пробіл, маленька буква «с» (сторінка),  крапка, пробіл, номер сторінки за першоджерелом, наприклад: «Я знаю лише одне, що нічого не знаю» [15, с. 56] чи, якщо багатотомна праця – [2, т. 5, с. 75], після відкриття квадратної дужки і перед її закриттям пробіл не ставиться. Після викладу певної цитати «своїми словами» використовується аналогічна форма посилання – [1, с. 35].

Якщо цитата наводиться не з роботи автора думки, а з дослідження, у якому аналізується творчість автора наведеної у цитаті думки, то посилання роблять таким чином: у квадратних дужках пишеться «цит. за» (після крапки – пробіл) і далі цифра, яка є номером роботи, з якої наводиться цитата у списку літератури, потім – кома, пробіл, буква «с», крапка, пробіл і номер сторінки за джерелом цієї цитати, після відкриття квадратної дужки і перед її закриттям пробіл не ставиться, наприклад, [цит. за 7, с. 345].

Якщо в цитаті пропущені слова чи фрази, то на їхньому місці ставлять трикутні дужки (через редакцію «вставка» – «символ») і три крапки в них, наприклад: «Якщо люди потребують лише матеріальні цінності, <…> то вони істоти свиноподібні» [3, с. 261].

Якщо автор курсової роботи хоче виділити у цитаті якісь слова чи речення, то він виділяє їх курсивом, а в дужках наприкінці цитати пише: «курсив мій» і свої ініціали (ім’я та прізвище), наприклад: «…вони дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують, і не розуміють <…> бо огрубіло серце людей цих (курсив мій – Н.Ш.)» (Мт. 13: 13, 15). Після цитування Біблії посилання робляться за релігійними канонами у круглих дужках.

Усі цитати і посилання повинні бути ретельно перевірені.

Оформлення списку використаних джерел

Список використаної літератури складається на основі робочої картотеки і відображає обсяг використаних джерел та ступінь вивченості теми, свідчить про рівень володіння автора навичками роботи з науковою літературою. До списку використаних джерел включається весь перелік наукових видань, якими користувався автор в процесі і підготовки робот, як друковані тексти, так і електронні ресурси. Бібліографія містить, як ті твори, на які є посилання в тексті, так і ті, які не цитуються, але були використані в процесі підготовки роботи.

Список використаних джерел містить бібліографічні описи і розміщується після висновків. Список літератури, як друкованих текстів, так і електронних ресурсів складається в алфавітному порядку  прізвищ перших авторів або заголовків. У разі використання електронних ресурсів (Інтернету) потрібно вказувати прізвище автора, назву роботи та обовязково надавати посилання на сайт, на якому розміщена ця робота. Не дозволяється використовувати анонімну інформацію з Інтернету, списувати («скачувати») реферати за обраною темою. Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту.

Приклади оформлення бібліографічного опису у списку літератури:

Окремі видання

Лосев А.Ф. История античной эстетики: Ранняя классика / А.Ф. Лосев. – М.: Искусство, 1963. – 815 с.

Роботи в багатотомних виданнях

Аристотель. Никомахова этика / Аристотель // Аристотель. Соч.: в 4-х т. – М.: Мысль, 1983. – Т. 4. – С. 54–360.

Перекладні видання

Чжуан-цзы. Ле-цзы / Чжуан-цзи. – М.: Наука, 1995. – 256 с.

Словники

Словарь по этике / Под ред. И.С. Кона. – М.: Политиздат, 1983. – 445 с.

Журнальні статті

Довгополова О. Толерантність та відторгнення у культурі раннього нового часу / Довгополова О. // Філософська думка. – 2007. – № 2. – С. 96–112.

Статті в наукових збірках

Булгаков П.П. Сучасне християнство / Булгаков П.П. // Християнство і проблеми сучасності. – Дніпропетровськ: Маяк, 2000. – С. 211–219.

Електронні ресурси

Иконникова С.Н. Георг Зиммель о предназначении женской культуры [Электронный ресурс] / С.Н. Иконникова. – Режим доступа: http://www.sofik-rgi.narod.ru/avtori/konferencia/ikonnikova.htm.

Слід звернути особливу увагу на наявність пробілів між словами та знаками (крапкою, комою, пробілами, косими рисками)!

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману