К олоїдні розчини: одержання, очищення, властивості

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

141. Колоїдними називають:

а) мікрогетерогенні системи із розміром частинок 10¾7 - 10¾9м;

142. Колоїдні системи:

б) гідрофобні;

143. Колоїдні системи отримують такими методами:

в) хімічна конденсація;                    

144. Пептизація – це процес утворення колоїдного розчину із свіжоосадженого осаду за допомогою:

а) електроліту – стабілізатора;

145. Одним із методів фізичної конденсації є:

в) метод заміни розчинника.

146. Адсорбція потенціалвизначаючих іонів в міцелі відбувається за правилом:

а) Панета – Фаянса;

147. Електрокінетичний потенціал виникає в міцелі на межі:

г) гранули та дифузного шару.

148. Срібло в колоїдному стані вживається як лікарський препарат, який називається:

в) коларгол;          

149. Лікарський препарат протаргол - це колоїдний розчин:

в) срібла.

150. В організмі людини колоїдною системою є:

б) холестерин;

151. Для очищення золів використовують метод:

в) діалізу;

152. Для очищення золів використовують метод:

а) ультрафільтрації;       

153. Для визначення концентрації глюкози та сечовини в крові використовують:

а) компенсаційний діаліз;

154. Апарат «штучна нирка» працює на принципі:

а) компенсаційного вівідіалізу;       

155. Колоїдний захист спостерігається, коли до колоїдної системи додати розчин:

в) білка,

156. Лікарський препарат коларгол – це колоїдний розчин срібла, захищений: а) білком;  

157. Холестерин як колоїдна система в організмі людини захищена:

г) білком.

158. Електрофорез – спрямований рух частинок дисперсної фази відносно нерухомого дисперсійного середовища:

а) в електричному полі;                   

159. Для лікування виразки шлунку використовують препарат «Вікалін», який містить в колоїдному стані:

г) Bi(OH)(NO3)2.

160. Застосування лікарських засобів в колоїдному стані обумовлює їх: а) пролонговану та локалізовану дію;                               

К оагуляція колоїдних розчинів.

161. Колоїдні системи:

в) термодинамічно нестійкі;    

162. Стійкість свіжоприготовлених колоїдних систем пояснюється: а) одноіменним зарядом гранул;

163. Кінетична стійкість колоїдних систем – це стійкість:

в) проти осадження;

164. Кінетична стійкість колоїдних систем обумовлена:

б) броунівським та тепловим рухом частинок дисперсної фази;

165. Агрегативна стійкість колоїдної системи – це стійкість: а) проти укрупнення частинок дисперсної фази;

166. Коагуляція колоїдних систем – це:

а) злипання частинок дисперсної фази;     

167. Зовнішні ознаки коагуляції колоїдних систем:

б) зміна кольору, помутніння;

168. Найпоширеніший фактор, який викликає коагуляцію:

а) електроліти;

169. Коагулюючим називається іон, який має заряд:

б) протилежний заряду гранули;

170. За правилом Шульце – Гарді, чим вищий заряд коагулюючого іону: а) тим швидше починається коагуляція;

171. Вкажіть правильний ліотропний ряд коагулюючої дії іонів:

а) Fe+3 > Ca+2 > Na+;          

172. Чим більше гідратований коагулюючий іон, тим:

а) менша його коагулююча дія;    

173. Вкажіть правильний ліотропний ряд коагулюючої дії іонів: б) I ¾ >Br ¾ > Cl ¾;

174. Одним із механізмів коагулюючої дії електролітів є:

а) стиснення дифузного шару;

175. Одним із механізмів коагулюючої дії електролітів є:

б) зменшення електрокінетичного потенціалу;

176. Найменша концентрація електроліту, яку треба додати до 1л колоїдного розчину, щоб почалася коагуляція, називається:

б) порогом коагуляції.

177. Чим більший заряд коагулюючого іону, тим:

б) менший поріг коагуляції;

178. Взаємна коагуляція використовується під час:

в) очищення питної води;

179. Під час змішування лікарських засобів із різним зарядом може спостерігатися:

г) взаємна коагуляція.

180. Коли змішується річкова та морська вода спостерігається: б) взаємна коагуляція;

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте