Продуктивність факторів виробництва
Содержание книги
- Мікроекономіка в системі економічних наук
- Предмет, суб’єкти та об’єкти мікроекономіки
- Основні поняття та припущення. Крива
- Методи мікроекономічних досліджень
- Мікроекономіка, як самостійний розділ економічної науки, сформувалась:
- Кардиналістська теорія поведінки споживача
- Оптимальний вибір споживача на основі
- Товар має корисність, якщо він :
- Ординалістська теорія поведінки споживача
- Бюджетне обмеження споживача
- Оптимізація вибору споживача на основі
- Зміна рівноваги при зміні доходу споживача
- Зміна рівноваги споживача при зміні ціни на товар
- Розділ 2. Попит, пропозиція та їх взаємодія
- Вплив цінових та нецінових факторів на пропозицію
- Крива попиту на товар А зміщується в результаті:
- Еластичність попиту та пропозиції
- Перехресна еластичність попиту
- Застосування теорії еластичності
- Яке з наступних стверджень відноситься до характеристики нееластичного попиту на товар.
- Встановлення ринкової рівноваги
- Надлишки споживачів та виробників
- Розділ 3. Теорія поведінки виробника
- Особливості функціонування підприємства
- Виробнича функція та її властивості
- Продуктивність факторів виробництва
- Ізокванта та ізокоста. Рівновага виробника
- Збільшення масштабу виробництва
- Що розуміють під граничною нормою технічного заміщення?
- Витрати виробництва та прибуток
- Доход та прибуток підприємства
- Яке з наступних тверджень є правильним?
- Максимізація прибутку в короткостроковому періоді
- Пропозиція фірми та галузі. Рівновага
- Загальна характеристика ринку
- Попит та виручка фірми монополіста
- Максимізація прибутку монополіста
- Позитивні та негативні сторони монополії.
- Встановлення рівноваги та максимізація прибутку на ринку монополістичної конкуренції
- Фірма, яка функціонує в умовах монополістичної конкуренції в тривалому періоді, знаходиться в стані рівноваги, якщо:
- Загальна характеристика ринку олігополії
- Що з наведеного нижче характеризує олігополію і суперечить умовам монополістичної конкуренції.
- Підприємства та домогосподарства зустрічаються не лише на ринку товарів, А й на ринку ресурсів або факторів виробництва, де виробники вже є покупцями, А домашні господарства та фірми – продавцями.
- Попит фірми на фактори виробництва та правило оптимального вибору ресурсів
- Попит на ресурси залежить від:
- Ціноутворення на ринку факторів виробництва
- Пропозиція та рівновага на ринку капіталу
- Модель загальної економічної рівноваги Вальраса
- Загальна рівновага та ефективність виробництва
- Рівновага в економіці обміну
У короткостроковому періоді фірма може змінити обсяг використання лише одного ресурсу – L.
Процес перетворення ресурсів на готову продукцію характеризується за допомогою показників сукупного, середнього та граничного продуктів.
Сукупний продукт (ТР) – загальний обсяг випущеної продукції в натуральному вираженні при визначеній кількості змінного фактору L:
ТР = Q = f (L і), (9.4)
Середній продукт (АР) – це сукупний продукт у розрахунку на одиницю змінного фактору L:
 , (9.5)
Граничний продукт (МР) – це додатковий випуск продукції, який забезпечується при використанні кожної додаткової одиниці змінного фактору L:
 , (9.6)
Граничний продукт показує, як зміниться сукупний продукт при збільшенні використання змінного фактору на одиницю.
Граничний продукт в аналізі виробництва відіграє таку ж роль як і гранична корисність в аналізі споживача. Але гранична корисність суб’єктивна категорія, а граничний продукт легко розраховується.
На рис. 9.1 графічно відображена зміна сукупного, середнього та граничного продуктів при збільшенні використання змінного фактору L.
Між показниками сукупного (ТР), середнього (АР) та граничного продуктів (МР) існує певний взаємозв’язок. Сукупний продукт збільшується разом із збільшенням змінного фактора –і досягає у точці D найбільшого значення, потім збільшення припиняється. Середній продукт збільшується, досягає найбільшого значення у точці C, потім спадає. Граничний продукт збільшується, досягаючи найбільшого значення у точці B, потім спадає.
Характер зміни показників означає, що, починаючи з певного моменту (на рисунку – точка В), кожна додаткова одиниця змінного фактора стає все менш результативною. Більш того, додаткові витрати фактора можуть негативно вплинути на випуск продукції (на рисунку – точка D). Цей факт означає не лише зниження граничного продукту (граничної продуктивності) фактора, а й порушення оптимальної комбінації залучених факторів (використовуваної технології виробництва).
Закономірність, що спостерігається в аналогічних ситуаціях, відома як закон спадної продуктивності (віддачі) змінного фактора виробництва. Згідно з цим законом залучення до процесу виробництва все більшої додаткової кількості певного фактора за незмінних обсягів інших факторів призводить зрештою до того, що віддача (продуктивність) кожної наступної одиниці змінного ресурсу буде менша за віддачу попередньої одиниці цього ресурсу, тобто гранична продуктивність спадає. Залежно від співвідношень МР, АР і ТР можна визначити чотири стадії виробництва (табл. 9.1).
Таблиця 9.1
|
