Розрахунок потреби в поїзних бригадах та чисельності робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 9Следующая ⇒

Потреба в поїзних бригадах та чисельність робітників, які виконують ТО, ремонт і екіпірування пасажирських поїздів, розраховується окремо для кожної пари поїздів; отримані результати підсумовуються.

Визначаємо середню тривалість робочого часу, який припадає на одного провідника за рейс за формулою:

,               (5.1)

де t₁ – час знаходження состава в пункті обороту, год.;

t₂ – середня норма часу на приймання й підготовку вагона у рейс в пункті формування перед відправленням поїзда, t₂ =1,4год.;

t₃ – cередня норма часу на підготовку та здавання вагона по закінченні рейса у пункті формування состава, t₃ =0,8год.

 год.

 год.

 год.

 год.

 год.

 год.

 год.

Далі визначається число бригад, необхідне для обслуговування кожної пари поїздів

,               (5.2)

де Д_к – число днів за календарем у поточному році;

Ф_н – річний номінальний фонд робочого часу, Ф_н =2020 год.

 бригад.

 бригад.

 бригад.

бригади.

бригади.

 бригади.

 бригади.

Отримані результати заносяться у таблицю 5.1.

Кількість начальників поїздів та поїзних електромеханіків приймається за розрахованим числом бригад.

Явочна чисельність провідників, що необхідні для обслуговування пари поїздів, які розраховуються, визначається за формулою

R_яв = N_бр r_с,                                          (5.3)

де r_с – число провідників у составі (приймається по кількості вагонів у составі та нормі обслуговування вагонів провідниками).

 чол.

 чол.

 чол.

 чол.

 чол.

 чол.

 чол.

Облікова чисельність робітників розраховується за формулою:

R_об = R_сп α_об,                                                                        (5.4)

де α_об – коефіцієнт приведення явочної чисельності робітників до облікової, що ураховує не виходи на роботу по поважним причинам, α_об= 0,9…1,11.

 чол.

 чол.

 чол.

 чол.

 чол.

 чол.

 чол.

Загальну кількість бригад і загальну чисельність провідників, начальників поїздів та поїзних електромеханіків у цілому по резерву провідників можна визначити шляхом підсумовування відповідних величин по усім парам поїздів, що розглядаються. Результати розрахунків зводяться до таблиці 5.1.

Таблиця 5.1 – Результати розрахунків

Явочна чисельність виробничих робочих у екіпірувальних бригадах пункту формування підраховується за трудомісткістю робіт на один розрахунковий состав (під розрахунковим приймають состав у 18 вагонів).

Тоді явочна чисельність робітників екіпірувальних бригад може бути підрахована за формулою:

 (5.5)

де n_св, n_куп, n_пл – кількість вагонів, відповідно м’яких, купейних, плацкартних;

Н_баг.= 1,7чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на багажному вагоні;

Н_почт.= 2,4чол.-год – середня трудомісткість робіт екіпірувальників на поштовому вагоні;

Н_рест.= 4,3чол.-год – середня трудомісткість робіт на вагоні-ресторані;

Н_св =8,4чол.-год. – середня трудомісткість на вагоні типу СВ або м’якому з урахуванням охорони та опалення до здавання провідникам;

Н_куп =7,6чол.-год. – теж саме на жорсткому купейному вагоні;

Н_пл.= 6,8чол.-год. – теж саме на жорсткому плацкартному вагоні;

N_{сост .} – середньорічна кількість пасажирських составів, що екіпіруються;

К_н – коефіцієнт, що ураховує виконання норм, К_н =1,1…1,2.

 ваг.

ваг.

 прац.

 прац.

Явочна чисельність робітників, що зайняті на поточному безвідчіпному ремонті, визначається за формулою:

                 (5.6)

де N_сос. – середньорічна кількість пасажирських составів, що обробляються;

Н_сос. – трудомісткість обробки одного розрахункового составу, Н_сос. = 19чол.-год.

 прац.

Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту пасажирських составів розподіляється у відсотках та кількісному співвідношенню згідно таблиці 5.2.

Таблиця 5.2 - Отримана кількість робітників по поточному безвідчіпному ремонту

Поточний відчіпний ремонт виконує спеціальна комплексна бригада, явочна чисельність якої визначається за формулою:

                (5.7)

де п_{відч .} -щодобова кількість відчіплювань пасажирських вагонів у поточний ремонт;

Н_відч. – трудомісткість поточного відчіпного ремонту одного пасажирського вагона, чол.-год.

Основною причиною надходження пасажирських вагонів у поточний відчіпний ремонт є межовий прокат колісних пар по кругу катання. Однак, з урахуванням того, що мають місце відчіплювання й за іншими несправностями (повзуни, несправності букс, поглинаючих апаратів та ін.), що складають за даними досліджень 16…22% числа відчіплювань по межовому прокату, можна встановити приблизну щодобову кількість відчіплювань пасажирських вагонів у поточний відчіпний ремонт за наступною формулою:

                    (5.8)

де N_інв – інвентарний парк пасажирських вагонів;

Σl_пас. – середньорічний пробіг у поїздах одного пасажирського вагона, Σl_пас. =20000км;

К_{несп .} – коефіцієнт, що ураховує збільшення кількості відчеплень по несправностям не пов’язаним з рівномірним прокатом колісної пари по кругу катання, К_{несп .} =1,16…1,22;

l _проб. – середній пробіг вагона по залізниці, у км на 1 мм прокату, l _проб. =25000…40000 км;

γ_к – розрахунковий залишковий розмір товщини ободу колеса по кругу катання до межового прокату, γ_к =1,5…2,5 мм.

ваг.

 прац.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии