Який вид обмеження рухів у колінному суглобі є в даного хворого.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 11Следующая ⇒

Що являє собою ригідність суглоба й у чому його відмінність від контрактури?

Що таке патологічна рухомість у суглобі й чим вона може бути з ум о в лена?

Задача № 12

На прийом до ортопеда звернулася хвора М., 26 років, зі скаргами на порушення ходи, кульгавість, швидку стомлюваність при ходьбі. Хворіє з раннього дитинства, однак останнім часом кульгавість підсилилася, з'явився більі у ділянці обох кульшових суглобах, що віддають у поперек. Об'єктивно: контури кульшових суглобів змінені – визначається більш рельєфне виступання великих вертлюгів.

При пальпації ділянки кульшових суглобів верхівки великих вертлюгів визначаються на 3 см вище лінії Розер-Нелатона. Визначається також порушення рівносторонності трикутника Бріана, лінії Шемакера перетинаються нижче пупка. Позитивний симптом Тренделенбурга з обох боків. Є значне обмеження відведення стегон. Хода качина.

На оглядовій рентгенограмі таза визначається виражена варусна деформація стегон.

Питання:

Чим характеризується качина хода в даної хворої?

Які порушення ходи можуть мати місце в ортопедичних хворих?

Як визначається трикутник Бріана, лінія Шемакера, їхнє діагностичне значення?

РОЗД ІЛ ІІ

РЕГЕНЕРАЦІЯ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ.

С УЧАСНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ ПЕРЕЛОМІВ

Види зрощення

- Первинне (відбувається на основі кортикального ремоделювання за рахунок резорбції остеобластами кістки. По каналах, що формуються, перпендикулярних ділянці перелому, вростають кровоносні судини. Остеобласти формують систему остеонів).

- Вторинне (включає енхондральну та інтрамембранну осифікацію, складається зі стадій, наведених нижче.)

І стадія – запалення (0-5 днів після травми).

II стадія – диференціювання клітин і формування тка­нинноспецифічних структур у ділянці травмованої кістки (4-10 днів після травми).

III стадія – реорганізація тканинних структур і мінералізація (9-25-а доби після травми, до 6 тижнів).

IV стадія – ре моделювання (25-50-а доби після травми).

V стадія – наслідок (45-а доба і більше після травми).

Види порушень загоєння переломів

1. Повільно зростаючі переломи.

2. Незрощення або переломи, які не зростаються:

 - мобільні (з наявністю дефекту);

 - стабільні.

3. Несправжні суглоби або псевдоартрози.

Задача № 1

Хворий К., 30 років, скаржиться на біль у правій гомілці при ходьбі. Ходить на милицях. Чотири місяці тому під час роботи в шахті одержав травму. Лікувався в медсанчастині з приводу косо-поперечного перелому обох кісток правої гомілки з незначним зміщенням відламків. Проведена одномоментна репозиція відламків із накладанням циркулярної гіпсової пов'язки від пальців ступні до сідничної складки у функціонально-вигідному положенні нижньої кінцівки. На контрольній рентгенограмі – стояння відламків задовільне. Хворий знаходився на стаціонарному лікуванні 3 тижні, одержуючи фізіотерапевтичні процедури. Зміна гіпсової пов'язки проводилася чотири рази у зв'язку з порушенням її цілісноості. Навантажувати ногу розпочав через 1,5 місяця. Гіпсову пов'язку знято через 3,5 місяця.

На контрольній рентгенограмі стояння відламків задовільне, слабка періостальна мозоля, лінія зламу великогомілкової кістки в нижній трети ні, остеопороз кісток гомілки, кістково-мозковий канал на місці перелому не закритий. Малогомілкова кістка в нижній третині зрослася.

У момент огляду спостерігається атрофія м'язів гомілки, болючість при пальпації в нижній третині гомілки, припухлість у ділянці гомілковостопного суглоба, вісь гомілки правильна, укорочення немає, навантаження по осі гомілки помірно болюче.

Питання:

Сформулюйте та обґрунтуйте діагноз.

Назвіть і м о вірні причини, що при з вели до даного ускладнення.

Вкажіть оптимальні методи подальшого лікування.

Задача № 2

Хвора Д., 56 років, звернулася до лікаря-травматолога в поліклініку для зняття гіпсової пов'язки з правої руки. Дванадцять тижнів тому упала на праву руку. Лікувалася в травматологічному відділенні місцевої лікарні з приводу косого перелому обох кісток правого передпліччя в середній третині зі зміщенням відламків. На протязі тижня, з моменту поступлення, двічі проводилася спроба репозиції відламків, проте утримати відламки в гіпсовій пов'язці  не вдавалось. На 10-у добу хвора прооперована – здійснено інтрамедулярний остеосинтез обох кісток передпліччя цвяхом Богданова з подальшим накладенням гіпсової пов'язки від основи пальців до середньої третини правого плеча. Післяопераційні рани загоїлись первинним натягом. На 12-у добу зняті шви через вікно в гіпсовій пов'язці. Вікно загіпсоване. Хвору виписали на амбулаторне лікування за місцем проживання і рекомендували зняти гіпсову пов'язку через І2 тижнів. Хвора почувала себе добре. Знаходилася під спостереженням лікаря дільничної лікарні. Об'єктивно: гіпсова пов'язка масивна, вільна. Після зняття гіпсової пов'язки – два післяопераційних рубці, атрофія м'язів передпліччя, мобілізаційна контрактура в правому ліктьовому та променево-зап'ястковому суглобах, у середній третині передпліччя спостерігається незначна рухомість.

На контрольній рентгенограмі – вісь передпліччя правильна, ознак кісткової мозолі немає, чітка щілина між відламками, остеопороз кісткових відламків. У кістковомозкових каналах обох кісток знаходяться тонкі цвяхи Богданова, навколо яких визначається зона резорбції кісткової тканини.

Питання:

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология