Кримінологічна характеристика і профілактика рецидивної злочинності.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 25Следующая ⇒

(частина 2)

Рецидивна злочинність – один з видів злочинності, що являє підвищену суспільну небезпеку і відрізняється сукупністю особливостей, які відносяться до детермінантів рецидивної злочинності, особи злочинців-рецидивістів, а також і до специфіки попередження злочинного рецидиву. Боротьба з рецидивною злочинністю – важлива ділянка діяльності правоохоронних органів, і тому вивченню цієї проблеми потрібно приділити підвищену увагу.

Насамперед варто розібратися в поняттях «рецидивна злочинність», «рецидив злочинів», «злочинний рецидив». Скласти чітке уявлення про види злочинного рецидиву, розмежувавши їх за правовим змістом на фактичний, кримінально-правовий, пенітенціарний; за характером вчинених злочинів – на загальний, спеціальний, кримінальний професіоналізм; за кількістю вчинених злочинів – на однократний і багаторазовий; за ступенем небезпеки – на простий, небезпечний, особливо небезпечний і т. ін. Соціальна оцінка злочинного рецидиву повинна відбивати його підвищену суспільну небезпеку з урахуванням особливостей особи рецидивіста, його негативного впливу на осіб, схильних до вчинення правопорушень. При цьому варто мати на увазі взаємозв’язок злочинного рецидиву з первинною злочинністю, що є необхідною передумовою і джерелом рецидивної злочинності і, певною мірою, містить у собі своєрідний криміногенний потенціал.

Розглядаючи основні показники рецидивної злочинності, - стан, структуру, рівень, динаміку, треба звернути увагу на порівняльну рецидивну небезпечність різних злочинів, а також зв’язок між кількістю судимостей особи і ступенем імовірності вчинення нею нового злочину. Заслуговує на особливу увагу характеристика особи злочинців-рецидивістів. Тут важливо виділити особливості їх соціально-демографічних характеристик на відміну від первинних злочинців – за статтю, віком, освітою, сімейним станом, соціальним статусом, а також за особливістю морально-психологічної сфери – потребами, інтересами, ціннісними орієнтаціями, моральними уявленнями і позиціями, рівнем інтелектуального розвитку, емоційними і вольовими якостями. Разом з тим загальна кримінологічна характеристика особи злочинців-рецидивістів повинна поєднувати і доповнюватися їх класифікацією у вигляді розмежування основних типів рецидивістів (антисоціальний, асоціальний, ситуативний) і змістовною характеристикою кожного з них.

Встановлення специфічних детермінант рецидивної злочинності дозволяє визначити й основні напрямки профілактики цього виду злочинності як на загальних, так і спеціально-кримінологічному рівнях, що регламентовано нормативними актами загальнодержавного і відомчого рівнів.

Література до теми 8

1. Бакаєв А.А. Лелеков В.А. Остапенко Н.И. О мерах по совершенствованию правового обеспечения профилактики правонарушений несовершенннолетних// Российский следователь.- 2003.- №5.- С.7-13.

2. Герасимова О.И. Особенности формирования девиантного поведения несовершеннолетних в современных условиях// Российский следователь.- 2005.- №4.- С.25-27.

3. Данилова С.И. Предупреждение преступности несовершеннолетних: история и современность// Российский следователь.- 2003.- №6.- С.15-17.

4. Дымов Г.А.  Взаимодействие уголовного розыска и подразделений по профилактике преступлений несовершеннолетних органов внутренних дел в раскрытии грабежей и разбоев, совершаемых несовершеннолетними// Российский следователь.- 2005.- №6.- С.47-51.

5. Женунтий В.И., Витвицкая В.В. Криминологические проблемы предупреждения преступных посягательств на нравственное и физическое развитие несовершеннолетних: Монография/ МВД Украины. Донецкий юрид. ин-т МВД при Донецком нац. ун-те.- Донецк, 2005.- 276с.-

6. Лагошина, Т Хорьков В. Комиссии по делам несовершеннолетних// Законность.- 2005.- №9.- С.45-47.

7. Лебедев С.Я.   Традиционное и нетрадиционное в преступности несовершеннолетних: новая идеология предупреждения// Российский следователь.- 2004.- №2.- С.33-35.

8. Лелеков В.А.   Методика изучения преступности несовершеннолетних и молодежи на региональном уровне// Российский следователь.- 2004.- №3.- С.35-38.

9. Профілактика незаконного обігу наркотичних засобів серед неповнолітніх: Навч. посібник/ НАВСУ. Упр. кримін. міліції в справах неповноліт. НДІ проблем боротьби зі злочинністю; За ред. Я.Ю.Кондратьєва.- Київ, 2005.- 184с.

10. Закон України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі” від 1995р.

11. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо поліпшення діяльності органів внутрішніх справ та громадських формувань з охорони громадського порядку» від 16 червня 1999 року N 650/99.

12. Постанова Кабінету Міністрів України № 1767 «Про затвердження Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки» від 20 грудня 2006 р.

13. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 4-те вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К.: Юридична думка, 2007. – 1184 с.

14. Литвак О.М. Злочинність, її причини та профілактика. – К., 1997.

15. Лукьянов Ю.И. Организация органами внутренних дел предупреждения рецидивных преступлений. -Хабаровск, 1988.

16. Попов В.И. Особо опасный рецидив: криминологический и уголовно-правовой аспекты. Учебное пособие. - М., 1996.

17. Тирский В.В. и др. Предупреждение рецидива преступлений. - Томск, 1990.

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США