Основні групи інтернет-лексики сучасної китайської мови та їх стисла характеристика

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 6 из 7Следующая ⇒

Інтернет-сленг в Китаї часто називають 火星文 huǒxīng wén, що перекладається як «марсіанська мова». І таку назву цілком виправдано, адже інтернет-мова містить безліч властивих тільки Інтернету слів і виразів, а якщо додати до цього літерні слова та цифрові коди, смайлики, традиційний стиль написання ієрогліфів, який став надзвичайно популярним серед інтернет-молоді, то й зовсім можна не зрозуміти сенсу написаного. Самі ж користувачі «марсіанської мови» вважають його досить цікавим, модним, а головне секретним.

В інтернет-лексиці китайської мови можна виділити наступні основні складові її структури:

іноземні запозичення, (в основному, англіцизми);

неологізми;

абревіатури;

знакові замінники (числа та «смайлики»);

молодіжний сленг.

Англіцизми

Лексикон мови постійно поповнюється - для позначення нових речей і понять (що виникли у зв'язку з розвитком науки, техніки, культури та інших сторін соціального життя суспільства) в мову приходять нові запозичені слова - англіцизми (в китайському мовознавстві іменовані 英语 外来 词).

Англіцизмами називаються нові слова і вирази, які у китайській мові з’явились для позначення нових предметів або для вираження нових понять в результаті запозичення з англійської мови.

В китайській мові з'явилося багато іноземних запозичень, переважно з англійської мови. В останні роки виникли нові слова для позначення таких явищ і предметів, яких раніше не було в суспільному житті, повсякденному побуті, як, наприклад, 迪斯科 «диско».

Процес словотворення не можна представляти спрощено тільки як процес позначення знову виникаючих суспільних явищ, не в останню чергу він пов'язаний з розширенням уявлень про навколишній світ. Спочатку виникає якесь явище, тільки потім воно отримує номінацію, наприклад 黑客 - хакер. Реалія з'явилася в Китаї, і тільки потім отримала свою назву. Таким чином, процес номінації - поступовий процес.

Крім оновлення об'єктивної реальності і розширення пізнавальних можливостей, ще одним фактором, що обумовлює появу нових слів, є сам процес зміни і розвитку мови. Для позначення одного і того ж явища можуть бути використані різні мовні засоби. Наприклад, для слова «щасливий» існує два слово - 幸福 і 好 皮. У другому випадку ми спостерігаємо англіцизм, що з'явився в мові зовсім недавно, і використовується в сленгу китайських чатів.

Таким чином, можна виділити дві основні причини появи нової лексики в мові. Перша - необхідність вираження нових значень, обумовлена ​​розвитком суспільства і людського пізнання. Друга - обумовлена ​​розвитком самої мови, потреба в оновленні лексичної системи, заміні старих, що втратили свою виразність, лексичних одиниць на нові, більш виразні. У другому випадку може мати місце явище взаємодоповнення, коли англіцизми співіснують зі старими назвами, диференціюючись за стилями та комунікативними ситуаціями.

Повністю нові слів - неологізми.

Створення нових слів популярно в Інтеренет-мережі, проте не кожне закріплюється і залишається в Інтернет-мові надовго. Для цього слово має бути оригінальним, простим у написанні, легко запам’ятовуватися, образним. Такі слова можна розділити на 2-а підвиди:

) Слова, які виникли через помилки в написанні (еративів), тобто слова, для запису яких використовуються не початкові ієрогліфи, а фонетично схожі. Часто такі слова виникають при ненавмиснії помилці в наборі транскрипції або при неправильному виборі ієрогліфу із запропонованих комп'ютером варіантів. Наприклад: 斑竹 bānzhú - 版主bǎnzhǔ - 'модератор'; 油墨 yóumò - 幽默 yōumò - 'гумор, смішно'; 霉女méinǚ - 美女měinǚ - 'красуня'.

) Нові запозичення - 新 外来 词, більшість з яких - слова англійського походження, запозичені фонетичним і семантичним шляхами. Наприклад: 酷kù - cool - круто, класно; 猫māo - modem - модем; 头像tóuxiàng - avatar - аватар; 离线líxiàn - offline - оффлайн.

Стилістичні англіцизми створюються як найменування вже відомих предметів. Стилістичні англіцизми мають синоніми, поступаються їм за інтенсивністю експресивного забарвлення. Однак часте вживання цих неологізмів в мові переводить їх в активний словниковий запас, нейтралізує їх стилістичне забарвлення. До стилістичних неологізмів можна віднести такі слова:

好 皮 hǎopí щасливий, 乞 克 qǐkè чек.

Абревіатури

В останній час спостерігається упровадження у китайську мову запозичень нового типу, в які включаються літерне супроводження іноземних слів. У Китаї такі запозичення називаються «хуньсіер» - метиси. Такі запозичення проникають практично у всі сфери життя. Це економіка, політика, психологія, урбанізація, наука та техніка, освіта, культура и так далі. (16, с.179). (Хаматова)

Так як одною з особливостей інтернет-спілкування є швидкість та економність у часі, то основною його характеристикою стало скорочення. Прикладом цього явища є абревіація:

.   Абревіатури англійських слів: DIY：Do It Yourself - ‘зроби сам’; CU：See You -‘побачимось’; LOL：Laugh Out Loud -‘сміятися від душі’;

.   аббревіатури китайських слів (від китайської транскрипції): PP：1. 片片piànpiàn - ‘фотографія’. 2. 屁屁pìpi - ‘п’ята точка’; PLMM：скорочення від 漂亮美眉piàoliang měiméi - ‘красуня’; PMP: скорочення від 拍马屁pāi mǎpì - ‘підлабузник’.

Знакові позначення (числа та «смайлики»).

Комунікація у мережі Інтернет платна, тому молодь використовує будь-яку можливість для скорочення у часі написання слів. Наприклад, існує такий спосіб як заміна лексичних одиниць знаковими позначеннями (арабські цифри та «смайлики»).

У молодіжному середовищі досить популярним стає використання великої кількості цифрових скорочень в сучасних чатах, побудованих за аналогією з англійськими B2B (business to business) і 4U (for you). Але китайці зашифровують цифрами і цілі пропозиції. Це являє собою давнє явище в китайській етнокультурі і денотації.

Числа проникають в усі сфери діяльності сучасних представників китайської народності. В даний час зростає популярність електронної переписки. З метою прискорення процесу листування, жителі Серединної держави, особливо представники молоді, користуються особливим «мовою чисел». Ця «мова чисел» представляє собою свого роду цифрове кодування, засноване на співзвуччі вимови цифр і певних слів, тобто повної або часткової омонімії.

Звучання деяких китайських слів дійсно збігається з вимовою цифр. Але для такого роду фонетичної гри досить і часткової омонімії - збігу декількох початкових звуків зашифрованого слова зі звучанням замінної ним цифри. На перший погляд, ці правила занадто розмиті і в результаті ніхто не може здогадатися, про що йде мова. Але насправді, сенс всього висловлювання можна зрозуміти по контексту.

Деякі особливо популярні скорочення вже закріпилися в мові або, принаймні, в молодіжному та інтернет-сленгу. Ось найбільш популярні відповідності між числом і словом:

(零 líng) - поширене скорочення для 您 nín (шанобливе ‘Ви’) або 你 nǐ (ти).

1 (- yī) - використовується і в прямому значенні як «один» або «все, цілком» Але крім того, при читанні номерів одиницю читають як yāo, що звучить як слово 要 ‘повинен, потрібно, хотіти’ (yào).

2 (二 піньінь: èr; ютпхін: ji6) - у кантонському діалекті схоже за звучанням на слово 易 (ютпхін: ji6, jik6) ‘легко’.

(三 піньінь: sān, ютпхін: saam1, saam3) - у кантонському діалекті схоже за звучанням на слово 生(піньінь: shēng; ютпхін: saang1, sang1) ‘народжуватися, з'являтися’, також використовується як скорочення для будь-якого слова на s.

(四 sì) - омофон слова ‘померти’ (без урахування тону), що стало причиною появи забобони в країнах Далекого Сходу, аналогічного побоюванням, пов'язаним з числом 13. Графічне зображення цієї цифри розшифровується як «людина в труні». Незважаючи на те, що з точки зору нумерології четвірка несе сенс повільного, але вірного прогресу, в багатьох готелях і лікарнях ви немає номерів з числом 4, в багатьох випадках у готелях відсутній 4-ий поверх.

(五 wǔ) - омофон слова ‘я’ 吾 (wú), ‘не мати’ 无 (wú) і слова ‘ні’ в заборонах 勿 (wù).

6 (六 liù) - вимовляється як "liu", що схоже на слово 流 - ‘текти’, тобто прихований сенс шістки - ‘все піде добре, як по маслу’. А також в певних діалектах це омофон слова «падати», «дорога». Скорочення будь-якого слова, що починається на звук l.

(七 qī) - співзвучна зі словом «去», який має значення ‘іти’, тому не входить в ряд щасливих чисел. У чатах замінює собою слова, що починаються на q. Наприклад, ‘підніматися’ 起 (qǐ) або ‘злити (ся)’ 气 (qì).

8 (八 піньінь: bā, ютпхін: baat3) - ця цифра стала щасливим числом завдяки своїй вимові, а точніше, його кантонському варіанту. На кантонському діалекті вона вимовляється як 发 «ютпхін: faat3», що означає пощастить в найближчому майбутньому’, а разом зі словом ‘багатство’ 财 означає ‘розбагатіти’. З часом, це марновірство стало популярним у всіх китайців, цифра 8 перетворилась на символ багатства і процвітання. Цим марновірством не зневажають навіть на офіційному рівні. Досить згадати, що церемонія відкриття Олімпіади в Пекіні була призначена на 08.08.08, 8 години вечора 8 хвилин і 8 секунд.

У чатах це омофон слова ‘розбагатіти’, а також скорочення будь-якого слова, що починається зі звуку b, наприклад, заперечення 不.

(九 jiǔ) - цифра схожа за звучанням зі словом ‘довгий’ 久, так само означає довговічність, особливо часто використовується по відношенню до дружби, шлюбу та ін. Може використовуватися як скорочення будь-якого слова на j. [9]

Другий спосіб знакових позначень - використання «смайликів» як способу вираження емоцій.

Одна з перших спроб використання типографічних конструкцій для вираження емоцій була зроблена ще у 1881 році редакцією американського гумористичного журналу «Puck». У 1953 році смайлики з'являються на шпальтах газети «Нью-Йорк Гералд Трибюн» (англ. «New York Herald Tribune»), де їх використали у рекламі художнього фільму «Lili». Масштабна експансія смайликів у друкованому тексті почалася з виникненням Інтернету. За короткий проміжок часу інтернет-спільнота успішно адаптувала певні символи через їхню простоту та легкість написання, адже їх можна зобразити типографічними знаками, що розміщені на клавіатурі. Смайлики увійшли до графічно-стилістичного атрибуту нетикету[2].

Перший емотікон - двокрапка, яка супроводжується дефісом і круглою дужкою, був відісланий 19 вересня 1982 року професором психології Університету Карнегі-Меллон (Carnegie Mellon University) Скоттом Фалманом у повідомленні на онлайн-форумі під час обговорення теми про обмеження онлайн-гумору.

Одні й ті ж емоції іноді записуються різними «смайликами», деякі смайли функціонують лише у вузькому колі людей. Але є смайли, які поширені повсюдно і мають усталений запис. Часто вони уже вбудовані в інтернет-програми та мобільні телефони, і при виведенні на екран текстові смайли автоматично заміняються на відповідні графічні зображення [23].

Азіат. варіант                            Укр. варіант

Молодіжний сленг

Термін «Сленг» з’явився в українській лексикології відносно недавно и його поява пов’язана з вивченням англомовних культур. З початку його використовували лише відносно до іншомовної лексики, лише потім сфера застосування терміну «сленг» була розширена.

Етимологія слова «сленг» невідома. Вперше термін був зафіксований в 1750 р. зі значенням «мова вулиці». Зараз зустрічається як мінімум два основних тлумачення слова сленг:

.   Це особлива мова підгруп або субкультур суспільства.

.   Лексика широкого вживання для неформального спілкування.

Друге значення у сучасній лексикографії превалює над першим.

Сленг займає проміжну позицію між всіма відомими словами і виразами для неформального спілкування та лексикою вузьких соціальних груп і є вторинним по відношенню до жаргона і арго. Сленгу притаманне запозичання одиниць арго і жаргона, метафоричне їх переосмислювання та розширення їх значень. Сленг - це частина мови, що різниться від нормативної мовної середи усного спілкування і об’єднує велику кількість людей.

Сленгове слово зьявляється як результат емоційного відношення мовця до предмету розмови. Маються наувазі різновиди мови з штучно перевишеною експресією, язиковою грою, модною неологією.

У словарі О.С. Ахманової дані дві дефініції терміна «сленг»:

.   Розмовний варіант професійної мови.

.   Це елементи розмовної мови тієї чи іншої професійної чи соціальної групи, які проникають у в літературну мову або в мову людей, не маючих прямого відношення до даної групи осіб, набувають в цих різновидах мови особливе емоційно-експресивне забарвлення. (18)

Під сленгом розуміють різновид розмовної мови, що оцінюється як неофіційна: «побутова», «фамільярна», «довірча».

Сленг охоплює практично всі галузі життя, описує практично всі життєві ситуації. Найбільш розвинені семантичні поля, які зачіпає сленг - «Людина», «Зовнішність», «Одяг». «Житло», «Дозвілля». Сленг - це постійне словотворення на базі язикової гри.

Молодіжний сленг - це сукупність соціальних діалектів, що постійно змінюються серед людей 12 - 22 років. У цьому віці молодій особі притаманне протиставлення себе офіційній системі, бажання бути цікавим і неповторним для своїх друзів, відокремитись від незнайомців.

Молодіжний сленг - це живий організм, що знаходиться в процесі постійної зміни і оновлення. Рухливість сленгу робить неможливим його фіксацію на паперовому носії, а також підрахунок кількісного складу. Можливо лише простежити деякі особливості, властиві молодіжному сленгу та закони його розвитку.

З поширенням мережі Інтернет і появою безлічі програм для спілкування в мережі молодіжний сленг представляє особливий інтерес. Сленг як складова частина розмовної форми мови відображає менталітет китайської нації і є необхідною складовою лінгвокраїнознавства китаєзнавця. Володіння сленгом відображає рівень підготовки китаєзнавця і його цінність як фахівця.

Більша частина елементів сленгу це різні скорочення и похідні від них, а також англійські запозичення або фонетичні асоціації.

Молодіжний сленг - це лексика на фонетичній та граматичній основі загальнонаціональної мови, що відрізняється розмовною а іноді і грубо-фамільярним забарвленням.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология