Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ:  Археология Биология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия ЭкологияТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву 
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Уважно розглянь таблиці за темою уроку.Клас 30.04.2020 Тема:Дієслова І та ІІ дієвідмін. Способи дієслів. Безособові дієслова. Уважно розглянь таблиці за темою уроку. Дієвідміни
Зверніть увагу! Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін, тому й пишемо: стелеться і стелиться, хропеш і хропиш. Способи дієслів
Утворення |
Рід |
Множина | ||||||||||||||||||||||||||
| Чоловічий | Жіночий | Середній | |||||||||||||||||||||||||||
| минулий час + частки б (після слова, яке закінчується на голосний), би (після слова, яке закінчується на приголосний) | мріяв би, ніс би | мріяла б, несла б | мріяло б, несло б | мріяли б, несли б | |||||||||||||||||||||||||
Умовний спосіб
Зверніть увагу! Частки би, б завжди з дієсловами умовного способу пишуться окремо і не завжди стоять в реченні при дієслові, часто вони відірвані від нього і стоять в іншій частині речення. Якби ви вчились (би) так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).
Наказовий спосіб
| Особа | Утворюються від основи теперішнього, майбутнього часу | Однина | Множина |
| І | нес-уть, устан-уть, співа-ють | хай несу, хай устану | нес-імо, устань-мо, їж-мо |
| ІІ | нес-уть, устан-уть, співа-ють | нес-и, устань, співай | несіте (несіть), співайте |
| ІІІ | несе, несуть, устане, устануть, співає, співають | хай несе, нехай устане, хай співає | хай несуть, нехай устануть, хай співає |
Зверніть увагу! 1. Складена форма майбутнього часу наказового способу утворюється за допомогою часток хай, нехай. 2. Дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти і под. зберегли давню систему дієвідмінювання, тому в закінченні другої особи однини шне вживається: даси, їси, розповіси, відповіси, а не дасиш, їсиш, розповісиш.
Дійсний спосіб
| Час | Минулий | Теперішній | Майбутній |
| дія відбулася (відбувалася) до моменту мовлення пронеї: бачив, бачила, бачили | дія відбуваєтьсяв момент мовлення абопостійно: бачу, бачите, бачиш | дія відбудеться після моменту мовлення про неї: буду бачити, бачитиму | |
| Вид | доконаний: вивчив недоконаний: учив | тільки недоконаний: читає, знають | форми: проста доконаного виду (станемо), складна недоконаного виду (ставатимеш), складена (будеш ставати) |
| Рід, особа, число | за ОСОБАМИ не змінюється чоловічий рід – сяяв; жіночий рід – сяяла; середній рід – сяяло; множина – сяяли | Однина – множина І особа: сяю – сяємо; ІІ особа: сяєш – сяєте; ІІІ особа: сяє – сяють. РОДУ немає. | Однина – множина І особа: сяятиму – сяятимемо; ІІ особа: сяятимеш – сяятимете; ІІІ особа: сяятиме – сяятимуть, будуть сяяти. РОДУ немає. |
| Утворен ня | основа інфінітива (нес – ти, ми – ти) + суфікси -в-, -л-: чита-ти – чита-в, побачи-ти – побачи-л-а, зна-ти – зна-л-о. | основа теперішнього часу дієслова недоконаного виду (чита-ють, леж-ать) + особові закінчення: Однина – множина І особа: чита-ю – чита-ємо; ІІ особа: чита-єш – чита-єте; ІІІ особа: чита-є – чита-ють. | а) проста форма доконаного виду: основа майбутнього часу+ особові закінчення: прочита-ють – прочита-ю, прочита-єш – прочита-є; б) проста форма недоконаного виду: інфінітив + особові закінчення: читати-му, читати-меш, читати-ме… в) складена форма: інфінітив + бути в особових формах: буду читати, будеш читати. |
Зверніть увагу! Дієслова у дійсному способі мають також і давноминулий час, який означає дію, що відбулася перед іншою дією: сказав був, зібралася була, домовилися були тощо. Такі форми утворюються за допомогою дієслів минулого часу та допоміжного дієслова бути у відповідних формах минулого часу.
Безособові дієслова
Безособові дієслова називають дію або стан, що проходять самі по собі, незалежно від особи. Вони бувають доконаного і недоконаного виду. Безособові дієслова називають:
| № | Означають | Приклади | Форми |
| 1. | Явища природи | світає, вечоріє, сутеніє, стемніло, затопило, дощить, мрячить | у дійсному способі третьої особи однини теперішнього і майбутнього часів (світатиме, буде світати), минулому часі – середнього роду (світало) |
| 2. | Стихійні явища | замело, занесло, залило, вимерзло, висушило | в умовному способі – середнього роду (замело б, висушило б) |
| 3. | Наявність / відсутність предмета або явища | сталося, минулося, не вистачає, бракує | в умовному способі – середнього роду (сталося б) |
| 4. | Психічний, психологічний або фізичний стан людини – різні відчуття, переживання, стан | морозить, дихається, не спиться, водиться, нудить, трусить, гнітить, сниться, хочеться, не терпиться | |
| 5. | Випадковість протікання події, незалежність її від особи (дієслова успіху) | щастить, поталанило, фортунить | в умовному способі – середнього роду (таланило б) |
Зверніть увагу!
1. Безособові дієслова не потрібно плутати із незмінюваними безособовими формами на -но, -то, утвореними від дієприкметників: зроблений → зроблено, написаний → написано.
2. Частина безособових дієслів є однозначними словами, тому їх форми не можна сплутати з формами повноцінних дієслів: вечоріє, таланить, дощить. Однак деякі багатозначні дієслова можуть бути і особовими, і безособовими:
- Ніж добре ріже (особове). – У боці ріже (безособове);
- Він гнітить (особове) мене своєю присутністю. – Мене гнітить (безособове) навіть сама думка про цей учинок.
3. Безособові дієслова виступають у ролі головного члена речення (присудка) в односкладних реченнях і часто з додатком. Підметів у таких реченнях не буває (немає виконавця дії):
- Мати трусить (особове) рядном перед моїми очима. – Мене аж трусить (безособове) від холоду.
Клас 30.04.2020
Тема:Дієслова І та ІІ дієвідмін. Способи дієслів. Безособові дієслова.
Уважно розглянь таблиці за темою уроку.
Дієвідміни
| Перша (І) | Друга (ІІ) |
| |
| -уть, -ють: читають, малюють, пишуть | -ать, -ять: кричать, носять, дивляться, бачать |
| |
| -Е, -Є: ідеш, ідете, ідемо, іде; граєш, граєте, граємо, грає | -И, -Ї: летиш, летить, летимо, летите; стоїш, стоїть, стоїмо, стоїте |
| |
| а) з односкладовою основою на -и-, -у-: ми-ти, пи-ти, ви-ти, чу-ти; Зверніть увагу! В особових формах дієслів бити, звивати, лити, пити голосний -и- не зберігається: лити – ллють, пити – п’ють. б) з основою на приголосний: мог-ти, нес-ти; в) з основою на -оро-, -оло-: молоти, боротися; г) із суфіксами -и-, -і-(-ї-), -а-, -ва-, -ону-, що не випадають при змінюванні: раді-ти (радію), зацвіта-ти (зацвітаю), зігріва-ти (зігріваю); крикону-ти (криконуть)+ гнати, брати, прати, драти і подібні; ґ) з основою на -ота: белькотати, муркотати; д) дієслова з основою на -я: сія-ти, смія-тися; е) із суфіксами -ува-, -юва-, які втрачають -ва-: годувати (годують), гостювати (гостюють); є) дієслова: хотіти, іржати, ревіти, сопіти, гудіти, давати, відповідати. | а) з суфіксами -и-, -і-, -ї – (крім односкладових), які випадають в особових формах: сидіти (сиджу, сидиш), любити (люблю), гриміти (гримить); б) з суфіксом -а- після й та шиплячих, який в особових формах випадає: кричати (кричиш), стояти (стоїш); в) дієслова на -отіти, які мають відповідники на -отати (тому цокотіти – цокотять – ІІ дієвідміна, а цокотати – цокочуть – І дієвідміна): булькотіти, муркотіти, тріскотіти; г) дієслова: спати, бігти, боятися, стояти. |
Зверніть увагу! Деякі дієслова, хоча звучать майже однаково і мають однакове значення, належать до різних дієвідмін, тому й пишемо: стелеться і стелиться, хропеш і хропиш.
Способи дієслів
| Дійсний | Умовний | Наказовий |
| Дієслова називають дію, яка відбулася, відбувається чи відбудеться, тобто це ті дієслова, які мають форми минулого, теперішнього і майбутнього часу. | Дієслова називають бажану або можливу за певних умов дію і відповідають на питання що робив би? що зробив би? Бувають доконаного і недоконаного виду. | Форми цих дієслів містять спонукання до дії у формі наказу, заклику, побажання, прохання, поради і відповідають на питання що роби? що зроби? Бувають доконаного і недоконаного виду. Мають просту і складену (окремі дієслова у І особі однини та всі дієслова у ІІІ особі однини і множини) форму. |
| У минулому часі змінюються за родами і числами, у теперішньому і майбутньому – за особами і числами. | Змінюються за родами і числами. | Змінюються за особами і числами. |
Утворення
Рід
Множина
Умовний спосіб
Зверніть увагу! Частки би, б завжди з дієсловами умовного способу пишуться окремо і не завжди стоять в реченні при дієслові, часто вони відірвані від нього і стоять в іншій частині речення. Якби ви вчились (би) так, як треба, то й мудрість би була своя (Т.Шевченко).
Наказовий спосіб
| Особа | Утворюються від основи теперішнього, майбутнього часу | Однина | Множина |
| І | нес-уть, устан-уть, співа-ють | хай несу, хай устану | нес-імо, устань-мо, їж-мо |
| ІІ | нес-уть, устан-уть, співа-ють | нес-и, устань, співай | несіте (несіть), співайте |
| ІІІ | несе, несуть, устане, устануть, співає, співають | хай несе, нехай устане, хай співає | хай несуть, нехай устануть, хай співає |
Зверніть увагу! 1. Складена форма майбутнього часу наказового способу утворюється за допомогою часток хай, нехай. 2. Дієслова дати, їсти, відповісти, розповісти і под. зберегли давню систему дієвідмінювання, тому в закінченні другої особи однини шне вживається: даси, їси, розповіси, відповіси, а не дасиш, їсиш, розповісиш.
Дійсний спосіб
| Час | Минулий | Теперішній | Майбутній |
| дія відбулася (відбувалася) до моменту мовлення пронеї: бачив, бачила, бачили | дія відбуваєтьсяв момент мовлення абопостійно: бачу, бачите, бачиш | дія відбудеться після моменту мовлення про неї: буду бачити, бачитиму | |
| Вид | доконаний: вивчив недоконаний: учив | тільки недоконаний: читає, знають | форми: проста доконаного виду (станемо), складна недоконаного виду (ставатимеш), складена (будеш ставати) |
| Рід, особа, число | за ОСОБАМИ не змінюється чоловічий рід – сяяв; жіночий рід – сяяла; середній рід – сяяло; множина – сяяли | Однина – множина І особа: сяю – сяємо; ІІ особа: сяєш – сяєте; ІІІ особа: сяє – сяють. РОДУ немає. | Однина – множина І особа: сяятиму – сяятимемо; ІІ особа: сяятимеш – сяятимете; ІІІ особа: сяятиме – сяятимуть, будуть сяяти. РОДУ немає. |
| Утворен ня | основа інфінітива (нес – ти, ми – ти) + суфікси -в-, -л-: чита-ти – чита-в, побачи-ти – побачи-л-а, зна-ти – зна-л-о. | основа теперішнього часу дієслова недоконаного виду (чита-ють, леж-ать) + особові закінчення: Однина – множина І особа: чита-ю – чита-ємо; ІІ особа: чита-єш – чита-єте; ІІІ особа: чита-є – чита-ють. | а) проста форма доконаного виду: основа майбутнього часу+ особові закінчення: прочита-ють – прочита-ю, прочита-єш – прочита-є; б) проста форма недоконаного виду: інфінітив + особові закінчення: читати-му, читати-меш, читати-ме… в) складена форма: інфінітив + бути в особових формах: буду читати, будеш читати. |
Зверніть увагу! Дієслова у дійсному способі мають також і давноминулий час, який означає дію, що відбулася перед іншою дією: сказав був, зібралася була, домовилися були тощо. Такі форми утворюються за допомогою дієслів минулого часу та допоміжного дієслова бути у відповідних формах минулого часу.
Безособові дієслова
Безособові дієслова називають дію або стан, що проходять самі по собі, незалежно від особи. Вони бувають доконаного і недоконаного виду. Безособові дієслова називають:
| № | Означають | Приклади | Форми |
| 1. | Явища природи | світає, вечоріє, сутеніє, стемніло, затопило, дощить, мрячить | у дійсному способі третьої особи однини теперішнього і майбутнього часів (світатиме, буде світати), минулому часі – середнього роду (світало) |
| 2. | Стихійні явища | замело, занесло, залило, вимерзло, висушило | в умовному способі – середнього роду (замело б, висушило б) |
| 3. | Наявність / відсутність предмета або явища | сталося, минулося, не вистачає, бракує | в умовному способі – середнього роду (сталося б) |
| 4. | Психічний, психологічний або фізичний стан людини – різні відчуття, переживання, стан | морозить, дихається, не спиться, водиться, нудить, трусить, гнітить, сниться, хочеться, не терпиться | |
| 5. | Випадковість протікання події, незалежність її від особи (дієслова успіху) | щастить, поталанило, фортунить | в умовному способі – середнього роду (таланило б) |
Зверніть увагу!
1. Безособові дієслова не потрібно плутати із незмінюваними безособовими формами на -но, -то, утвореними від дієприкметників: зроблений → зроблено, написаний → написано.
2. Частина безособових дієслів є однозначними словами, тому їх форми не можна сплутати з формами повноцінних дієслів: вечоріє, таланить, дощить. Однак деякі багатозначні дієслова можуть бути і особовими, і безособовими:
- Ніж добре ріже (особове). – У боці ріже (безособове);
- Він гнітить (особове) мене своєю присутністю. – Мене гнітить (безособове) навіть сама думка про цей учинок.
3. Безособові дієслова виступають у ролі головного члена речення (присудка) в односкладних реченнях і часто з додатком. Підметів у таких реченнях не буває (немає виконавця дії):
- Мати трусить (особове) рядном перед моїми очима. – Мене аж трусить (безособове) від холоду.
|
| Поделиться: |
