Проблеми профілактики виробничого травматизму в галузі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 8 из 10Следующая ⇒

Травматизм - це сукупність травм, які повторюються у тих чи інших конкретних контингентів населення відповідно до виробничих, побутових, спортивних, воєнних та інших обставин. Збіг обставин, за яких можливе травмування працюючих, розглядається як небезпечна подія.

Травма - це порушення анатомічної цілісності організму або його функцій унаслідок раптової короткочасної дії будь-якого зовнішнього чинника (механічного, хімічного, термічного та ін.), у результаті чого настає тимчасова або постійна втрата працездатності.

До травм на виробництві призводять небезпечні чинники. Виробничий чинник, дія якого на організм працюючого у відповідних умовах може призводити до травм або іншого раптового, різкого погіршення стану здоров’я, називають небезпечним.

За характером пошкоджень травми бувають легкі, тяжкі і смертельні. Ступінь тяжкості нещасного випадку встановлюють лікарі лікувальних закладів, де потерпілі перебувають на лікуванні. Легким називається нещасний випадок, що призводить до незначної втрати працездатності, яка відновлюється без суттєвих змін у стані здоров’я потерпілого. Тяжким називається випадок, який призвів до довгострокової втрати працездатності й закінчився переходом потерпілого на тимчасову чи постійну інвалідність. Наслідком нещасного випадку може настати смерть потерпілого або гостре захворювання, яке також може призвести до смертельного випадку.

В системі профілактики виробничого травматизму й професійних захворювань має бути аналіз причин, що їх зумовлюють, та особливий контроль і нагляд за травмонебезпечними ділянками робіт та параметрами виробничого середовища. У виробничій сфері рівень травматизму взаємопов’язаний з технологічними процесами, обладнанням, а також науково-обґрунтованою організацією виробництва та ергономічною організацією робочого місця. Статистика свідчить про те, що більшість виробничих травм в межах держави трапляється через ігнорування та нехтування працюючими елементарних вимог правил і норм безпеки під час виконання робіт.

В процесі розслідування й аналізу нещасних випадків встановлено, що переважна більшість їх (до 80%) трапляється не з технічних чи технологічних причин, а через неправильну організацію праці та дію людського чинника. Щоб достовірно визначити причини, які зумовлюють виробничий травматизм і захворювання професійного характеру, аналізують взаємозв’язок людини з елементами конкретного виробничого середовища.

У виробничому середовищі людина вступає в контактні виробничі відносини через засоби і предмети праці між якими існує прямий і зворотній зв'язок. Засоби праці через управління ними людиною впливають на предмет праці, який якісно змінюється або ж змінює своє положення в просторі. Наприклад, машиніст розробляє екскаватором ґрунт, вантажить його на машини, чим змінює його положення у просторі. Однак і засоби праці одночасно впливають на людину, так машиніст при розробці слабких ґрунтів може отримати травму через перекидання екскаватора і т. д.

Отже, у виробничій сфері в процесі взаємодії виробничих елементів на організм людини діють як засоби, так і предмети праці, а відтак організаційні і технічні чинники, а також чинники особистого характеру, що стосуються дотримання технологічної та трудової дисципліни. Дослідженням причин виробничого травматизму і професійних захворювань встановлено таку їх класифікацію: організаційні причини; технічні причини; санітарно-гігієнічні причини; психофізіологічні; економічні причини.

До організаційних причин належать: неправильна організація праці або робочого місця, відсутність інструктажів, порушення технологічного режиму чи трудової дисципліни, відсутність інструкцій з безпеки праці, неузгодженість у діях, відсутність проектів виробництва робіт, а також нагляду й контролю за виробничою діяльністю, відсутність засобів захисту, спецодягу та ін.

До технічних причин належать: проектні і конструктивні недоліки, невідповідність обладнання, транспортних та енергетичних пристроїв вимогам безпеки, недосконалість конструкцій машин, блокувальних систем, сигналізації, неправильний режим технологічного процесу, недосконале його виконання, відсутність інженерних розрахунків та ін.

До санітарно-гігієнічних причин належать: підвищений вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин, недостатнє освітлення, підвищені рівні шуму і вібрації, незадовільні мікрокліматичні умови, наявність різних випромінювань вище допустимих значень, порушення правил особистої гігієни та ін.

До психофізіологічних причин належать: невідповідність умов праці анатомо-фізіологічним і психологічним характеристикам організму людини, незадовільний психологічний клімат в колективі, хворобливі стани, високий ступінь ризику, вживання алкоголю, втома та ін.

До економічних причин належать: низький рівень зарплати, неритмічність роботи, прагнення до виконання понаднормованої роботи, робота за сумісництвом чи на двох різних підприємствах та ін.

Така класифікація причин виробничого травматизму є досить умовною. Причинами виробничого травматизму та професійних захворювань, як показують результати розслідування, слід вважати групу взаємодіючих чинників, що пов’язані з організацією виробничої діяльності яка може спричиняти різний негативний вплив на організм людини. Здебільшого, виробничі нещасні випадки та професійні захворювання носять не однопричинний, а багатопричиннй характер.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности