Характеристика контент-аналізу як методу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 11Следующая ⇒

Український дослідник О.Т.Баришполець називає контент-аналіз соціологічним способом вивчення кількісних і якісних елементів змісту, в ході якого текст оцінюється за заданими показниками, а в сумі вони дають можливість точно визначити тенденції розвитку газети. Інший український дослідник, В.В.Лизанчук вивчав те, як контент-аналіз може допомогти журналісту. Він вважав, що контент-аналіз - це аналіз змісту, який дає можливість комплексно досліджувати документи. Контент-аналіз не зводиться до звичайного уважного читання матеріалів і зіставлення різних їх частин. Він полягає у тому, що кореспондент з великої кількості документів вибирає потрібні дані, аналізує їх, порівнює, підраховує і робить певні висновки. При застосуванні цього методу важливо встановити одиницю дослідження, певний факт чи сукупність фактів. У результаті журналіст створює модель, яку подумки накладає на документ, і стежить, що збігається, а що ні. Таким способом можна перевірити документи на точність, достовірність інформації". Найбільш узагальнено процес контент-аналізу визначили А.Н.Алексєєв і В.С.Дудченко: контент-аналіз - це комплекс дослідницьких дій, який включає в себе ланцюжок від формування об'єкта і формулювання завдань до інтерпретації результатів формалізованого спостереження та статистичних операцій. В іншій своєї роботі А.Н.Алексєєв обґрунтовує свою думку детальніше: "У склад поняття контент-аналіз (КА) входить ряд інгредієнтів, з яких зазначимо головні [20, 332]:

) КА - метод соціології і як такий служить опису, поясненню і прогнозу загальних явищ.

) КА має своїм об'єктом зовнішньо виражений, об'єктивований у знаках зміст інформації чи знакову об'єктивацію змісту...

) КА має справу з масовими сукупностями текстів, використовуючи при цьому типові соціологічні процедури суцільного чи вибіркового обстеження, з дотриманням вимог репрезентативності.

) КА припускає структурування, сегментацію, розчленування текстів чи вичленування із них смислових інваріантів, які повторюються в усіх чи у ряді текстів, котрі належать до дослідницької масової сукупності.

) Розчленування чи вичленування повинно бути однотипним для кожного із належних до дослідницької сукупності текстів.

) Для забезпечення такої однотипності сегментації і вичленування інваріантів КА припускає високу ступінь формалізації, застосування строгих операціональних правил та формальних алгоритмів у здійсненні процедур КА.

) КА - аналітико-синтетична процедура, оскільки передбачається формалізований "розділ" цілісних текстів чи вичленування окремих елементів їх для наступного "збирання" цих інваріантних елементів у великі "однорідні маси", обсяг і тип котрих характеризують як певна цілісність вже усю сукупність текстів.

) КА передбачає використання якісних, статистичних методів, причому вказані інваріантні елементи з їх ознаками виступають одиницями спостереження і підрахунку.

) Взагалі, у КА має місце перекодування соціальної інформації...

) КА є спосіб пізнання соціальної дійсності через вивчення умов виробництва і споживання відповідних текстів, шляхом описаних процедур аналізу самих цих текстів (їх сукупностей).

Контент-аналізпочав використовуватися в соціальних науках починаючи з 30-х рр. XX ст. в США. Вперше цей метод був застосований в журналістиці і літературознавстві. Основні процедури контент-аналізу були розроблені американськими соціологами X. Лассуеллом і Б. Берелсоном.

Г. Лассуелл його використовував в кінці 1930-х років для досліджень у сфері політики і пропаганди. Лассуел модернізував контент-аналіз, ввів нові категорії і процедури, особливе значення надавав квантифікації даних.

Розвиток засобів масової комунікації викликало збільшення контент-аналітичних досліджень в цій області. Під час другої світової війни контент-аналіз застосовувався деякими державними установами США та Англії для вивчення ефективності пропаганди в різних країнах, а також в розвідувальних цілях.

Накопичений досвід контент-аналітичних досліджень був підсумований в книзі Б. Берелсона «Контент-аналіз в комунікаційних дослідженнях» (початок 50-х рр). Автором був визначений сам метод контент-аналізу, а також різні його види, критерії та одиниці для кількісного дослідження. Книга Б. Берелсона до цих пір є фундаментальним описом, що дає розуміння основних положень контент-аналізу [20, 332].

Після узагальнень, зроблених Б. Берелсоном, в США з'явилося багато досліджень, в яких контент-аналіз застосовується в різних наукових напрямах. Найцікавішою методичною новацією була методика «зв'язаності символів» Ч. Осгуда (1959), яка дозволяла виявити невипадково зв'язані елементи змісту.

Західноєвропейські дослідники у використанні методу контент-аналізу спиралися в основному на американський досвід. Проте, тут теж з'явилося декілька оригінальних методик якісно-кількісного аналізу змісту (Ж. Клейзер, А. Моль).

Не всі документи можуть стати об'єктом контент-аналізу. Необхідно, щоб досліджуваний зміст дозволив задати однозначне правило для надійної фіксації потрібних характеристик (принцип формалізації), а також, щоб елементи змісту, що цікавлять дослідника, зустрічалися з достатньою частотою (принцип статистичної значущості). Найчастіше як об'єкти дослідження контент-аналізу виступають повідомлення друку, радіо, телебачення, протоколи зборів, листи, накази, розпорядження і т.д., а також дані вільних інтерв'ю і відкриті питання анкет. Основні напрями застосування контент-аналіза: виявлення того, що існувало до тексту і що, тим або іншим чином отримало в ньому віддзеркалення (текст як індикатор певних сторін об'єкту, що вивчається, - навколишньої дійсності, автора або адресата); визначення того, що існує тільки в тексті як такому (різні характеристики форми - мова, структура, жанр повідомлення, ритм і тон мови); виявлення того, що існуватиме після тексту, тобто після його сприйняття адресатом (оцінка різних ефектів дії) [16, 22].

Цікавою особливістю контент-аналіза є і те, що цю методологію до останнього часу пов'язували з певною сферою людської діяльності (політикою і соціологією). Проте, на сьогодні контент-аналіз все ширше застосовується в багатьох областях політичного і економічного життя, що сприяє більшому прикладному значенню використаних в методології контент-аналіза філософських категорій, соціології і лінгвістики. Контент-аналіз в рамках дослідження інформаційних потоків - новий напрям, який передбачає аналіз масиву текстових документів, - результатів моніторингу інформаційного простору.

Зараз уже трохи вщухли суперечки щодо визнання контент-аналізу соціологічним методом.

Контент-аналіз - не техніка, тобто сукупність спеціальних прийомів для ефективного використання відповідних методів, і не різновид якогось методу, а самостійний метод соціологічного дослідження, тобто спосіб чи шлях наукового пізнання. З допомогою контент-аналізу можна здійснити повний цикл дослідження будь-якого документального об'єкта, він корінним образом відрізняється від інших методів дослідження документів і являє собою самостійний шлях наукового дослідження, тобто метод.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США