міжнародних економічних відносин.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 9

Рівень економічного розвитку України, як і будь-якої іншої країни, тісно пов'язаний з процесами, що відбуваються у всесвітньому господарстві, Від ступеню участі в міжнародному поділі праці залежить вирішення багатьох проблем української економіки.

До головних економічних чинників, які впливають на швидкість процесу входження України у світовий економічний простір, слід віднести:

Позитивні:

• значний сировинний потенціал;

• вигідне географічне положення, розвинуту мережу залізничних доріг, водних і повітряних трас, трубопроводів і мережу енергопостачання;

• досить високий рівень кваліфікації кадрів поряд з вкрай низькою заробітною платою, хоча досить часто це нівелюється низькім рівнем продуктивності праці;

• наявність технологічно-передових секторів промисловості, здатних до швидкого освоєння нових видів продукції;

• наявність виробничої бази (будинки, інфраструктура, тощо), яка швидко без значних обсягів інвестування може бути використана у новому виробничому процесі.

  Негативні:

 • Тривалий час Україна, як інші постсоціалістичні країни, була ізольована від світогосподарських глобальних процесів і приречена на замкненість і самодостатність. За часів СССР економіка України функціонувала на принципах централізованого планування і розвивалась у відриві від впливу світової господарської кон’юнктури, у власній системі цінових пропозицій; вона виробляла та в певній мірі продовжує виробляти в основному продукти, що не знаходять попиту на зовнішньому ринку за сприятливими цінами. Функції щодо регулювання зовнішньої торгівлі і платежів в основному виконували органи державного управління, а не ринкові регулятори.

• Наявність високого ступеню політичної нестабільності, відсутність чіткої економічної політики, непослідовність в проведенні реформ;

• невизначеність, непослідовність, а іноді відсутність належної законодавчої базі;

• велику корумпованість владних структур різних рівнів;

• 3 1991-2000р. відбулося 2-3 кратне падіння ВВП. На 1.07.1999 р. обсяг кредиторської заборгованості перевищив обсяг ВВП у 1,6 рази.

• Відносно великий державний борг (на 1 січня 2000 р. внутрішній борг біля 15млрд, зовнішній ~ 65млрд гривень при річному бюджеті біля 52 млрд. гривень.), невиважену політику щодо зовнішніх запозичень (більшість з них взяті у вигляді кредитів, а не у формі прямих інвестицій, і використані неефективно, в основному на покриття дефіциту державного бюджету і платіжного балансу);

• скорочення виробничого споживання за рахунок різкого падіння виробництва, а також обмеженість внутрішнього ринку у зв'язку з вкрай низькою купівельною спроможністю населення;

• низка інвестиційна привабливість галузей з довгостроковим циклом віддачі вкладених капіталів. В результаті структурні зрушення гальмуються фактично нульовою інвестиційною активністю;

• значний відтік капіталу з України (в негативному відношенні ~1\10), обумовлений, з одного боку, кримінальним його характером, а з другого, невірою значної частини вітчизняних бізнесменів у сталість економічних перетворень, а також значні труднощі щодо легального ведення бізнесу.

• подальше погіршення структури експортно-імпортних потоків: збільшення в експорті питомої ваги сировинної групи товарів, а в імпорті - продукції споживчого призначення.

• недостатній розвиток фінансової, технічної, інформаційної та іншої інфраструктури;

• неконкурентоздатність продукції більшості українських підприємств, більш того, - ймовірність "системного відриву" її від групи провідних країн через несумісність технологій, низьку здатність економіки до інвестицій та нововведень, структурно-галузеву несумісність;

• переважна орієнтованість торговельних зв'язків України на одну країну - Російську Федерацію;

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров