Облік коштів на рахунках у банках

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 63Следующая ⇒

Порядок ведення обліку коштів на рахунках в банках регламен- тується чинним законодавством України і нормативними актами На- ціонального банку України.

Відповідно до Інструкції “Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженої постановою Правління Націо- нального банку України від 21.01. 2004 р. № 22, безготівкові розраху- нки здійснюються за такими формами розрахункових документів: платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, за- явами           на               акредитиви,         розрахунковими чеками,               векселями,                 зо- бов’язаннями на одержання позик банку та іншими документами.

Р о зрахунки із застосуванням платіжних доручень. Платіжне доручення – документ, який є письмово оформленим дорученням клі- єнта банку, що його обслуговує, на перерахування визначеної суми коштів зі свого рахунку. Банк приймає до виконання платіжне дору-

чення за умови, якщо сума цього платіжного доручення не перевищує суму, що є на його рахунку.

Платіжне доручення оформляється платником та подається в банк, що його обслуговує, не менше ніж у двох примірниках і при- ймається банком до виконання протягом десяти календарних днів з дати його виписки. Розрахунки за дорученнями можуть здійснюва- тись: за фактично відвантажену/продану продукцію (виконані роботи, надані послуги); у порядку попередньої оплати – якщо такий порядок розрахунків установлено законодавством та/або обумовлено в догово- рі; для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгова- ності підприємств, які складені не пізніше терміну, установленого чинним законодавством; для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам (заробітна плата, пенсії тощо), на їх раху- нки, що відкриті в банках; для сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та/або державних цільових фондів; в інших випадках відповідно до укладених договорів та/або чинного законо- давства.

Платіжне доручення на перерахування заробітної плати на раху- нки працівників підприємств, відкриті в установах банків, грошові чеки на отримання заробітної плати платник подає в банк разом із платіжними дорученнями  на                    одночасне    перерахування платежів, утриманих із заробітної плати працівників та нарахованих на фонд оплати праці податків до бюджету і зборів до державних цільових фондів або документальним підтвердженням їх сплати раніше.

Перший примірник доручення виконує функцію меморіального ордера і поміщається в документ для банку платника, другий – вида- ється платнику з відміткою банку про одержання і виконання докуме- нта.

Р о зрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень. Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий доку- мент, який складається з двох частин:

верхня – вимога постачальника (одержувача коштів) безпосере- дньо до покупця (платника) оплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

нижня – доручення платника своєму банку перерахувати з його рахунку відповідну суму.

Вимога-доручення заповнюється одержувачем коштів і надсила-

ється  безпосередньо  платнику.  Доставку  вимог-доручень  платнику

може здійснювати і банк одержувача через банк платника. Для гаран- тованої доставки платникам вимог-доручень рекомендується переда- вати їх у комплекті з розрахунковими і відвантажувальними докумен- тами за поставлену згідно з договором продукцію. У разі згоди опла- тити вимогу-доручення, платник заповнює нижню частину цього до- кумента          і             здає в   банк,             що     його    обслуговує.                  Платіжні вимоги- доручення приймаються банком протягом двадцяти календарних днів з дати оформлення (день оформлення не враховується). Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути сплачена за наяв- ними коштами на рахунку платника. У разі відмови платника сплати- ти вимогу-доручення, про мотиви відмови платник повідомляє безпо- середньо одержувачу коштів у порядку і строки, обумовлені догово- ром.

Порядок здійснення розрахунків чеками. Чеки застосовують- ся для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також фізичними та юридичними особами з метою скоро- чення розрахунків готівкою за отримані товари, виконані роботи та надані послуги. Розрахунковий чек – це документ, що містить пись- мове розпорядження власника рахунку (чекодавця) установі банку (банку-емітенту), яка веде його рахунок, сплатити чекодержателю (одержувачу коштів за чеком) зазначену суму коштів.

Для отримання чекової книжки підприємство подає в банк, що його обслуговує, заяву за підписами уповноважених осіб, яким нада- не право підпису документів для здійснення розрахунково-грошових операцій, із відбитком його печатки. У чековій книжці зазначається сума ліміту, яка депонується чекодавцем коштів, і може бути викорис- тана при розрахунках чеками. Для цього із заявою на видачу чекової книжки в банк подається платіжне доручення для перерахування ко- штів на окремий рахунок.

За розрахунків чеками – чеки з чекової книжки виписуються в момент здійснення платежу і видаються чекодавцем за отримані ним товари та надані послуги. Чекодержатель здає в банк чеки в результаті чого кошти списуються з відповідного рахунку чекодавця та зарахо- вуються на рахунок чекодержателя. У разі припинення клієнтом по- дальших розрахунків чеками та наявності невикористаного ліміту за чековою книжкою до закінчення строку її дії чекодавець подає її в банк разом з дорученням (фізична особа – із заявою) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого депонували-

ся кошти. Невикористані чеки після закінчення строку дії чекової книжки (1 рік) або вичерпання ліміту підлягають поверненню до бан- ку, що видавав чекову книжку, де вони мають бути погашені. За ба- жанням клієнта банк може продовжити строк дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його вичерпання.

На підприємстві чекові книжки видають під звіт працівникам для здійснення розрахунків. З метою контролю окремо облічують че- кові книжки на субрахунку 372 “Розрахунки з підзвітними особами” та субрахунку 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”. При видачі чекової книжки під звіт дебетують субрахунок 372 і кредитують суб- рахунок 685. Після подання підзвітною особою звіту про використан- ня чеків проводиться зворотній запис.

Р о зрахунки акредитивами. Акредитив – це форма розрахунків при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акреди- тива) зобов’язаний:

– виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені то-

вари, виконані роботи та надані послуги;

– надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива. Бенефіціар – юридична особа на користь якої виставлений акредитив (продавець, виконавець робіт або послуг тощо). Банк-емітент – банк платника, що відкриває акредитив своєму клієнту. Банк-емітент може відкривати покритий    акредитив                 (завчасно заброньовані            кошти          на окремому рахунку), непокритий акредитив (у разі тимчасової відсут- ності коштів на рахунку платника банк відкриває акредитив за раху- нок кредиту). Строк дії акредитива в банку-емітенті встановлюється покупцем у межах 15 днів, у разі необхідності керівник банку може продовжити строк дії акредитиву на 10 днів. Невикористаний акреди- тив повертається на рахунок, з якого він виставлявся.

Розрахунки векселями, зобов’язаннями на одержання позик бан-

ку та іншими документами будуть розглянуті в наступних темах.

При списанні грошових коштів з рахунку підприємства за касове і розрахункове обслуговування здійснених господарських операцій банк виписує меморіальний ордер.

Підприємства зберігають вільні кошти, призначені для потреб виробничо-фінансової діяльності, на рахунках, які відкривають у ба-

нку на підставі укладених договорів щодо розрахунково-касового об- слуговування. Можуть відкриватись поточні та інші рахунки як в на- ціональній, так і в іноземній валюті.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, що знаходяться на рахунках в банку і можуть бути використані для поточних опера- цій, призначений рахунок 31 “Рахунки в банках”. За дебетом рахунку

31 відображають надходження грошових коштів, за кредитом – їх ви- користання. Рахунок 31 “Рахунки в банках” має такі субрахунки: 311 “Поточні рахунки в національній валюті”, 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”, 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті”,

314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”.

Субрахунки 311 і 313 призначені для узагальнення інформації про наявність та рух коштів в національній валюті, а субрахунки 312 і

314 – в іноземній валюті.

Відкриваються  і  закриваються  рахунки  згідно  з Інструкцією “Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у націона- льній та іноземній валютах”, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12 листопада 2003 року № 492 з на- ступними змінами і доповненнями.

Умови відкриття рахунку та особливості його функціонування сторони визначають в договорі банківського рахунку або банківського вкладу, які укладаються в письмовій формі. Відповідно до інструкції банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського рахунку поточні рахунки, а за договором банківського вкладу – вкладні (депо- зитні) рахунки.

Під поточним рахунком слід розуміти рахунок, що відкрива- ється банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. До поточних рахунків належать також: рахунки за спеціаль- ним режимом їх використання; поточні рахунки типу “Н”, що відкри- ваються в національній валюті офіційним представництвом і предста- вництвом юридичних осіб – нерезидентів, які не займаються підпри- ємницькою діяльністю на території України; поточні рахунки типу “П”, що відкриваються в національній валюті постійним представни- цтвом; карткові рахунки, що відкриваються для обліку операцій за платіжними картками.

Під вкладним (депозитним) рахунком розуміють рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтом в управління на встановлений тер- мін або без зазначення такого терміну під визначений відсоток і під- лягають поверненню клієнту відповідно до законодавства України та умов договору.

Поточні рахунки відкриваються підприємствам усіх видів та форм власності, а також їх відокремленим підрозділам, а також фізи- чним особам – суб’єктам підприємницької діяльності, для зберігання грошових коштів та здійснення усіх видів операцій за цими рахунка- ми відповідно до чинного законодавства України. Поточні рахунки ві- дкриваються фізичним особам для зберігання коштів, отримання го- тівки та проведення безготівкових розрахунків у національній валюті з юридичними та іншими фізичними особами.

Поточний валютний рахунок може бути відкритий: юридичним особам – резидентам України; фізичним особам (підприємцям) – ре- зидентам України; представництвам юридичної особи – нерезиден- там; дипломатичним, консульським, торговельним та іншим предста- вництвам іноземних держав; іноземним інвесторам (юридичним і фі- зичним особам); фізичним особам (не підприємцям) – нерезидентам України.

Клієнти банку можуть відкривати лише один рахунок для фор- мування статутного капіталу господарського товариства (в іноземній та/або національній валюті) і один рахунок (в іноземній та/або націо- нальній валюті) за кожною угодою спільної діяльності без створення юридичної особи. Юридичні і фізичні особи – суб’єкти підприємни- цької діяльності мають право відкривати необмежену кількість раху- нків за своїм вибором і згодою банків. У випадку відкриття двох і бі- льше поточних рахунків у національній валюті власник рахунку ви- значає один з рахунків як основний, з якого буде погашатись заборго- ваність у примусовому (безспірному) порядку.

Учасники безготівкових розрахунків відкривають у будь-яких банках України рахунки за власним вибором і за згодою цих банків.

Для відкриття поточних рахунків та вкладних (депозитних) ра-

хунків підприємства подають установам банків такі документи:

– заяву на відкриття рахунку встановленого зразка, яка підпису-

ється керівником і головним бухгалтером власника рахунку. Якщо в

штаті немає посади головного бухгалтера чи особи, що виконує його обов’язки, заява підписується лише керівником;

– копію свідоцтва про державну реєстрацію в органі державної виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати дер- жавну реєстрацію, засвідчену нотаріально чи органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію;

– один з примірників належним чином зареєстрованого установ- чого      документа (статуту/засновницького договору/установчого ак- та/положення) або його копію, засвідчену нотаріально. Установа бан- ку, в якій відкриваються рахунки, ставить відмітку про відкриття та- кого рахунку на тому примірнику статуту (положення), на якому сто- їть відмітка податкової адміністрації про реєстрацію підприємства в податкових органах, після чого цей примірник повертається власни- кові рахунку;

– картку із зразками підписів та відбитком печатки встановлено- го зразка, завірену нотаріально або вищестоящою організацією в установленому порядку;

– довідку про реєстрацію в органах Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально чи підписом упо- вноваженого працівника банку;

– копію довідки про внесення підприємства до Єдиного держав-

ного реєстру підприємств та організацій України;

– копію документа, що підтверджує реєстрацію підприємства як платника соціальних страхових внесків;

– копію протоколу або виписку з протоколу загальних зборів про створення, засвідчену нотаріально (для сільськогосподарських під- приємств). Орендні підприємства, крім перерахованих вище докумен- тів, подають копію договору оренди, засвідчену нотаріально.

Статут для відкриття рахунків в установах банків не подається: повним товариством, командитним товариством, селянським (фер- мерським) господарством, підприємцями (без створення юридичної особи), установами та організаціями, які перебувають на державному балансі.

Підприємцям, які здійснюють свою діяльність без створення юридичної особи, поточний рахунок відкривають на їхнє ім’я. Вони подають в установу банку: заяву; свідоцтво про державну реєстрацію; копію документів про взяття підприємства на податковий облік, ре-

єстрацію в органах Пенсійного фонду та соціальних страхових внес-

ків; картку із зразком підпису.

На поточний рахунок поступають гроші за продану продукцію,

виконані роботи і послуги, позики банку, вільні гроші з каси тощо.

З поточного рахунку списують суми, одержані в касу для випла- ти заробітної плати або на невідкладні господарські потреби, сплачу- ють заборгованість банку по позиках, вносять платежі в бюджет, про- водять розрахунки з постачальниками, установами та організаціями. Якщо коштів на поточному рахунку не вистачає, то установи банків виконують доручення підприємств усіх форм власності щодо перера- хування платежів у межах наявних на цьому рахунку коштів.

Якщо до банку надійшло разом кілька розрахункових докумен- тів, то в їх виконанні додержується такий пріоритет: спочатку вико- нуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім – розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього

– платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих докумен- тів. Усі інші документи виконуються в порядку їх послідовного над- ходження.

Рух коштів на поточному рахунку оформляється різними пер- винними документами. Внесення готівки з каси оформляють Заявою на переказ готівки. Заява заповнюється в одному примірнику, і в ній обов’язково вказується джерело утворення готівки. На прийняті суми банк видає квитанцію, яка служить підставою для списання грошових коштів по касі.

Одержання грошей з поточного рахунку оформляють грошовим чеком. Грошовий чек являє собою розпорядження підприємства банку видати указану суму готівки з його поточного рахунку. Підприємство одержує чекові книжки в обслуговуючій його установі банку. Чек за- повнюється від руки чорнилом або кульковою ручкою. В ньому вка- зується сума, дата видачі чека, назва одержувача, а також призначення коштів (на оплату праці, на господарські витрати тощо). Чеки підпи- сують посадові особи, яким надано право першого і другого підписів і скріплюють відбитком печатки. Одночасно з заповненням чека його реквізити переносяться в корінець, який залишається на підприємстві в Чековій книжці.

Для обліку коштів на поточних рахунках використовують субра- хунки 311 “Поточні рахунки в національній валюті” і 312 “Поточні рахунки в іноземній валюті”.

Облік операцій на субрахунку 312 аналогічний обліку на субра-

хунку 311. Проте, тут є певні особливості.

По дебету субрахунку 312 відображають надходження валютних коштів, а по кредиту – витрачання. Аналітичні рахунки відкривають по кожному виду іноземних валют. Записи на субрахунку 312 здійс- нюють на підставі виписок банку і розрахунково-платіжних докумен- тів, за якими одержані або оплачені суми в іноземній валюті. В пер- винних документах і бухгалтерських регістрах ведеться паралельно облік іноземної валюти з українськими гривнями. Для запису опера- цій на валютному рахунку в українських гривнях проводиться пере- рахунок іноземної валюти по курсу Національного банку України, що діяв на дату складання розрахунково-платіжних або інших докумен- тів. Банк видає виписки з валютного рахунку за видами валют і в українських гривнях.

Надходження грошей на поточний рахунок відображають по де- бету субрахунку 311 (312 – при надходженні валютних коштів) з кре- диту рахунків: 30 – надходження грошей з каси підприємства; 313,

314 – суми, зараховані з інших рахунків в банку; 34 – зараховані суми за векселями; 36,70 – надходження коштів від реалізації продукції, робіт, послуг; 37 – суми, одержані від різних дебіторів; 50,60 – одер- жання короткострокових і довгострокових позик банку; 52 – зараху- вання сум від продажу облігацій; 71 – відображення курсової різниці за рахунком, суми зарахованих штрафів, пені, неустойки та ін.

Списання грошей з субрахунку 311 (312 – при списанні валют- них коштів) відображають на кредиті в кореспонденції з дебетом та- ких рахунків: 30 – суми, видані в касу; 313,314 – суми, перераховані на інші рахунки в банку; 35 – відкрито депозитний вклад; 50,60 – по- гашення заборгованості по позиках; 51,62 – погашення сум за вексе- лями; 63,68 – оплата рахунків постачальників і підрядників, різних кредиторів; 64 – перерахування платежів в бюджет; 65 – перерахуван- ня платежів в Пенсійний фонд і органам соціального страхування;

94– списання вартості реалізованої іноземної валюти, перерахування штрафів, пені та ін.

Крім поточних рахунків підприємства можуть відкривати в уста- новах банків інші рахунки по розрахунках за конкретними операція- ми (акредитиви, розрахункові чеки тощо). Такі рахунки відкривають- ся на підставі заяви про відкриття спеціального рахунку. Крім цих ра- хунків, можуть відкриватись рахунки для розрахунків з громадянами

за закуплену сільськогосподарську продукцію, приватизаційні папе-

ри, ощадні сертифікати, приватизаційні кошти громадян тощо.

Для обліку цих коштів використовують субрахунки 313 “Інші рахунки в банку в національній валюті” і 314 “Інші рахунки в банку в іноземній валюті”, а за їх видами – відповідні аналітичні рахунки.

На суму виставленого акредитиву, придбаної лімітованої чекової книжки робиться запис по дебету субрахунку 313 (314 – при одер- жанні валютних коштів) з кредиту субрахунків 311,312, а в окремих випадках – з кредиту рахунків по позиках банку (рахунки 50,60). У міру використання акредитивів і чекових книжок суми списують в де- бет рахунків 63,68 з кредиту субрахунку 313 (314). Невикористані у встановлений строк суми акредитиву і чекових книжок повертаються на рахунки, з яких виставлявся акредитив чи була придбана чекова книжка.

При надходженні коштів від заготівельних організацій за реалі-

зовану  продукцію  працівників  підприємства  дебетують  субрахунок

313 (відповідний аналітичний рахунок) і кредитують рахунок 36 “Роз- рахунки з покупцями та замовниками”. Одержання грошей в касу і видачу їх працівникам за здану продукцію оформляють таким бухгал- терським записом відповідно: дебет рахунку 30, кредит субрахунку

313; дебет рахунку 68, кредит рахунку 30.

Для контролю за рухом грошей на рахунках в банку і для здійс- нення записів підприємства періодично, але не рідше одного разу на місяць, одержують з банку виписки з рахунку разом з копіями доку- ментів, на підставі яких проведене зарахування чи списання грошей. Після одержання з банку виписки з рахунку головний бухгалтер по- винен перевірити відповідність записів у ній документам та записам бухгалтерії підприємства.

При обробці виписки слід пам’ятати, що для установи банку ра- хунок 31 “Рахунки в банках” (відповідні субрахунки) є пасивним, а для підприємства – активним. Тому на підприємстві обороти по дебе- ту необхідно читати – кредит, а обороти по кредиту – дебет. Виписка банку детально перевіряється з відповідними документами. Якщо при перевірці виявлені помилки, то суми помилкових записів відносять на субрахунок 374 “Розрахунки за претензіями” і негайно повідомляють банк у письмовій формі.

При бухгалтерській обробці виписки з банківського рахунку на її полях проставляють кореспондуючі рахунки за кожною господарсь-

кою операцією поряд із відповідною сумою. Сальдо цього рахунку повинно бути тотожним як в обліку банку, так і підприємства. Зазви- чай, виписка банку заміняє реєстр аналітичного обліку. Хоча підпри- ємства можуть складати на основі виписки Реєстр розшифровки гос- подарських операцій, зафіксованих у виписці банку, з відображенням змісту цих операцій, сум і кореспондуючих рахунків.

Облік операцій на рахунках в банку ведуть у Журналі 1 та Відо- мості 1.2. Записи в Журналі та Відомості здійснюють в міру надхо- дження виписок банку після їх перевірки з документами. Суми з кож- ної опрацьованої виписки записують у Журнал 1 – за кредитом раху- нку 31 “Рахунки в банках”, у Відомість 1.2 – за дебетом рахунку 31 “Рахунки в банках” у розрізі кореспондуючих рахунків.

У кінці звітного періоду в Журналі 1 та Відомості 1.2 підрахо- вують підсумки оборотів в кореспонденції з іншими рахунками і ви- значають залишок на перше число наступного за звітним місяця, що повинен дорівнювати залишку, наведеному у виписці банку за остан- ній день місяця.

Сільськогосподарські підприємства облік операцій за рахунком

31 “Рахунки в банках” ведуть у Журналі-ордері № 2 сг. та Відомості до нього.

Обороти по кредиту рахунку 31 “Рахунки в банках” Журналу 1 (Журналу-ордера № 2 сг.) переносять в кінці місяця в Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку 31 в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум інших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відпові- дних рахунків.

Загальна схема обліку коштів на рахунках в банках наведена на рисунку 2.

У даний час в Україні при здійсненні розрахунків клієнти мо- жуть застосовувати систему дистанційного обслуговування: “клієнт- банк”, “клієнт-Інтернет-банк”, “телефонний банкінг”. Програмне за- безпечення системи “клієнт-банк”, “клієнт-Інтернет-банк” має відпо- відати вимогам, які пред’являються до технології банківських розра- хунків, і мати сертифікат (дозвіл) Національного банку України. Ав- томатизоване робоче місце (АРМ) клієнта забезпечує автоматичне ве- дення поточного стану власного рахунку в банку, враховуючи прове- дені початкові та зворотні платежі. Електронні документи, що пода- ються клієнтом в банк, мають відповідати формату платіжних доку- ментів системи електронних платежів Національного банку України

із зазначенням електронних цифрових підписів відповідальних осіб платника, яким згідно з установчими документами надане право під- пису.

Первинні документи,

виписки банку з рахунків та інші документи

Аналітичні дані до рахунків 31,33

Журнал 1

Відомість 1.2 по дебету рахунку 31

Відомість 1.3 по дебету рахунку 33 (Журнал-ордер №  2  сг.  та  Відомість  до нього  –  для  сільськогосподарських  під- приємств)

Головна книга

Рис. 2. Загальна схема обліку коштів на рахунках в банках та інших коштів

Банківська частина системи “клієнт-банк”, “клієнт-Інтернет- банк” забезпечує перевірку наведених електронних підписів на кож- ному електронному розрахунковому документі клієнта та за платіж- ним файлом загалом.

Використовуючи систему “клієнт-банк”, “клієнт-Інтернет-банк”, здійснюється звірення файлів початкових і зворотних платежів між банком і АРМ клієнта, підготовка виписки за платіжними операціями клієнта в банку протягом операційного дня та звірення цієї інформа- ції з інформацією із АРМ клієнта наприкінці дня. Після отримання від банку виписки з рахунку клієнт складає “Реєстр розрахункових документів, які відправлені в банк каналами зв’язку і прийняті бан- ком до оплати”. Такий самий реєстр за кожним клієнтом складається в банку. Реєстр має обов’язково вміщувати відомості про дату і час подання розрахункових документів власником рахунку до виконання.

Для здійснення операцій за рахунком підприємства за допомо- гою системи “телефонний банкінг” підприємство у договорі з банком про  розрахунково-касове  обслуговування  зазначає  інформацію,  яка

потрібна банку для списання ним коштів з рахунку підприємства. Пі- сля укладення договору банк надає клієнту засоби ідентифікації: но- мер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо. Банк, здійснюючи списання коштів з рахунку пла- тника, оформляє розрахунковий документ, у реквізиті “Призначення платежу” якого зазначає інформацію про платіж і документи, на під- ставі яких здійснюється перерахування коштів.

Облік інших коштів

Кошти, що перебувають у дорозі, та оплачені грошові докумен- ти, облічують на рахунку 33 “Інші кошти” за відповідними субрахун- ками: 331 “Грошові документи в національній валюті”, 332 “Грошові документи в іноземній валюті”, 333 “Грошові кошти в дорозі в націо- нальній валюті”, 334 “Грошові кошти в дорозі в іноземній валюті”.

На субрахунках 331 і 332 обліковують кошти (відповідно у наці- ональній та іноземній валютах) в оплачених грошових документах, що знаходяться у касі (оплачені путівки в будинки відпочинку і сана- торії, поштові марки, проїзні талони на службові роз’їзди та інші грошові документи).

На субрахунках 333 і 334 відображають (відповідно у націона- льній та іноземній валютах) виручку, одержану підприємством за по- слуги, виконані роботи або реалізовану готову продукцію, внесену в касу банку або поштові відділення для подальшого їх зарахування на поточні або інші рахунки підприємства. Підставою для відображення в обліку сум є: при здачі виручки – квитанція установи банку, пошто- вого відділення, копії супровідних відомостей на здачу виручки інка- саторам банку тощо.

За дебетом рахунку 33 “Інші кошти” відображають надходження грошових документів у касу підприємства та коштів у дорозі в корес- понденції з кредитом рахунків: 30 – передача з каси грошових коштів у вечірню касу інкасатору; 31 – придбання грошових документів (ма- рок, путівок) з оплатою через банк; 37 – придбання поштових конвер- тів, марок через підзвітних осіб; 50,60 – придбання грошових доку- ментів за рахунок позик банку та ін.

За кредитом рахунку 33 “Інші кошти” відображають вибуття грошових документів та списання коштів у дорозі після їх зарахуван- ня на відповідні рахунки в кореспонденції з дебетом рахунків: 31 –

зарахування грошових коштів на поточні та інші рахунки в банку, які були передані через інкасатора; 37 – видані під звіт грошові докумен- ти; 66 – видача заробітної плати грошовими документами (проїзними талонами, путівками); 92 – списання поштових марок; 94 – втрати від курсових різниць валюти, що знаходилась у дорозі та ін.

Облік господарських операцій на рахунку 33 “Інші кошти” ве- дуть у Журналі 1 та Відомості 1.3. В окремому розділі Журналу 1 на- водяться аналітичні дані до рахунку 33 “Інші кошти” за субрахунка- ми.

Сільськогосподарські підприємства облік операцій за рахунком

33 “Інші кошти” ведуть у Журналі-ордері № 2 сг. та Відомості до ньо- го. Записи в цих регістрах здійснюють на підставі виписок банку (в частині зарахування коштів, які були в дорозі, на рахунки підприємс- тва), квитанцій на здачу готівки, актів про використання коштів та інших документів.

В кінці місяця кредитовий оборот Журналу 1 (Журналу-ордера

№ 2 сг.) переносять в Головну книгу. Обороти за дебетом рахунку ін- ших коштів в Головну книгу будуть занесені при рознесенні сум ін- ших журналів (журналів-ордерів) з кредиту відповідних рахунків.

Загальна схема обліку інших коштів наведена на рисунку 2.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры