Класи і характеристики технологій проектування

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

3.2. Канонічне проектуваня

Канонічному проектуваню відповідає каскадна модель життєвого циклу ІСМ, яка відповідно до застосовуваного в нашій країні держстандарту 34.601-90 такі стадії створення автоматизованих систем:

формування вимог до інформаційної системи;

розробка концепції інформаційної системи;

розробка технічного завдання;

створення ескізного проекту;

технічне проектування;

робоче проектування;

введення в експлуатацію;

супроводження та модернізація інформаційної системи.

3.3. Індустріальне автоматизоване проектування ІСМ

Індустріальне автоматизоване проектування ІСМ передбачає використання CASE-засобів автоматизації проектування (Computer Aided System/Software Engineering), орієнтованих на автоматизацію проектування програмного забезпечення з використанням специфікацій у вигляді діаграм або текстів для опису системних вимог, зв’язків між моделями системи, динаміки поводження системи й архітектури програмних засобів.

Сучасні CASE-системи підтримують такі основні методології проектування: функціонально (структурно)-орієнтовані та об ’єктно-орієнтовані.

Функціонально-орієнтована CASE-технологія грунтується на методології структурного аналізу і проектування інформаційних систем, яка використовує такі прийоми:

1) декомпозиція всієї системи на деяку множину ієрархічно підпорядкованих функцій;

2) подання всієї інформації у вигляді графічної нотації (діаграм), яка сприяє наочності і кращому розумінню організації системи.

Як інструментальні засоби структурного аналізу і проектування виступають такі діаграми:

BFD (Bussiness Function Diagram) - діаграма бізнес-функцій (функціональні специфікації);

DFD (Data Flow Diagram) - діаграма потоків даних;

STD (State Transition Diagram) - діаграма переходів станів (матриці перехресних посилань);

ERD (Entity Relationship Diagram) - ER-модель даних предметної області (інформаційно-логічні моделі «сутність-зв’язок»);

SSD (System Structure Diagram) - діаграма структури програмного додатка.

Об’єктно-орієнтована CASE-технологія  відрізняється від функціонально-орієнтованої спроможністю краще відображати динамічну поведінку системи в залежності від виникаючих подій. При цьому модель проблемної області розглядається як сукупність об’єктів, що взаємодіють у часі, а конкретний процес оброблення інформації формується як послідовності взаємодій об’єктів.

На відміну від функціонального підходу, який передбачає незалежне розроблення моделей даних і операцій й подальшу їх координацію, об’єктно-орієнтований підхід передбачає спільне моделювання даних і процесів. При цьому моделі проблемної області в репозиторії поступово уточнюються. Кінцевим результатом об’єктно-орієнтованого проектування має бути множина класів об’єктів із приєднаними методами обробки атрибутів.

Об’єктно-орієнтоване моделювання проблемної області найбільш використовуваною у даний час є уніфікована мова моделюванняUML (Unified Modeling Language), розроблена групою комп’ютерних фірм OMG (Object Management Group) і реалізована у багатьох пакетах CASE-засобів, як то: Rational Rose (виробник - Rational), Natural Engineering Workbench (виробник - Software AG), ARIS Toolset (виробник - IDS prof. Scheer) та ін.

Мова UML підтримує систему об’єктно-орієнтованих моделей, що передбачає побудову таких діаграм:

1) діаграма прецедентів використання (Use-case diagram), що відображає функціональність ІСМ у вигляді сукупності послідовностей виконуваних транзакцій;

2) діаграма класів об’єктів (Class diagram), що відображає структуру сукупності взаємозалежних класів об’єктів аналогічно ER-діаграмі функціонально-орієнтованого підходу;

3) діаграми станів (Statechart diagram), кожна з яких відображає динаміку станів об’єктів одного класу і пов’язаних із ними подій;

4) діаграми взаємодії об’єктів (Interaction diagram), кожна з який відображає динамічну взаємодію об’єктів у рамках одного прецеденту використання;

5) діаграми діяльностей (Activity diagram), що відображають потоки робіт у взаємозалежних прецедентах використання;

6) діаграми пакетів (Package diagram), що відображають розподіл об’єктів за функціональними або забезпечувальними підсистемами;

7) діаграма компонентів (Component diagram), що відображає фізичні модулі програмного коду;

8) діаграма розміщення (Deployment diagram), що відображає розподіл об’єктів по вузлах обчислювальної мережі.

3.4. Індустріальне типове проектування ІСМ

Індустріальне типове проектування ІСМ передбачає створення системи з готових покупних типових елементів (типових проектних рішень).

Під типовим проектним рішенням (ТПР) розуміють проектне рішення, що містить проектну документацію і програмні модулі, і придатне до багаторазового використання. Проектними рішеннями можуть бути реалізації як окремих компонентів ІС (програмних модулів, функціональних задач, автоматизованих робочих місць, локальних баз даних, локальних обчислювальних мереж), так і взаємозалежних комплексів компонентів (функціональних і забезпечувальних підсистем, ІС в цілому). В залежності від рівня декомпозиції системи розрізняють елементний, підсистемний і об ’ єктний методи типового проектування.

Елементний метод типового проектування передбачає комплектацію ІС з типових рішень по окремих задачах та по окремих видах забезпечення задачі (інформаційному, програмному, технічному, математичному, організаційному).

Підсистемний метод типового проектування ІС у якості елементів типізації використовує окремі підсистеми, що реалізуються як пакети прикладних програм (ППП). Пиклади функціональних ППП: «1C: Підприємство» (автоматизація бухгалтерського обліку, розрахунку заробітної плати, складського обліку), «Фоліо - Склад» (автоматизація складських операцій), ІНЕК (фінансовий аналіз) та ін.

За об ’ єктного методу типового проектування ІС як типовий елемент використовується типовий проект для об’єктів керування певної галузі, що включає повний набір функціональних і забезпечувальних підсистем ІС.

Можливості адаптації типових проектів за об’єктного методу проектування залежать від використовуваного підходу: параметрично- орієнтованого або модельно-орієнтованого.

Параметрично-орієнтоване проектування ІС передбачає параметричне налаштовування пакету прикладних програм (ППП), який розглядається як «чорна скринька».

Параметрична інформація задається:

у довідниках інформаційної системи (наприклад, у довідниках організацій і банків, валют, податків і т.ін.);

у таблицях описів конфігурації програмних модулів (наприклад, умови включення (виключення) модуля, режими ручногоабо автоматичного відновлення полів даних, методи розрахунків показників і т.ін.);

у вікнах загальносистемної настройки (наприклад, реквізити організації, префікс номерів форм звітів і т.ін.).

Моделъно-орієнтоване проектування ІС полягає в адаптації компонентів типової ІС до моделі проблемної області конкретної організаційно-економічної системи. Основними особливостями даної технології проектування є підтримка моделі типової ІС, побудова моделі конкретного підприємства, а також досягнення відповідності між ними.

Репозиторій корпоративної ІС, що використовує модельно-орієнтовану технологію проектування, (R/3 та BAAN IV) зазвичай містить базову модель функціональності типової системи (посилальну модель за термінологією R/3), типові моделі певних класів ІС (референтні моделі за термінологією BAAN) і проектну модель підприємств, одержувану на основі базової або типових моделей.

Базова модель репозиторія містить опис бізнес-функцій, бізнес-процесів, бізнес-об ’ єктів, організаційної структури, які використовуються в програмних модулях типової ІС. Велике значення в базовій моделі має визначення бізнес-правил підтримки цілісності інформаційної системи, що визначають умови перевірки коректності спільного застосування різноманітних компонентів ІС. Таким чином, різні варіанти бізнес-процесів і відповідні конфігурації інформаційної системи задаються за допомогою набору бізнес-правил.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры