Атлантичний альянс здійснює свою політику в галузі безпеки за допомогою таких засобів:

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 24 из 26Следующая ⇒

· збереження війсь­кового потенціалу, достатнього для того, щоб запобігти війні і забезпечити ефективну оборону, забезпечення загального потенціалу, необхідного для врегулювання криз, які можуть впливати на безпеку держав-членів;

· активне сприяння діалогу з іншими державами;

· роз­виток нового, побудованого на співробітництві підходу де європейської безпеки, зокрема сприяння заходам. покликаним надати поступу процесові контролю над озброєннями та роззброєння.    

ОБСЕ

Організація з безпеки і співробітництва у Європі (попередня назва Нарада з питань безпеки і співробітництва в Європі, була заснована як політичний консультативний процес). Секрітаріат ОБСЕ знаходиться у Відні (Австрія). До організації входять 53 країни з Європи, Центральної Азії та Північної Америки.

3 січня 1995 року вона набула статусу міжнародної організації. ОБСЕ є урядовою організацією. До компетенції ОБСЕ входить проведення саммітів, форумів, нарад, політичних консультацій з питань безпеки та співробітництва в Європі, взаємовідносин в різних сферах між ОБСЕ, НАТО, ЗЕС, ЄС, СНД, з питань прав людини і демократії.

Мета діяльності:

· забезпечення безпеки в регіоні ОБСЕ;

· співробітництво в галузі економічної науки, техніки і оточуючого середовища;

· демократія і права людини;

· миротворчість.

Напрями діяльності:

· запобігання та врегулювання конфліктів;

· діяльність в гуманітарній сфері (забезпечення дотримання прав людини).

ОБСЕ була створена в 1975 році. В цьому ж році в Хельсінки була проведена Нарада з питань безпеки, в результаті якої був прийнятий Хельсінський акт (який ніс в собі рекомендації для країн Європи з питань співіснування). В гуманітарній сфері увага приділялась:

· покращенню розповсюдження і доступу до усної, печатної, кіно-, радіо- та телевізійної інформації та розширенню інформаційного обміну;

· заохоченню співробітництва в галузі інформації на базі коротко та довгострокових угод;

· покращенню умов здійснення журналістської діяльності на теріторії іншої держави-учасниці.

Заключний акт був підписаний Високими Представниками 32 Європейських держав-учасниць, Канади і США. В ньому перед країнами-членами ОБСЕ були поставлені такі головні задачі:

1. необмежений доступ та можливість розповсюдження інформації;

2. вільний обмін ідеями у формі слова чи зображення (незалежно від територіальних та мовних бар’єрів)

Мадридська зустріч держав-учасниць ОБСЕ (1980-1983 р.) завдяки загальному погіршеню відносин Схід-Захід була присвячена питанням роззброєння. Хоча були внесені і конкретні положення про покращення умов праці журналіста та свободу доступу до іноземних носіїв інформації, але в цілому ці завдання не були втілені в життя.

Віденська зустріч (1986-1989 р.) було досягнуто згоди про роведення у 1989 році у Лондоні Інформаційного форуму. У заключному документі Віденської зустрічі в розділі, який стосувався інформації, увага була зосереджена на заохоченні співробітництва у галузі інформації та покращення умов роботи журналістів.

В Лондоні з 18 квітня по 21 травня 1989 року відбувся Інформаційний форум. Мандат, узгоджений у Відні передбачав розгляд питань Заключного документу. Основними пропозиціями, винесеними на обговорення були:

· сприяння співробітництву і здійсненню спільних проектів на комерційній основі з метою створення сучасних засобів зв’язку;

· узгодження технічних норм і стандартів, що стосуються засобів розповсюдження, передачі та зберігання інформації;

· стандартизація, інтегрування та кодування інформації;

· усунення перешкод на шляху отримання і розповсюдження інформації через ЗМІ;

· та інші, які були подані раніше (насамперед покращення умов роботи журналістів у всіх країнах-учасницях).

В Парижі, згідно з рішенням Віденської зустрічі, з 30 травня по 23 червня 1989 року пройшла І Нарада конференції з питань людського виміру ОБСЕ. Результатом її стало узагальнення накопиченого досвіду на основі принципів ОБСЕ та положень Хельсинського Заключного акту.

Він був викладений у Парижській хартії для нової Європи яка констатувала, що “ера конфронтації і розколу Європи скінчілася”. Основними принципами є:

· повага до сувернітету;

· утримання від використання сили погрози її використання;

· непорушність кордонів;

· територіальна цілісність держав;

· мирне врегулювання суперечок;

· невтручання у внутрішні справи інших країн;

· повага до прав людини та право на самовизначення;

· співробітництво між державами;

· сумлінне виконання забов’язань.

Крім того Хартією було засновано такі постійнодіючі органи ОБСЕ:

1) Рада міністрів акордонних справ;

2) Центр попередження конфліктів;

3) Парламентська Ассамблея

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии