Напруження: повне, нормальне, дотичне.

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 33Следующая ⇒

Одним із головних понять основ розрахунку на міцність є механічне напруження.

Напруження є локальною мірою внутрішніх сил і характеризує їх інтенсивність на нескінченно малій площадці перерізу.

Одиницею вимірювання механічних напружень є Паскаль (). Ця одиниця дуже мала, тому часто використовують кратні одиниці МегаПаскаль () та ГігаПаскаль (). Для доброї уяви про величину напружень, оскільки йдеться про нескінченно малу площадку, може бути корисним співвідношення .

Розглянемо переріз тіла (рисунок 2). Взагалі положення перерізу визначається напрямком зовнішньої нормалі до нього. На рисунку 2 маємо переріз з нормаллю  (поперечний переріз стержня).

В околиці довільної точки виділимо елементарну площадку , а рівнодіючу внутрішніх сил на цій площадці позначимо .

Тоді повним напруженням в точці на площадці з нормаллю   називають відношення

          (3)

Складові повного напруження  мають такі позначення і назви:

 – нормальне напруження (по нормалі х до перерізу);

, – дотичні напруження (лежать в площині перерізу).

Модуль повного напруження на площадці з нормаллю

                                                                           (4)

На відміну від звичайних векторів, недостатньо знати величину та напрямок вектора , необхідна також його „прив’язка” до відповідної площадки. Тому вектор повного напруження є вектором другого рангу, і з цим, зокрема, пов’язана подвійна індексація його складових ,   (перший індекс вказує нормаль до перерізу, а другий – напрямок дотичного напруження).

Напруження залежить від орієнтації перерізу. Сукупність напружень, що діють по різних площадках, проведених через точку, характеризують напружений стан у точці.

Змінювання форми і розмірів деталі або споруди від дії зовнішніх сил або теплового впливу називається деформуванням.

Деформація є мірою (кількісною характеристикою) деформування.

Геометрично деформації поділяють на лінійні  і кутові .

Лінійна деформація характеризує відносне подовження або скорочення нескінченно малого відрізку, уявно відкладеного у відповідному напрямку із заданої точки.

Кутова деформація   є зміною початкових прямих кутів.

За фізичною ознакою деталь може деформуватися пружно чи пластично.

Пружне деформування – таке, що після повного розвантаження деталь повертається до своєї початкової форми і розмірів, а при пластичному деформуванні – не повертається. Відповідно до цього, деформації, які зникають після розвантаження, називають пружними, а ті, що залишаються – пластичними (або залишковими).

Розрізняють 4 прості види навантаження бруса і відповідних їм видів деформування:

· Розтяг або стиск (). Характеризуються подовженням або вкороченням бруса ().

· Зсув (). Характеризується відносним паралельним зміщенням двох суміжних поперечних перерізів.

· Згин (). Супроводжується викривленням осі бруса і характеризується у кожному перерізі величиною прогину  та кута повороту .

· Кручення (). Характеризується кутом взаємного закручування перерізів  відносно осі бруса.

Комбінація простих видів навантаження (деформування) бруса називається складним навантаженням (деформуванням).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману