Аналіз витрат промислового підприємства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 12Следующая ⇒

Починаючи аналіз витрат виробництва, слід зауважити, що найбільш узагальнюючим показником собівартості продукції, що виражає її прямий зв’язок із прибутком, є рівень витрат на одну гривню товарної продукції. Саме він буде розраховано по-перше. Цей показник обчислюється шляхом відношення загальної суми витрат на виробництво товарної продукції до її обсягу:

, (2.27)

де Р_в - рівень витрат на одну гривню товарної продукції, грн.;

С - собівартість одиниці товарної продукції, грн.;

К - кількість виробів у натуральних показниках;

Ц - ціна одиниці товарної продукції, грн.

Вихідні дані для розрахунку цього показника містяться у калькуляціях фактичної собівартості виробу, а також у зведеній таблиці по цьому виробу.

Обчислені дані цього показника наведені нижче в табл. 2.10.

Таблиця 2.10 - Рівень витрат на одну гривню товарної продукції

Обчислений показник може одночасно бути і показником рентабельності виробництва. Наприклад, у 2-му кварталі 2011 року він дорівнював 86 коп. на одну гривню товарної продукції, то це свідчить, що рентабельність виробництва становила 14 коп. по відношенню до однієї гривні товарної продукції.

В загалом, на протязі 2-х років вона істотно не змінювалася, лише у 3-му кварталі 2012 року знизилася до 7 коп. Цілком цей показник знаходиться на невисокому рівні і може говорити, що підприємство або має невисокий прибуток, або навіть збиткове.

Також корисним показником, який характеризує зв’язок між операційними витратами і виручкою від реалізації є показник операційних витрат на 1 грн. реалізованої продукції. Вихідні дані для цього аналізу знаходяться у формі № 2 фінансової звітності "Звіт про фінансові результати".

Зазначений показник обчислюється за наступною формулою:

.    (2.28)

Обчислені дані за формулою (2.28) наведені нижче у табл. 2.11.

Таблиця 2.11 - Операційні витрати на одну гривню реалізованої продукції

Цей показник наглядно демонструє, що у всіх періодах (крім 2-го 2011 року) операційні витрати перевищували виручку від реалізації продукції. Наприклад, у першому кварталі 2012 року операційні витрати перевищували виручку на 31706,8 тис. грн. в натуральних показниках або на 51,7 % у відносних. Це явно свідчить про те, що підприємство не має прибутку, а тобто є нерентабельним.

Наступним кроком аналізу витрат є вивчення структури витрат на виробництво, для чого вивчають витрати по елементах, які характеризують всі витрати підприємства, включаючи витрати на роботи і послуги непромислового характеру. Елементи витрат були розглянуті у теоретичній частині роботи (п. 1.3). Узагальнені вихідні дані для аналізу структури операційних витрат за економічними елементами містить форма № 2 в розділі II "Елементи операційних витрат". За цими даними можна визначити, до якого типу виробництва належить підприємство за перевантаженням використовуваних ресурсів (матеріало-, трудо- чи фондомістке). На основі такого аналізу визначають найактуальніші для підприємства напрямки зниження собівартості. Порівняння питомої ваги з відповідних елементів витрат за кілька звітних періодів дозволяє виявити зміни рівня витрат.

Структура витрат по економічних елементах за 2011 і 2012 роки наведена в таблиці 2.12 та 2.13.

Таблиця 2.12 - Аналіз структури витрат за економічними елементами в 2011 році

Таблиця 2.13 - Аналіз структури витрат в 2012 році

З приведених даних бачимо, що абсолютні сума усіх витрат на підприємстві в 2011 році збільшилася з 83703,8 тис. грн. на початок року до 141422,7 тис. грн. на кінець року. В 2012 році навпаки, величина витрат зменшилася з 93038,2 тис. грн. у першому періоді до 53613,6 у 4-му кварталі, що пояснюється зниженням випуску продукції в загалом по підприємству і Т-150К зокрема. Також цим можна пояснити і менші за 2012 рік витрати в цілому, ніж у 2011 році.

Розміщені в таблиці дані свідчать про матеріаломісткий характер виробництва: частка матеріальних витрат впродовж 3-х кварталів 2011 року була на рівні 77-78 %, на кінець року вона знизилася і становила трохи більше половини сукупних витрат - 55,2 %. В 2012 році, порівняно з минулим, частка матеріальних витрат істотно не змінювалася: найвище значення було в 2-му кварталі (77,9 %), а найнижче - в 3-му (66,5 %).

Витрати на оплату праці в 2011 році становили менш ніж одну десяту сукупних витрат, що говорить про їх невелику долю, а також напевно і про невеликі заробітні плати на підприємстві. На протязі 2012 року заробітна плата збільшувалася і вже у 3-му та 4-му кварталі частка витрат на оплату праці в сукупних витратах становила 12,2 та 14,4 % відповідно.

Відрахування на соціальні заходи у 2012 році порівняно з попереднім до нього збільшилися зовсім неістотно.

Стосовно амортизації, то практично на протязі 2-х років вона становила 5,5-6,5 % від суми витрат в загалом, лише в останньому періоді, порівняно з попереднім, вона зросла і становила 10,3 % від сукупних витрат.

У нас є можливість здійснити аналіз загальновиробничих витрат, котрі у калькуляції викладені в вигляді зносу спецінструменту, утримання устаткування, цехових, а також загальнозаводських витрат. Теоретична сторона цього виду витрат викладена в підрозділі 1.3. Аналіз непрямих витрат проводиться шляхом порівняння їх фактичних величин на одну гривню товарної продукції в динаміці.

З даної таблиці бачимо, що загальновиробничі витрати на одну гривню товарної продукції впродовж 2011 року дорівнювали в межах від 16,36 коп. до 19,28 коп. На протязі 2012 року він (показник) істотно не збільшувався, лише у 4-му кварталі він зріс до 25,1 коп. на одну гривню товарної продукції. В загалом питому вагу цього виду витрат в сукупних витратах можна вважати припустимою.

Відповідний розрахунки представлені у табл. 2.14.

Таблиця 2.14 - Загальновиробничі витрати на одну гривню товарної продукції

Розраховані показники свідчать, що підприємство має високу питому вагу матеріальних витрат, це більш - менш відповідає тому виду діяльності, яким займається підприємство, але операційні витрати перевищують виручку від реалізації продукції, а обсяг виробництва знижується - це є негативними чинниками.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману