Зовнішнього середовища в системі управління досліджуваного об’єкту.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 7Следующая ⇒

Функціонування ПАП „Провесінь” здійснюється завдяки ефективному поєднанню зовнішніх та внутрішніх елементів середовища існування підприємства. Основними елементами внутрішнього середовища є: персонал, технологія, ціль, завдання та структура. Усі згадані елементи утворюють в сукупності систему управління підприємства. Відповідно до існуючої системи управління, основні функції управління в ПАП „Провесінь” здійснюються відповідно до його статусу на засаді поєднань прав власника майна і принципів самоврядування трудового колективу. Власник здійснює свої права з управління безпосередньо або через уповноважені ним органи. Управлінські права делегуються директору. Вищим керівним органом підприємства є власник майна, він же здійснює й виконавчі функції.

Підприємство самостійно визначає структуру управління, встановлює штати функціональних, виробничих та інших підрозділів. Власник безпосередньо наймає (призначає, обирає) керівника підприємства. З керівником укладається контракт (договір, угода), що визначає строки найму, права, обов’язки і відповідальність, умови матеріального забезпечення та звільнення з посади. Керівник призначає на посаду й звільняє з неї своїх заступників, керівників і спеціалістів структурних підрозділів.

Будь-яке підприємство діє на підставі власного статуту, тобто певного зібрання обов’язкових прав, що регулюють її індивідуальну діяльність, взаємовідносини з іншими суб’єктами господарювання.

У статуті визначається; точне найменування та місцезнаходження підприємства, власник або засновник; основна місія й цілі діяльності; органи управління та порядок їхнього формування; повноваження трудового колективу та його виробничих органів; джерела та порядок утворення майна; умови реорганізації та припинення існування.

Ступінь задоволення потреб населення в продуктах харчування і товарах широкого вжитку із сільськогосподарської сировини залежить від кінцевих результатів виробничої діяльності аграрних підприємств. Залежно від економічного змісту і цільового призначення цих результатів розрізняють такі види їх: валова продукція, товарна продукція, кінцева продукція, чиста продукція і прибуток.

Важливим показником, який впливає на кінцеві результати господарювання є собівартість виробленої продукції. Собівартість як економічна категорія являє собою відокремлену частину вартості. Основу цієї категорії становлять вартість спожитих засобів виробництва і вартість необхідного продукту. В конкретно економічному розумінні собівартість – це грошовий вираз витрат підприємства на виробництво і реалізацію продукції (робіт, послуг).

Собівартість – один з найважливіших показників господарської діяльності аграрних підприємств, оскільки показує, у що саме обходиться господарству виробництво відповідного виду продукції і наскільки економічно вигідним воно є в конкретних природо-економічних умовах господарювання.

Структура собівартості виробництва продукції у ПАП “Провесінь” подана в таблиці 3.1.

Як бачимо з таблиці 3.1. собівартість виробництва продукції рослинництва становила 464 тис. грн., тваринництва – 57 тис. грн.. В структурі собівартості продукції рослинництва, так само як і тваринництва, найбільшу частку займають матеріальні витрати – по 68 %. В структурі матеріальних витрат – це нафтопродукти і мінеральні добрива в рослинництві і нафтопродукти і корми в тваринництві. Дещо більшу частку займають витрати на оплату праці в тваринництві – 26,3 % проти 9,1 % в рослинництві.

В умовах формування розвитку ринкової економіки існування підприємства як ізольованої одиниці економічної системи є нереальним. Внаслідок цього обов’язковою умовою його існування є тісна взаємодія із зовнішнім середовищем. Суть цієї взаємодії полягає в отриманні із зовнішнього середовища, ресурсів, енергії запитів споживачів і виділення у зовнішнє середовище готової продукції, інформації, заробітної плати тощо.

Таблиця 2.2.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману