Теоретичні відомості та опис приладу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 7Следующая ⇒

Рефрактометр рпл−2 призначений для визначення показників заломлення рідин і розчинів. Так як показник заломлення розчину  залежить від кількості розчиненої речовини (чим більша концентрація  розчину, тим більший його показник заломлення), то, вимірюючи , можна визначити і концентрацію  речовини в розчині, наприклад, цукру у воді.

В рефрактометрі рпл−2 значення показника заломлення розчину  та відповідна концентрація  розчиненої речовини у вагових процентах у водному розчині безпосередньо відображені на його шкалі.

В основі дії рефрактометра рпл−2 лежить явище повного внутрішнього відбивання. Основною частиною рефрактометра є дві призми А і В (рис. 1), які виготовлені із скла, що має назву флінт. Призма В з добре відполірованою гранню називається вимірювальною, а призма А – освітлювальною. Грань А ₁– А ₂, що повернута до призми В, є матовою. Вузький проміжок (~ 0,1 мм) між призмами заповнюється досліджуваним розчином.

Промені світла, що падають на призму А, переходять у шар розчину під різними можливими кутами (від 0⁰ до 90⁰), попадаючи на межу розділу між розчином та призмою В також під кутами від 0⁰ до 90⁰. Показник заломлення скла  призми В більший від показника заломлення  досліджуваного розчину, а тому в призмі В заломлені промені будуть розповсюджуватись під кутами від 0⁰ аж до граничного кута . Далі промені виходять з призми  у повітря, зазнавши ще одного заломлення. На рис. 1 показано крайній промінь К–О–М–Е, що відповідає граничному куту .Якщо на шляху цього променя поставити зорову трубу, то в її окулярі побачимо поле зору, яке поділено на світлу і темну зони. Кут  виходу променя К–О–М–Е з призми  залежить від показників заломлення  розчину і скла – , а також і від заломлюючого кута  призми. Із співвідношень, які випливають із законів заломлення променів, їх геометрії і явища повного внутрішнього відбивання, можна отримати формулу:

                                                                                                      (1)

З (1) видно, що за відомими значеннями кута  і показника заломлення  скла можна визначити показник заломлення  розчину. Також за цією формулою градуюють шкалу відліків  та  рефрактометра.

Користуючись рефрактометром обчислень робити не потрібно, а лише необхідно тільки навести зорову трубу рефрактометра так, щоб три риски (- - -), які видно в її окулярі, збігались з межею між темною та світлою зонами поля зору. Після цього роблять відлік показника заломлення  і концентрації  розчину за шкалою, яку видно через окуляр зорової труби.

Визначивши за шкалою рефрактометра для кожного розчину значення показника заломлення  та використавши відоме значення показника заломлення  скла, можна обчислити граничні кути , які відповідають початку повного внутрішнього відбивання для межі розділу скло–досліджуваний розчин з формули:

.                                                                  (2)

Звідки      

.                                                                   (3)

Рефрактометр освітлюється білим світлом. Тому, внаслідок явища дисперсії світла, межа розділу світлої і темної зон матиме кольорове забарвлення. Для усунення цього забарвлення служить дисперсійний компенсатор, який дозволяє отримати чітку межу розділу зон рідин.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров