Аналіз кредитоспроможності підприємства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 7Следующая ⇒

Як відомо, між статтями активу і пасиву балансу існує тісна взаємозалежність. Кожна стаття балансу має свої джерела фінансування. Джерелом фінансування довгострокових активів, як правило, є власний капітал і довгострокові позичені кошти. Не виключається випадок формування довгострокових активів і за їх рахунок короткострокових кредитів банку.

Поточні активи формуються як за рахунок власного капіталу, так і за рахунок короткострокових позичених коштів.

В залежності від джерел формування загальну суму поточних активів (оборотного капіталу) прийнято ділити на дві частини:

1. Змінну частину, яка складена за рахунок короткострокових зобов’язань підприємства.

2. Постійний мінімум поточних активів, який формується за рахунок власного і довгострокового позиченого капіталу.

Як відомо, власний капітал в балансі відображається загальною сумою. Щоб визначити, скільки його використовується в обороті, необхідно від загальної суми по першому і другому розділах пасиву балансу відраховувати суму довгострокових активів.

Таблиця 2.6

Суму власного оборотного капіталу можна розрахувати і таким чином: від загальної суми поточних активів відрахувати суму короткострокових фінансових зобов’язань. Різниця може показати, яка сума поточних активів сформована за рахунок власного капіталу чи що залишається в обороті підприємства, якщо погасити всю короткострокову заборгованість кредиторам.

Таблиця 2.7

Аналізуючи дані таблиці 2.6,2.7 можна сказати, що на кінець року в порівнянні з початком доля власного капіталу зросла на 9,2% (31,5-40,7), або на 4114 тис.грн. (6114-10228), що свідчить про зменшення фінансової залежності і нестійкості підприємств. Цей фактор є позитивний для даного підприємства, так як збільшення власного капіталу відбулося за рахунок збільшення суми поточних активів.

Якщо підприємство буде і в майбутньому такими темпами накопичувати власний капітал, то скоро воно досягне оптимального співвідношення власних і позичених коштів.

Розраховується структура розподілення власного капіталу,, а саме для власного оборотного капіталу в загальній його сумі отримало назву “коефіцієнта маневрування капіталу”, який показує, яка частина власного капіталу знаходиться в обороті, в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими засобами.

Таблиця 2.8

На підприємстві “Мінол” по стану на кінець року частка власного капіталу, яка знаходиться в обороті зросла на 0,02% (0,02-0,04), але це є незначне зростання для підприємства. Підприємство далі залишається з малою часткою власного оборотного капіталу, що не забезпечує підприємству достатню гнучкість у використанню власного капіталу.

Важливим показником, який характеризує фінансовий стан підприємства і його стійкість є забезпеченість матеріальними оборотними засобами власними джерелами фінансування.

Вона встановлює порівнянням суми власного оборотного капіталу з загальною сумою матеріальних оборотних фондів.

Таблиця 2.9

Звідси видно, що процент забезпеченості зріс на 9% (39-48), що є позитивним для підприємства, так як залежність підприємства від зовнішніх інвесторів знизився.

Надлишок чи недостача джерел коштів для формування запасів і затрат (матеріальних оборотних фондів) являється одним з критеріїв оцінки фінансової стійкості підприємства.

Існує чотири типи фінансової стійкості:

ü Абсолютна стійкість фінансового стану (якщо запаси і затрати (З) менші суми власного оборотного капіталу (ВК) і кредитів банку під товарно матеріальні цінності (КР));

ü Нормальна стійкість (якщо запаси і витрати дорівнюють сумі власного оборотного капіталу і кредитів банку під товарно-матеріальні цінності);

ü Нестійкий, передкризовий фінансовий стан, при якому порушується платіжний баланс, але зберігається можливість відновлення рівноваги платіжних засобів і платіжних зобов’язань за рахунок залучення тимчасово вільних джерел засобів (Д);

ü Кризовий фінансовий стан (підприємство знаходиться на межі банкрутства), при якому: З>ВК+КР+Д, К0,3=(ВК+КР+Д)/3.

Проаналізувавши фінансовий стан підприємства “Мінол” ми бачимо, що підприємство знаходилося у 2008 році в кризовому фінансовому стані, це видно з наступних розрахунків: за 2008р.

15575>6114+0.39*15575+182+160=>15575>12530.25

К0,3=(ВК+КР+Д)/3=(6114+0.39*15575+182+160)/15575=0,8<1

За 1997р.

21176>10228+0,48*21176+182+323=>21176>206997.48

К0,3=(ВК+КР+Д)/3=(10228+0,48*21176+182+323)/21176=0,98<1

Рівновага платіжного балансу в даній ситуації забезпечується за рахунок прострочених платежів по оплаті праці, судом банку, постачальником, бюджету і т.д.

Рівновага фінансового стану може бути відновлена шляхом:

ü Прискорення оборотності капіталу в поточних активах, в результаті чого пройде відносне його зменшення на гривень товарообороту;

ü Обґрунтованого зменшення запасів і затрат (до нормативу);

ü Поповнення власного оборотного капіталу за рахунок внутрішніх і зовнішніх джерел.

У звітному році відчувається незначне покращення фінансової стійкості, що видно наступних розрахунків:

21176>10228+0,48*21176+182+323=>21176>2089999997,48

К0.3= = =0,98@1

що свідчить про те, що підприємство перейшло в нестійкій (передкризовій) фінансовий стан. При цьому фінансова нестабільність рахується допустимою, якщо виконуються наступні умови:

ü Виробничі запаси плюс готова продукція рівні або перевищують суму короткострокових кредитів, які приймають участь у формуванні засобів – ця умова виконується, так як 11а>111п

ü Незавершене виробництво плюс витрати майбутніх періодів рівні або менші від суми власного оборотного капіталу – умова виконується.

Оскільки наявність власного оборотного капіталу і його зміни мають дуже велике значення в забезпеченні фінансової стійкості під-ва, доцільно провести факторний аналіз його динаміки.

Таблиця 2.10 Аналіз впливу факторів на зміни наявності власного оборотного капіталу

З таблиці видно, що за звітний період сума власного оборотного капіталу збільшилась в цілому на 4114 грн. Це настало головним чином за рахунок приросту суми реструктизованого боргу, додаткового капіталу, основних засобів, а також зменшення за рахунок збитків в звітному році. Зменшення вкладу капіталу в основних фондах визвало збільшення суми власного оборотного капіталу.

Темпи росту власного капіталу (відношення суми прибутку, направлена в фонд накопичення, до власного капіталу) залежить від наступних факторів:

ü Рентабельність продаж (R)

ü Оборотності капіталу (Коб);

ü Структури капіталу, що характеризує фінансову активність підприємства по залученню запозичених коштів (відношення середньорічної суми валюти балансу до середньорічної суми власного капіталу (К)).

ü Процент відрахованого чистого прибутку на розвиток виробництва (Двід).

Отже, темп росту власного капіталу розраховується за формулою:

Т­ВК=R*Коб*К*Двід=(ЧП/ВР)*(ВР/К)*(К/ВК)*(Пн/ЧП)

за допомогою методу ланцюгової підставки розраховуємо вплив зміни кожного показника на темп росту капіталу

Т­ВК0=R0*Коб0*К0*Двід0=(4313/14805)*(17805/254287)*254287/240801)*9441/4313)=0,0017

Т­ВКк=Rк*Кобк*Кк*Двідк=(2252/207120)*(17805/254187)*(254281/2408991)*(441/4313)=0,0007

Т­ВККоб=R1*Коб1*К0*Двід0=(2252/20712)*(20712/256752)*(254287/240891)*(441/4313)=0,0008

Т­ВКк=R1*Коб1*К1*Двід0=(2252/20712)*(20712/256752)*(256752/241881)*(441/4313)=0,00085

Т­ВК1=R1*Коб1*К1*Двід1=(2252/20712)*(20712/256752)*(256752/241881)*(441/2252)=0,0016

Вплив коефіцієнту рентабельності продажу за звітний рік привів до сповільнення темпів росту власного капіталу на 0,001 (0,0017-0,007), в свою чергу такі коефіцієнти як в незначній мірі підвищились темпи росту власного капіталу. Найбільш суттєво вплинув на підвищення виробництва = 0,00075 (0,00085-0,0016). В цілому темпи росту власного капіталу за звітний рік зменшилась не суттєво (на 0,0001).

Аналіз платоспроможності і кредитоспроможності підприємства.

Одним з показників, характеризуючи ДСП, являється його платоспроможність, можливість наявними грошовими ресурсами своєчасно погасити свої платіжні зобов’язання.

Оцінка платоспроможності виконується на основі характеристики ліквідності поточних активів, часу, необхідного для перетворення їх в грошову масу. Поняття платоспроможності і ліквідності були близькі. Від степені ліквідності балансу залежить платоспроможність. В той же час ліквідність характеризує не тільки поточний стан розрахунків, але й перспективу.

Найбільш мобільною частиною ліквідних засобів є гроші і короткострокові фінансові вкладення. До другої групи відноситься готова продукція, товари відвантажені і дебіторська заборгованість.

Значно більший строк потрібний для переробки виробничих запасів і незавершеного виробництва в готову продукцію, а потім у грошову масу. Тому вони відносяться до третьої групи.

Таблиця 2.11 Згрупування поточних затрат по степені ліквідності

На три групи розбиваються і платіжні зобов’язання підприємства:

1. заборгованість, строки оплати якої вже наступили;

2. заборгованість, яку можна погасити найближчим часом;

3. довгострокова заборгованість.

Для оцінки перспективної платоспроможності розраховують наступні показники ліквідності: абсолютний, проміжний і загальний.

Абсолютний показник ліквідності визначають відношення ліквідних засобів першої групи до всієї суми короткострокових боргів підприємства. Його значення призначається достатнім, якщо він вищий 0,2-0,25. якщо підприємство в поточний момент може 25-35% погасити свої борги, то його платоспроможність рахується нормальною. На аналізую чому підприємстві на початок року абсолютний коефіцієнт ліквідності становив 0,001 (17:13293), а на кінець року 0,003 (57:14871).

Відношення ліквідних засобів перших двох груп до загальної суми короткострокових боргів підприємства являє собою проміжний коефіцієнт ліквідності. Задовольняє переважно межі від 0,7 до 0,8. В нашому випадку коефіцієнт буде дорівнювати:

2008р. 2009р.

(17+11579):13293 (57+16977):14871

0,87 1,14

загальний коефіцієнт ліквідності розраховується відношенням суми поточних активів до загальної суми короткострокових зобов’язань. Задовольняє переважно коефіцієнт 2-2,5. в нашому випадку на початок року коефіцієнт становив: 19407/13293=1,46; на кінець року: 25099/14871=1,68.

Таблиця 2.12 Показник ліквідності підприємства

Дані таблиці свідчать, що дане підприємство є неліквідним, так як коефіцієнт абсолютної ліквідності близький до 0, порівнюючи за нормативним коефіцієнтом, який коливається в межах 0,2 – 0,25.

Низький коефіцієнт ліквідності не дозволяє підприємству користуватися кредитами банків і підприємств, погіршує матеріально – технічне постачання, не сприяє вкладенню інвестицій в підприємство.

Аналізуючи проміжний коефіцієнт ліквідності, можна сказати що він є досить високим, вищий нормативної норми і має тенденцію росту порівняно попереднім періодом, що зумовлюється насамперед збільшенням кількості готової продукції на складах (13111 – 7764 ==5347), що свідчить про затоварення ринків збуту, низькою купівельною спроможністю господарських суб’єктів, високою собівартістю продукції, це призводить до замороження оборотних засобів, відсутності грошових коштів і дебіторської заборгованості (2180 – 558 = 1622).

Для більш повної і об’єктивної оцінки ліквідності можна використати факторну модель:

К лік = = x1 * x2,

де х1 - показник, який характеризує вартість поточних активів, які приходять на (грн.. прибутку; х2 – показник, який свідчить про можливість підприємства погасити свої заборгованості за своєї діяльності.

За допомогою методу ланцюгової підставки розраховуємо вплив кожного фактора на ліквідність підприємства:

аналізуючи вплив кожного показника можна сказати, що за звітний рік зріс показник (на 1,87 (1,46-3,33)), який характеризує вартість поточних активів, які приходяться на 1 грн. Прибутку. Що є позитивним для підприємства, так як збільшує його ліквідність. Зміна (зменшення на 1,65 (3,33-1,68)) показника, який свідчить про спроможність підприємства погасити свої заборгованості за рахунок своєї діяльності, є негативним явищем, так як суттєво понизив ліквідність підприємства. Якщо порівняти минулий і звітний роки, то можна спостерігати деяке збільшення показника ліквідності на 0,22 (1,46-1,68), що відбулося за рахунок збільшення поточних активів.

Підприємство можна частково визначити платоспроможним, тільки за рахунок того, що загальний коефіцієнт ліквідності за звітний рік більший від нормативного (1,68>1,5). Це пояснюється збільшенням поточних активів по групі 2 і 3, а саме готової продукції, дебіторської заборгованості, виробничих запасів.

Ще одним показником ліквідності є коефіцієнт самофінансування – відношення суми самофінансуючого прибутку (прибуток + амортизація) до загальної суми внутрішніх і зовнішніх джерел фінансових заходів:

Загальна сума фінансових прибутків

Внутрішні                                                              Зовнішні

Прибуток Амортизація                      Випуск акцій Позика

Довгострокові Короткострокові

К самофінансування попередній рік =(4313+2877)/(4313+2877+103+13293)=0,35

К самофінансування звітний рік =(2252+3598)/(2252+3598+14871)=0,28

З рахунків видно, що коефіцієнт самофінансування за звітний рік зменшився на 0.07(0.35-0.28), і є негативним явищем для підприємства. Це зумовлено насамперед тим, що підприємство в звітному році отримало на 2061 тис. грн. (4313-2252) менше прибутку ніж в попередньому році, а також збільшилась сума короткострокових зобов’язань 1528 тис. грн. (13293-14871).

Платоспроможність підприємства тісно пов’язана з поняттям кредитоспроможність. Кредитоспроможність це такий фінансовий стан, який дозволяє отримати кредит і своєчасно повернути його.

При оцінці кредитоспроможності враховується репутація позичальника, розмір і склад його власності, стан економічної і ринкової кон’єктури, стійкість фінансового стану.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров