Сертифікація в Україні: умови, принципи, відповідність світовим вимогам

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Впрвадження міжнародних стандартів дозволяє виробникові не тільки підвищити якість своїх товарів до рівня міжнародних вимог, але і забезпечує перебудову виробництва, його організацію, технологію, систему управління якістю до рівня розвинутих країн світу. А наявність сертифікату відповідності міжнародного стандарту забезпечить доступ для українського виробника на міжнародний ринок.

Державна (національна) система сертифікації створена в Україні в ході економічних реформ як новий, ринковий інструмент регулювання. Обов’язкову сертифікацію продукції впроваджено в Україні в 1993 р. Ця сертифікація проводиться на відповідність продукції вимогам, що забезпечують її безпечність для життя, здоров’я і майна громадян, охорону навколишнього природного середовища, сумісність і взаємозамінність продукції, вимогам техніки безпеки і гігієни праці, а також метрологічним нормам, правилам, вимогам і положенням, що забезпечують достовірність та єдність вимірювань.

Як інструмент захисту споживача від недоброякісних і небезпечних товарів, що надходять на ринок України, сертифікація відіграє свою позитивну роль. На теперішній час, коли обов’язковій сертифікації підлягає 34 види продукції (послуг) (стосовно сільського господарства – двигуни тракторів і сільськогосподарських машин, дорожні транспортні засоби, машини сільськогосподарські для рослинництва, тваринництва, птахівництва і кормовиробництва, харчова продукція та продовольча сировина), сертифікація є достовірною формою підтвердження відповідності для продукції, що є небезпечною для життя, здоров’я та майна громадян і навколишнього природного середовища. Сертифікацію здійснюють 137 органів із сертифікації і 673 випробувальних лабораторії, акредитованих в системі УкрСЕПРО. Сертифікація в законодавчо регульованій сфері, яка проводиться виключно в державній системі сертифікації, була б набагато ефективнішою за умови скоординованої роботи всіх органів виконавчої влади, які відповідають за стан внутрішнього ринку України.

Сертифікація як нетарифний регулятор ринку є інструмунтом для реалізації торгової політики. Тому Держстандарт вважає своїм обов’язком розвивати систему сертифікації таким чином, щоб забезпечити рівноправність українських підприємств у міжнародній торгівлі, усуненні непотрібних перешкод для доступу української продукції на ринки інших країн.

Всього протягом 1998 р. українськими органами з сертифікації видано більше 17,5 тис. сертифікатів на промислову продукцію і майже 19 тис. на харчову, а також більше шести тисяч свідоцтв про визнання сертифікатів на харчову продукцію, виданих органами із сертифікації інших країн.

Держстандартом розробляються і впроваджуються правила сертифікації однорідних видів продукції та послуг. Такі Правила, в першу чергу, мають охоплювати ті види продукції, які підлягають обов’язковій сертифікації.

В Україні проводиться сертифікація продукції згідно з „Переліком продукції, що підлягає обов’язковій сертифікації“. Сертифікація харчової продукції проводиться згідно Наказу Держстандарту „Про затвердження Правил обов’язкової сертифікації харчових продуктів“.

Як уже зазначалося, сертифікація проводиться в Системі сертифікації УкрСЕПРО відповідно до вимог стандартів цієї Системи. Вимоги цих стандартів обов’язкові для членів та учасників Системи, а також для підприємств та організацій, що одержали доступ до неї.

Система призначена для обов’язкової та добровільної сертифікації продукції (процесів, послуг).

У Системі здійснюються такі види діяльності:

· сертифікація продукції (процесів, послуг);

· сертифікація систем якості. Атестація виробництва;

· акредитація випробувальних лабораторій (центрів);

· акредитація органів з сертифікації продукції;

· акредитація органів з сертифікації систем якості;

· акредитація аудиторів за переліченими видами діяльності.

Ці документи розроблені на основі настанов міжнародних організацій із стандартизації ISO/IEC2, ISO/IEC25, ISO/IEC40, ISO/IEC61, ISO/IEC62 та з урахуванням рекомендацій Комітету ISO з оцінки відповідності CASCO і рекомендацій європейських стандартів серії EN 45000. Вони відповідають принципам СОТ (WTO), зокрема угоді про технічні бар’єри в торгівлі СОТ.

В ЄС не існує відомчих систем сертифікації. Органи державного управління для оцінки окремих видів продукції використовують акредитовані за єдиними правилами, визначеними стандартами EN 45000 органи з сертифікації, що уповноважені урядами своїх країн за поданням відповідних органів влади.

Україна, яка зацікавлена у взаємному визнанні сертифікатів на відповідність систем якості вимогам ISO серії 9000, активно брала участь в обговоренні питань щодо процедури визнання сертифікатів відповідності цієї серії.

Подальший розвиток державної системи сертифікації Держстандарт пов’язує з переходом до модульного принципу сертифікації, і в першу чергу після створення необхідної законодавчої бази стосовно відповідальності виробника і постачальника за випуск і реалізацію дефектної продукції широкого використання декларації постачальника про відповідність вимогам нормативних документів. Для цього підготовлений проект нормативного акту щодо впровадження модульного підходу оцінки відповідності з урахуванням вимог директиви ЄС 93/465 щодо введення додаткових схем сертифікації, зокрема сертифікації на етапі розробки продукції та сертифікації на етапі виробництва.

Таким чином, реалізація державної політики у сфері технічного регулювання, в тому числі удосконалення національної системи стандартизації, метрології та сертифікації, можлива лише у тісному зв’язку і взаємодії з іншими розділами державної економічної науково-технічної та промислової політики з урахуванням стану народного господарства, поблем структурної перебудови національної економіки та технологічної модернізації на шляху переходу до ринкової економіки.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры