Склад і структура страхового тарифу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 10Следующая ⇒

Тарифна ставка ‑ ціна страхового ризику й інших витрат, адекватне грошове вираження зобов'язань страховика за укладеним договором страхування. Розрахунки тарифних ставок здійснюються за допомогою актуарних розрахунків. Сукупність тарифних ставок носить назву тарифу. Системний виклад тарифів носить назву тарифного посібника.

Тарифна ставка, по якій укладається договір страхування, називається брутто-ставкою. У свою чергу брутто-ставка складається здвох частин: нетто-ставки і навантаження.

Власне, нетто-ставка виражає ціну страхового ризику: пожежі, повені, вибуху і т.ін. Навантаження покриває видатки страховика по організації і проведенню страхування, а також містить елементи прибутку. В основі побудови нетто-ставки за будь-яким видом страхування лежить ймовірність настання страхового випадку.

Нетто-ставка цілком призначається для створення фонду виплат страхувальникам. У зв'язку з цим вона повинна бути побудована таким чином, щоб забезпечити еквівалентність відносин між страховиком і страхувальником. Іншими словами, страхова компанія повинна зібрати стільки страхових премій, скільки має бути потім виплачено страхувальникам. Однак при проведенні страхування сума виплачуваного страхового відшкодування об'єктам, що постраждали, як правило, відхиляється від страхової суми по них. Причому, якщо за окремим договорам виплата може бути тільки меншою чи дорівнювати страховій сумі, то середня по групі об'єктів виплата на один договір може і перевищувати середню страхову суму. При побудові нетто-ставки враховується саме останній показник. При цих умовах розрахована нетто-ставка коригується на коефіцієнт, обумовлений співвідношенням середньої виплати до середньої страхової суми на один договір. У результаті одержуємо таку формулу для розрахунку нетто-ставки із 100 грн страхової суми:

                                            (1)

де  ‑ тарифна нетто-ставка;

А ‑ страховий випадок;

Р(А) ‑ ймовірність страхового випадку;

К ‑   коефіцієнт співвідношення середньої виплати до середньої страхової суми на один договір.

Наведена формула дозволяє розмежувати поняття "ймовірність страхового випадку" і "ймовірність збитку".

Ймовірністю збитку називається добуток ймовірності страхового випадку Р(А) на поправочний коефіцієнт К. Формула може бути застосована як при удосконалюванні тарифних ставок за діючими видами страхування, так і при розрахунку ставок по нових видах страхування.

Представимо цю формулу в розгорнутому вигляді. За визначенням маємо

де  ‑ кількість виплат за той чи інший період (звичайно за рік);

 ‑ кількість укладених договорів у даному році;

 ‑  середня виплата на один договір;

 ‑ середня страхова сума на один договір.

У результаті ця формула приймає вигляд

або                                 (2)

де      В ‑ загальна сума виплат страхового відшкодування;

С ‑  загальна страхова сума застрахованих об'єктів.

Остання формула є не що інше, як показник збитковості із 100 грн страхової суми. Це означає, що при удосконалюванні тарифних ставок за діючими видами страхування основою уточнення нетто-ставок є збитковість із 100 грн страхової суми. Відношення кількості виплат  до кількості укладених договорів  визначає частоту страхових випадків. Відношення середньої виплати на один договір  до середньої страхової суми на один договір  є аналогом коефіцієнта  у першій формулі цього розділу. Збитковість страхової суми може бути розрахована як по видах страхування в цілому, так і по окремих страхових ризиках. По цих даних визначається розмір нетто-ставки. Після її розрахунку встановлюється розмір сукупної тарифної ставки чи брутто-ставки. Для обчислення останньої до нетто ставки додають навантаження. Витрати на проведення страхування звичайно розраховуються на 100 грн страхової суми, інші надбавки встановлюються у відсотку до брутто-ставки. Припустимо, що нетто-ставка по страхуванню домашнього майна визначена у сумі 0,20 грн із 100 грн страхової суми, а статті навантаження складають: витрати на проведення страхування (включаючи оплату праці страхових агентів) ‑ 0,06 грн; витрати на проведення запобіжних заходів ‑ 4 % брутто-ставки; прибуток ‑ 15 % брутто-ставки. Розмір сукупної брутто-ставки розраховується по формулі

                                             (3)

де  ‑ брутто-ставка;

     ‑ нетто-ставка;

 ‑ навантаження.

У цій формулі величини , ,   вказуються в абсолютному розмірі, тобто в гривнях із 100 грн страхової суми.

Оскільки ряд статей навантаження встановлюється у відсотках до брутто-ставки, остання на практиці визначається по формулі

                                   (4)

де       ‑ статті навантаження, що передбачаються в тарифі в гривнях із 100 грн страхової суми;

 ‑ частка статей навантаження, що закладаються в тариф у відсотках до брутто-ставки.

Звідси після нескладних перетворень маємо:

.                                            (5)

Якщо всі елементи навантаження визначені у відсотках до брутто-ставки, то величина = 0. Уцьому випадку ця формула спрощується і приймає вигляд:

.                                             (6)

Тепер визначимо брутто-ставку у нашому прикладі: = 0,20 грн;  = 0,06 грн;

= 0,19.

По формулі одержуємо

 грн

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте