Роль міжпредметних зв’язків у вирішенні проблеми інтеграції та координації навчання.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 11Следующая ⇒

Інтеграційні процеси, які відбуваються в суспільстві, інтеграція, зокрема, наукових, технічних і соціальних знань, засвідчують: названі реалії становлять одну з умов існування й розвитку світу, людини в ньому. Освітньою моделлю інтеграційних процесів, які відбуваються в природі та соціумі, є педагогічна інтеграція.

Дидактичні основи інтеграції змісту освіти і змісту навчання визначаються кінцевою метою освітнього процесу – потребою в передачі соціального досвіду суспільства, залучення особистості до діяльності соціуму. Через те, що соціальний досвід інтегративний за своєю сутністю, то й освітньою системою повинні створюватись умови для інтегративної пізнавальної діяльності учнів, що дозволить сформувати в них цілісне світорозуміння, світогляд.

Кожна навчальна дисципліна, яка представляє одну з галузей наукових знань про реальний світ і способи його пізнання й перетворення, повинна розкривати, витлумачувати можливі взаємозв’язки наук і тенденції їхнього розвитку. Зв’язки науки і техніки, науки й культури мають своє відтворення в навчальному процесі, визначальна роль у якому належить учителеві. Тому підготовка майбутнього вчителя до організації пізнавального процесу в школі в умовах педагогічної інтеграції є одним із найбільш важливих напрямів його професійної підготовки. Особливо вагома ця реалія в структурі професійної діяльності вчителя математики, який розкриває перед учнями вагомі основи розвитку середовища. Взаємозв’язок науки, техніки, суспільства, який став чинником розвитку природничих наук і перетворювальної діяльності людства, найбільш повно відображається в змісті дисципліни «Математика», слугує умовою формування у свідомості учнів наукової картини світу. Інтеграція навчальних дисциплін і синтез наукового знання на рівні міжпредметних зв’язків (МПЗ) ґрунтуються на матеріальній єдності світу й цілісності особистості.

Досягнення таких цілей педагогічної освіти, як цілісний розвиток особистості, підвищення рівня фундаментальної й професійної підготовки, можливе за умови впровадження МПЗ у навчально-виховний процес загальноосвітньої школи. Разом із тим ми констатуємо, що теперішнє використання МПЗ недостатнє для реалізації цілей Національної доктрини розвитку освіти в Україні, Державних національних програм «Освіта» («Україна ХХІ століття»), «Вчитель», Державного стандарту базової і повної середньої освіти. Однією з причин такого стану є неповна опрацьованість дидактичних основ МПЗ для різних циклів навчальних дисциплін в умовах реформування освіти.

У педагогічній літературі з проблеми МПЗ (П.Р.Атутов, С.Я.Батишев, М.М.Берулава, Ю.К.Васильєв, Р.С.Гуревич, М.І.Думченко, А.І.Єремкін, І.Д.Звєрев, Л.Я.Зоріна, В.Р.Ільченко, І.М.Козловська, Н.О.Лошкарьова, В.М.Максимова, М.І.Махмутов, О.В.Сергєєв, В.М.Федорова, А.В.Усова) найбільш ґрунтовно висвітлено теоретичні, змістові й процесуальні аспекти в галузі загальної середньої та професійної освіти. Водночас вища педагогічна освіта потребує подальшого вивчення й розвитку теорії МПЗ. Її елементами є:

ü статус МПЗ;

ü сутність,функції в рамках конкретних педагогічних систем;

ü форми, методи, засоби реалізації.

Недостатня увага звертається на роль МПЗ у формуванні діалектичного мислення учнів.

Вивчення стану досліджуваної проблеми переконує в наявності низки суперечностей методологічного, дидактичного і конструктивного характеру, які знайшли свій вияв у:

· інтенсивному розвиткові інтеграційних процесів у науці, техніці, суспільстві та рівні їхнього відображення в змісті природничо-математичних і спеціальних дисциплін;

· потребі залучення природничо-математичних і спеціальних дисциплін до цілісної системи освіти й традиційній орієнтації навчальних предметів на абстрактне навчання учнів, яке й дотепер відірване від цілісної структури, у рамках якої формується світогляд;

· теоретичному усвідомленні необхідності МПЗ природничо-математичних і спеціальних дисциплін навчальних закладах та недостатньо визначеній методиці їхньої реалізації;

· необхідності розвитку предметного мислення (математичного, фізичного, технічного) та формуванні уявлень учнів про єдність світу;

· потребі в учителях, які володіють методикою реалізації МПЗ у СЗШ.

Саме використання математичного апарату в шкільних дисциплінах наочно представлене в Табл.2.

(Табл.2)

А тепер перейдемо до розгляду міжпредметних зв’язків з  фізикою, біологією, хімією, географією, астрономією та інформатикою.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология