Розрахунок продуктивності печей

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 18Следующая ⇒

Спочатку розраховується продуктивність печей за годину.

Продуктивність кг за годину, Q _год, печей з колисками розраховується за формулою:

                ,                                                (2.1)

де – кількість колисок в печі, шт.;

 – кількість виробів на колисці, шт.;

 – маса одного виробу, кг.;

 – тривалість випікання, хв.

Кількість колисок в печі приймається з технічної характеристики печі [4], [23] та додатку 1.

Якщо вироби випікаються на листах, спочатку розраховується кількість виробів, які випікаються на одному листі.

Кількість виробів по ширині листа в штуках розраховується за формулою:

,                                                      (2.2)

де В – ширина листа, мм.;

в – ширина або довжина виробу, мм (по ширині листа) див. [20]);

а – відстань між виробами, мм (приймаємо 20 – 40 мм).

Кількість виробів по довжині листа, N₄, в штуках розраховується за формулою:

,                                                              (2.3)

де L – довжина листа, мм.;

l – довжина або ширина виробу, мм (по ширині листа див. [2]);

Кількість виробів по довжині і ширині листа округлюється до цілого числа в меншу сторону (відкидаючи цифри після коми).

Кількість листів на колисці N_л приймається по довжині листа і довжині колиски. Розміри колиски приймаються за технічною характеристикою печі, яка є в довідковій літературі.

Кількість виробів на колисці печі, N₂, в штуках розраховується за формулою:

                                                                                            (2.4)

Продуктивність за годину Q _год, в кілограмах шафних печей розраховується за формулою:

                                                                    (2.5)

де – кількість листів на візку шафної печі шт.(приймається з технічної характеристики печі і візка) див. додаток 1;

N₃ – кількість виробів по ширині черені печі, шт.;

М_в – маса одного виробу, кг;

Т_в – тривалість випікання, хв.

Продуктивність печі з стрічковим подом за годину Q _год, в кілограмах розраховується за формулою:

                                                                  (2.6)

де  – кількість виробів по довжині черені печі, шт.;

 - кількість виробів по ширині черені печі, шт.

Кількість виробів по довжині черені печі, N ₁, в штуках розраховується за формулою:

                        ,                                              (2.7)

де L ₁– довжина черені печі, мм.

Кількість виробів по ширині черені печі, N₆, в штуках розраховується за формулою:

                              ,                                        (2.8)

де  – ширина черені печі, мм

Довжина і ширина черені печі приймається з технічної характеристики печі [2], [3], [4] і додаток 1.

Якщо вироби випікаються на листах, розраховується спочатку кількість виробів на листі за формулою (2.2) і (2.3). Кількість листів по довжині і ширині черені печі розраховується за формулою (2.7) і (2.8), в які підставляється відповідно не довжина l і ширина в виробу, а довжина і ширина листа залежно від того, як вони вкладаються на черінь печі.

Після розрахунку продуктивності печі за годину розробляється графік роботи печей протягом доби. Зразок виконання графіка приведено на рисунку 2.1

де  – випічка хліба білого з борошна пшеничного першого ґатунку формового масою 0,8 кг;

д  – випічка паляниці української масою 1,0 кг;

е  – випічка булочки харківської масою 0,1 кг;

 – випічка здоби звичайної з борошна пшеничного першого ґатунку масою 0,1 кг.

Рисунок 2.1 – Графік завантаження печей протягом доби.

Продуктивність печей за годину і добу приводиться в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 – Продуктивність печей

Графік роботи печей розробляється з врахуванням спеціалізації печей і технологічних ліній для певного асортименту виробів, термінів реалізації готової продукції і режиму реалізації продукції в даному населеному пункті.

При розрахунку продуктивності печі при виробництві сухарів розраховується продуктивність печі за годину при випічці сухарних плит на листах для печей з колисками за формулою (2.1):

де N ₁ – кількість колисок в печі, шт.;

N_л – кількість листків на колисці, шт.;

N₃ – кількість сухарних плит на листі, шт. (приймається в залежності від ширини листа і довжини сухаря 2-3 шт., розміри сухарів (див. [7], [20]);

М_в – маса сухарної плити, кг, (приймається 0,5-0,8 кг);

Т_в – тривалість випікання сухарних плит, хв. (див [7], [20]);

Для печей з стрічковим конвеєром розраховується кількість листів по ширині черені печі за формулою (2.8):

,

де В ₁ і в – ширина черені печі і ширина листа, мм;

Кількість листів по довжині черені печі за формулою (2.7):

де L ₁ і l – довжина черені печі і довжина листа,шт.;

Після цього розраховується продуктивність печі при випічці сухарних плит за формулою (2.6)

де ₃ – кількість сухарних плит на листі (див. розрахунок продуктивності печі з колисками при випічці сухарних плит).

Годинна продуктивність печей при сушінні сухарів в кілограмах за годину розраховується за формулою:

                   ,                                           (2.9)

де G _с  – питоме навантаження на 1м² черені печі при сушці сухарів кг, див [20];

– площа черені печі, м²;

 – тривалість сушіння сухарів, хв.

Для складання графіка роботи печей визначають масу сухарів, які отримують з плит, випечених протягом години в кілограмах за формулою:

                                                              (2.10)

де  – продуктивність печі за годину при випічці сухарних плит, кг;

 – вихід сухарів з плит, % (див. 2.27)

Задаються тривалістю роботи протягом доби печі, в якій висушуються сухарі,  в годинах (від 8 до 23 годин) і визначають тривалість роботи протягом доби печі, яка випікає плити  в годинах за формулою:

                                                                  (2.11)

Згідно з проведеними розрахунками розробляється графік роботи печей. В таблиці продуктивності печей вказуються продуктивність печей при випічці плит і при сушінні сухарів.

Розрахунок виходу виробів

Вихід виробів розраховується з використанням вихідних даних приведених в таблиці 2.1 (рецептура на 100 кг борошна, вологість готових виробів, величина витрат і затрат).

Розрахунок виходу хлібних і булочних виробів приводиться за методикою приведеною нижче.

Середньозважена вологість сировини W_c в відсотках за формулою:

,                        (2.12)

де – вологість борошна, дріжджів, солі та іншої сировини, %;

Маса тіста з 100 кг борошна М _т в кілограмах за формулою:

                                   (2.13)

де М_сир – маса сировини в тісті з 100 кг борошна, кг;

  К – маса сировини на обробку та включення, кг.

Витрати борошна до замісу тіста Вб в кілограмах за формулою:

                                       (2.14)

Втрати борошна і тіста в період від замішування напівфабрикатів до посадки тістових заготовок у піч, В_т, в кілограмах розраховуються за формулою:

                                          (2.15)

де W ^/ _ср – середньозважена вологість відходів, %.

,                           (2.16)

Затрати при бродінні напівфабрикатів З_бр в кілограмах за формулою:

                                   (2.17)

Затрати на розробку тіста З_р в кілограмах за формулою:

                                       (2.18)

Затрати від упікання З_уп, в кілограмах розраховуються за формулою:

                           (2.19)

Затрати при укладанні З_укл в кілограмах за формулою:

                      (2.20)

Затрати від усихання З_ус в кілограмах за формулою:

                      (2.21)

Витрати від неточності маси штучних виробів В_шт в кілограмах за формулою:

                 (2.22)

Витрати від крихт і лому В_кр в кілограмах за формулою:

           (2.23)

Витрати від переробки браку В_бр в кілограмах за формулою:

      (2.24)

Вихід виробів В_х в кілограмах за формулою:

         (2.25)

Для бубличних і сухарних виробів вихід розраховується з врахуванням втрат сухих речовин.

Спочатку розраховується середньозважена вологість сировини за формулою (2.12).

Вихід виробів В_с в кілограмах розраховується за формулою:

                        (2.26)

де В_ср – сума втрат сухих речовин на всіх стадіях виробництва, %;

W _в – вологість виробів, %.

Для сухарних виробів розраховується також вихід сухарних плит за методикою, приведеною раніше і вихід сухарів з плит  в відсотках за формулою:

                                                                         (2.27)

де В_с – вихід сухарів, %;

В_х – вихід сухарних плит, %.

Розрахунок витрат сировини

В проекті розраховується витрата сировини за годину, питома витрата сировини на 1 тонну виробів, витрат за добу, запас сировини для зберігання і площі складів для зберігання сировини.

Витрати борошна за годину  в кілограмах за формулою:

                                               (2.28)

Продуктивність печі  див. в таблиці 2.2, вихід виробів див. в розділі 2.3.3. При виробництві сухарів витрата сировини розраховується по продуктивності печі при випічці плит і по виходу сухарних плит.

Витрата іншої сировини за годину  в кілограмах розраховується за формулою:

                                                                                (2.29)

де  – маса дріжджів, солі кухонної та іншої сировини на 100 кг борошна, кг (див. таблицю 2.1)

Результати розрахунків проводяться в таблиці 2.3.

Питома витрати сировини на 1 тонну готових виробів  в кілограмах розраховується за формулою:

                                                                            (2.30)

Розрахунок ведеться окремо для кожного виду сировини. Результати приводяться в таблиці 2.3. Розрахунки витрат сировини за добу, запас сировини для зберігання, площі складів приводяться в таблиці 2.4.

Таблиця 2.3 – Витрати сировини

Таблиця 2.4 – Запас сировини для зберігання та площі складів

В таблиці 2.3 тривалість роботи печі приймається згідно з таблицею 2.2.

Витрати сировини за добу обчислюється шляхом множення витрат сировини за годину на тривалість випікання виробів протягом доби.

В таблиці 2.4 витрати сировини за добу обчислюється як сума відповідних граф таблиці 2.3. Запас сировини в добах і норма навантаження на 1 м² складу приймається з довідкової літератури [4], [6]. Запас сировини в кілограмах обчислюється множенням витрат сировини на добу на запас сировини в добах.

Площа складів обчислюється діленням запасу сировини в кілограмах на норму навантаження на 1 м² складу.

Згідно з розрахунками площами складів проводиться планування складських приміщень при виконані планів (аркуш 2).

Познавательные статьи:



Алгоритмические операторы Matlab

Конструирование и порядок расчёта дорожной одежды

Исследования учёных: почему помогают молитвы?

Почему терпят неудачу многие предприниматели?