Поняття, структура, форми держави.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 38Следующая ⇒

Форма держави — порядок (спосіб) організації та здійснення державної влади в країні. Кожна держава характеризується певною формою, тобто зовні­шнім вираженням процесу організації та здійснення державної влади. Форма держави є складним соціальним явищем, що дає можливість визначити характер існування і напрямки розвитку держави, власти­вості її устрою, правління та режиму.Форма держави визначається національним складом населення, територіальними розмірами країни, історичними і культурними тра­диціями народу та іншими факторами.

Структура форми держави -- стійка єдність елементів, їх зв'язків, цілісності, зв'язків елементів із цілим. Вона включає три взаємозалежних елементи: форму державного правління, форму державного устрою, форму політичного (державного) режиму.

Форма державного правління - порядок утворення і організації вищих органів влади в державі 1) форма державного правління це елемент форми держави, який характеризує структурну організацію влади, порядок утво­рення і повноваження вищих органів державної влади, їх взає­мовідносини між собою, з іншими органами держави, з політич­ними партіями і соціальними групами та населенням в цілому. Форма державного правління має такі ознаки:

характеризує порядок формування, структуру та терміни пов­новажень вищих органів державної влади;

визначає зміст принципу розподілу влади між вищими органа­ми держави;характеризує компетенцію вищих державних органів у процесі здійснення ними владних повноважень та їх взаємодію між со­бою, з іншими центральним і місцевими органами влади, орга­нами місцевого самоврядування, політичними партіями, гро­мадськими організаціями, населенням; Форма державного правління

Монархія — форма державного правління, при якій державна влада зосереджена цілком або частково в руках однієї особи — монарха, передається в спадщину, не залежить від населення (як правило, не затверджується ним)

Республіка - форма державного правління, при якій вища державна влада здійснюється представницьким загальнонаціональним органом влади (парламентом), обраним населенням на певний строк

Протягом історії виникали різні види монархій:

1) східна деспотія, заснована на азіатському засобі провадження;2) антична (рабовласницька);3) феодальна:

а) ранньофеодальна — характеризується великим ступенем децентралізації, б) станово-представницька — влада монарха поєднується із наявністю станово-представницького органу; в) абсолютна', 4) конституційна.

У парламентській монархії влада монарха в законодавчій, виконавчій і судовій сферах діяльності символічна. Монарх лише підписує законодавчі акти, прийняті парламентом, і формально зберігає статус глави держави — виключно з представницькими повноваженнями. Фактичним главою держави (прем'єр-міністром) стає лідер партії, яка володіє найбільшим числом депутатських місць у парламенті. Уряд формується парламентом і лише йому підзвітний.

У дуалістичній монархії юридичне і фактично влада поділена між урядом, що формується монархом (або призначеним їм прем'єр-міністром), і парламентом. Монарх вже не має законодавчої влади, вона перейшла до парламенту, але він ще зосереджує у своїх руках виконавчу владу і формує уряд, відповідальний перед ним, а не перед парламентом. Монарх своїми указами регулює багато сфер суспільних відносин. Він має право відкла-дального вето щодо законів, які видаються парламентом, і право розпуску парламенту.

 В історії держав світу виникали різні види республік:антична,середньовічна (феодальна);буржуазна;соціалістична.

Розглянемо сучасні види республік. парламентська Глава держави (президент) не може впливати на склад і політику уряду, який формується парламентом і підзвітний йому. Президент обирається парламентом або більш широкою колегією за участі парламенту президентська Глава держави (президент) особисто або з наступним схваленням верхньої палати парламенту формує склад уряду, яким керує сам. Президент обирається непарламентським шляхом — прямими чи непрямими виборами населення

змішана (напівпрезидентська) Глава держави (президент) пропонує склад уряду (насамперед кандидатуру прем'єр-міністра), який підлягає обов'язковому затвердженню парламентом. Президент має вправо головувати на засіданнях уряду. Президент обирається позапарламентським

Форма державного устрою - порядок поділу території держави на певні складові частини і співвідношення влади між ними і державою в цілому форма державного устрою — це елемент форми держави, який характеризує територіальну організацію влади, спосіб (порядок) поділу території держави на певні складові частини та співвід­ношення між ними.

Форма державного устрою має такі ознаки:визначає принципи розподілу території держави на складові частини;характеризує управлінську діяльність держави та організацію населення на її території;

дає можливість реалізації прав і законних інтересів національ­них меншин щодо самовизначення шляхом надання тій тери­торії, де вони проживають, певних пільг на самоврядування;

характеризує взаємодію між центральними, регіональними та місцевими органами влади;

Форма державного режиму - порядок здійснення державної влади у певні способи певними, методами і засобами форма державного режиму — це елемент форми держави, який характеризує політичну організацію влади, сукупність способів, прийомів, методів здійснення державної влади у суспільстві. Форма державного режиму має такі ознаки:

характеризує можливість участі громадян в реалізації держав­новладних повноважень;

забезпечує реалізацію прав і свобод людини і громадянина у процесі здійснення органами державної влади своїх повнова­жень;характеризує співвідношення правових і організаційних (неправових) способів здійснення владних функцій;визначає відношення між владою і населенням;характеризує стан законності і правопорядку в державі.

Усі елементи форми держави тісно пов'язаних між собою: будь — яка зміна державного режиму призводить до зміни форми держави і, навпаки, зміна форми державного устрою та правління держави сприяє зміни державного режиму

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров