Тема: Виразне читання вголос. Особливості виконання прозових творів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 8Следующая ⇒

(оповідань, казок, нарисів, науково-популярних статей).

ПЛАН

1. Особливості виконання прозових творів.

2. Особливості виконання казки.

3. Особливості ділового, наукового і публіцистичного стилів.

Література

Х.КапськаА. Виразне читання. Практичні і лабораторні заняття: Навч. посібник.-К: Вища школа, 1990.

І.КапськаА. Виразне читання: Навч. посібник для студентів філологічних факультетів педінститутів.—К: Вища школа, 1986.

3.Кожному мила своя сторона: Краєзнавчі нариси про видатних людей, минуле Житомирщини, обряди і звичаї населення краю / Упоряд. Л. Бондарчук, Л.Демченко,- Житомир: Журфонд, 1997.

4.Краса у розумі: Арабські казки у записах А. Кримського: Для серед, та ст. шк. віку / Упоряд., передм. та переказ з араб. М.Веркальця.—К: Веселка, 1992.

5.Олійник Г. Виразне читання: Основи теорії: Навч. посібник.— К:

Вища школа, 1995.

Самостійна робота 1. Виразно прочитайте казку і допишіть до неї кінець.

МИХАЙЛИК-КУЧЕРИК

Жив собі раз такий кучерявий хлопчина-пастушок, що його мати не знала, чи на небі є більше зір, чи більше кучерів у її сина на голові. Його назвали Михайликом-Кучериком. Він стеріг цілий день вівці і пригравав собі на березовій дудці, або сидів під ялицею над рікою і вдивлявся у хвилі, що мерехтіли на сонці. Тоді ріка здавалася йому зі щирого золота, а каміння в річищі— з самоцвітів.

Мати лаяла хлопця, бо його вівці розбігалися по горбах, і тяжко було їх зігнати знов в одну череду й погнати додому. Пусті хлопчиська-вітрогони з села питали його:

—Михайлику-Кучерику! Що ти бачиш у річці?

—Я бачу саме срібло-золото й самоцвіти,—відказував він і не помічав, що вони кепкували з нього.

- Дивіться на нього!—викрикували вони і показували пальцями на Кучерика.—Він бачив срібло-золото й самоцвіти! Чому ти не приніс нічого своїй мамі? Хай би вона купила тобі за те новий киптарик, бо той, що ти носиш у неділю, вже старий і полатаний.

І вони обкидали хлопчину смерековими шишками.

— Пождіть!—крикнув він тоді.—Я піду в те царство, звідкіль біжить
річка, і принесу цілі бесаги скарбів. Ви ще побачите!

Кучерик встав, ще доки сонце засвітило, і вийшов тихо з хати, щоб мати не прокинулася.

— Я мушу йти завжди за рікою проти струї—аж до джерела, - думав він,
вийняв свою сопілку з-за пояса і грав, аж цілий ліс розсміявся й заспівав.

Як довго Михайлик мандрував—не знаю. Коли його пекло сонце, він купався в річці, коли був голодний, збирав собі жменьку чорниць. А в кінці він прийшов до великих залізних воріт, де сидів велетенський бурий ведмідь і бурмотів так страшно, аж йому піт із кожуха капав.

—Добридень,—сказав привітливо Михайлик,—чи не гаряче тобі, вуйку ведмедю, сидіти тут під залізними воротами?

—Ти, бачу, мудрий хлопець,—від бурмотів ведмідь.—Ось я піду скупатися в ріку, а ти повважай мені за той час, щоб ніхто не відчинив воріт до казковою царства, передусім один пастушок, що називається Михайлик і що має голову, повну кучерів і пустих думок.

Ведмідь був уже старий і не бачив, що Михайлик мав на голові солом'яну крисаню. Йому здавалося, що то було просте солом'яне волосся. Він зійшов повільно в ріку і почав плюскатися в теплій воді. Тим часом хлопчина відчинив залізні ворота й перестрибнув поріг казкового царства.

Він побачив довкола себе багато дерев і квітів, про які йому ніхто не розказував. Старенька, схилена бабуся збирала там пильно сухе ріща до запаски. Але то ріща було з кришталю, бо дерева немає в царстві казки. Михайлик стрибнув швиденько і визбирав для бабуні всі гіллячки, які там лежали в срібній траві.

—  Ти добрий хлопець,—сказала вона вдячно і повела його перед великий терем, що мінився всіма барвами веселки. —Скажіть, бабуню, чия це хата?—спитав він.

— Це—терем зоряної князівни Зоряни,—відповіла старенька. Тоді він
помітив, що вхід замку зачинений джерелом зеленої ріки. Вода виприскувала
з таким шумом, що ніхто не міг ввійти до терему. Над входом був балкон із
сяючого зеленого й червоного каменю, що мав форму квітів, обвитих
золотими вітами й листям. На високім престолі, застеленім зоряним
килимом, сиділа найкраща дівчина країни казки. Над її чорним волоссям
дорога корона з сімох зір.

—Вона жде вже віддавна на одну людину, але бурий ведмідь не пускає нікого в казкове царство,—сказала бабуся.

Хлопець дивився довго вгору, а потім заговорив:

—Прекрасна княжно, як мені дістатися до тебе? Скинь мені мотуз, щоб я виліз нагору.

Але княжна не ворухнулася і мовчала,

—Що це в тебе за поясом?—спитала знічев'я старенька, показуючи на його сопілку.—Такого в нас немає. З чого це зроблене?

—З дерева,—сказав хлопець.

—З дерева? О ти, щасливче! Дерево має в нас чародійну силу, тому не гай часу і пробуй свою долю!

Михайлик вийняв сопілку й заграв княжні свою найкращу пісню. Він
помітив, що вода джерела поділилася на дві струї, і що між ними зробився
малий отвір. Тоді він скочив, не довго думаючи, всередину. В його голові
зашуміло так, гейби він зі сну будився, а потім він очуняв на широких сходах
із мармуру, що вели до престолу Зоряни.                                                 • •

—Чого ти шукаєш у мене?—заговорила вона приязно.

—Я шукав кусень золота й кусень срібла для моєї мами, але відколи я тебе побачив, я шукаю теж собі зоряну князівну,— сказав він.

—Ти дуже вродливий, і твоя гра припала мені до серця більше, як цей терем, але мій батенько-місяць видасть мене тільки за того заміж, хто має більше кучерів на голові, як я зір на небі,— сказала вона сумно.

Тоді Михайлик кинув геть солом'яну крисаню і поклав свою кучеряву голову на князівнині коліна. Вона рахувала, рахувала й нарахувала більше кучерів на його голові, як зір на небі.

Тепер подумайте собі цю казку самі до кінця!

Віра Вовк

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США