Вища форма загальнонародної мови — це:

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 6Следующая ⇒

Вища форма загальнонародної мови — це:

а) територіальні діалекти;

б) наріччя;

в) сучасна українська літературна мова.

Мовний стиль — це:

а) різновиди текстів певного стилю;

б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

в) різновид національної мови, який є засобом спіл­кування людей, об'єднаних спільністю території.

Державна мова — це:

а) закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов'язкове в органах державного управління та діловодства;

б) єдина національна мова українського народу;

в) найважливіший універсальний засіб спілкування.

Літературна мова — це:

а) національна мова;

б) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей;

в) нижча форма загальнонародної мови.

Офіційно-діловий стиль — це:

а) мова ділових паперів;

б) єдність художніх образів і форм їх вираження;

в) письмове знаряддя, яке використовувалося в часи середньовіччя.

Основною ознакою офіційно-ділового стилю є:

а) вживання побутової лексики;

б) широке використання емоційно-забарвлений лек­сики;

в) наявність реквізитів, що мають певну черговість.

7. Тексти офіційно-ділового стилю вимагають:

а) багатозначності тлумачення змісту;

б) точності формулювань, документальності тверджень;

в) переважання розмовної лексики.

8. Сукупність загальноприйнятих правил реалізації мов­ної системи, що закріплюються в процесі суспільної кому­нікації, — це:

а) орфоепічні норми;

б) стилі української літературної мови;

в) норми літературної мови.

9. Сукупність правил вимови — це:

а) орфоепічні норми;

б) орфографічні норми;

в) морфологічні норми.

Головна ознака літературної мови:

а) варіативність;

б) черговість;

в) унормованість.                                                  

11. Культура писемного й усного мовлення всіх, хто ко­ристується українською мовою як засобом спілкування, по­лягає в тому, щоб:

а) досконало знати мовні норми й послідовно дотри­муватися їх;

б) користуватися мовою в повсякденному житті;

в) добирати варіанти форм, слів, словосполучень, конструкцій речень.

Українська мова належить до:

а) західнослов'янської групи;

б) південнослов'янської групи;

в) східнослов'янської групи.

Основоположником сучасної української літературної мови вважають:

а) І. П. Котляревського;

б) Т. Г. Шевченка;

в) Лесю Українку.

Мовний етикет — це:

а) використання різноманітних засобів вираження ду­мок;

б) типові формули вітання, побажання, прощання, за­прошення;

в) виділення найважливіших місць свого висловлю­вання.

15. Мета мовлення офіційно-ділового стилю – це:

а) вплив на думки і почуття людей за допомогою художніх засобів;

б) регулювання офіційно-ділових стосунків;

в) виховний вплив на особистість.

16. Документ, в якому особа повідомляє основні факти біографії – це:

а) автобіографія;

б) відомість;

в) особовий листок з обліку кадрів.

17. Документ. Що містить письмове уповноваження когось на виконання певних юридичних дій, називається:

а) розпискою;

б) дорученням;

в) заявою.

18. Виберіть правильний варіант. В автобіографії слід писати:

а) Я, В.В. Дідик, …

б) Я, Василь Дідик, …

в) Я, Дідик Василь Васильович, …

Як правильно записати?

а) Лист до Ковалишини Світлани Петрівни.

б) Лист до Ковалишин Світлани Петрівни.

в) Лист до Ковалишиної Світлани Петрівни.

Адреса одержувача листа оформляється на конверті в такій послідовності:

а) назва міста, вулиці, номер будинку і квартири, прі­звище, ім'я та по батькові;

б) прізвище, ім'я та по батькові адресата, назва вулиці, номер будинку і квартири, назва міста;

в) прізвище, ім'я та по батькові адресата, назва міста, назва вулиці, номер будинку і квартири.

Основною метою рецензії є:

а) швидко ознайомити читачів з твором;

б) висловити пропозиції;

в) рекомендувати твір до друку чи захисту.

48. Реквізити особистого доручення:

а) штамп, номер, дата, назва виду документа, текст, зразок підпису особи, якій видано доручення. Підпис керівника установи, печатка;

б) назва документа, текст, дата, підпис особи, яка склала доручення, завірення підпису;

в) назва документа, тематичний заголовок, основна частина.

49. Обов’язковою умовою правомірності особистого доручення є:

а) наявність підпису службової особи й печатка установи, що засвідчує підпис довірителя;

б) наявність підпису службової особи й печатка установи, що засвідчує підпис особи, яка отримуватиме певні цінності;

в) наявність підпису керівника установи.

50. Розписка оформляється:

а) машинописним способом в одному примірнику;

б) від руки в одному примірнику;

в) від руки у двох примірниках.

51. Документ, в якому дається коротка, стисла характери­стика змісту книги, статті рукопису, називається:

а) анотацією;

б) відгуком;                        

в) рефератом.

52. Документ, що містить письмовий виклад наукової статті, монографії, результатів наукового дослідження, змісту книги, називається:

а) рецензією;

б) рефератом;

в) статтею.

53. Ви вирішили повідомити засоби масової інформації про важливу подію із життя вашої установи. Це можна зробити, оформивши:

а) лист-повідомлення;

б) лист-запит;

в) прес-реліз.

54. Коротка форма протоколу, що відтворює лише одне питання порядку денного, називається:

а) витягом з протоколу;

б) стислим протоколом;

в) коротким протоколом.

55. Питання, що розглядають на зборах, нараді або конференції, становлять:

а) порядок денний;

б) повістку денну;

в) питання протоколу.

56. Виберіть правильний варіант:

а) Виписка з протоколу №8 загальних зборів мед колективу від 23 травня 2007 року;

б) Виписка з протоколу №8 загальних зборів мед колективу, що відбулися 23 травня 2007 року;

в) Витяг із протоколу №8 загальних зборів мед колективу від 23 травня 2007 р.

Вища форма загальнонародної мови — це:

а) територіальні діалекти;

б) наріччя;

в) сучасна українська літературна мова.

Мовний стиль — це:

а) різновиди текстів певного стилю;

б) сукупність мовних засобів вираження, зумовлених змістом і метою висловлювання;

в) різновид національної мови, який є засобом спіл­кування людей, об'єднаних спільністю території.

Державна мова — це:

а) закріплена традицією або законодавством мова, вживання якої є обов'язкове в органах державного управління та діловодства;

б) єдина національна мова українського народу;

в) найважливіший універсальний засіб спілкування.

Літературна мова — це:

а) національна мова;

б) унормована, відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує найрізноманітніші сфери суспільної діяльності людей;

в) нижча форма загальнонародної мови.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология