Види, особливості управління

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 9Следующая ⇒

 Організаціями виступають підприємства — самостійні суб’єкти господарювання, створені компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому Господарським Кодексом України та іншими законами.

     В Україні підприємства можуть створюватись як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності.

    Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

    Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб.

    Залежно від форм власності, передбачених законом, в Україні можуть діяти підприємства таких видів:

· приватне підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб’єкта господарювання (юридичної особи);

· підприємство, що діє на основі колективної власності (підприємство колективної власності);

· комунальне підприємство, що діє на основі комунальної власності територіальної громади;

· державне підприємство, що діє на основі державної власності;

· підприємство, засноване на змішаній формі власності (на базі об’єднання майна різних форм власності).

    В Україні можуть діяти також інші види підприємств, передбачені законом.

    У разі якщо в статутному фонді підприємства іноземна інвестиція становить не менш як десять відсотків, воно визнається підприємством з іноземними інвестиціями. Підприємство, в статутному фонді якого іноземна інвестиція становить сто відсотків, вважається іноземним підприємством.

    Залежно від способу заснування та формування статутного фонду в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні.

     Унітарне підприємство створюється одним засновником, який:

· виділяє необхідне для того майно,

· формує відповідно до закону статутний фонд, не поділений на частки (паї),

· затверджує статут,

· розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який ним призначається,

·  керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму,

· вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

   Підприємства поділяють на унітарні та корпоративні. Особливості правового статусу унітарних і корпоративних підприємств встановлюються Господарським кодексом України та іншими законодавчими актами.

   Унітарними можуть бути підприємства - державні, комунальні, підприємства, засновані на власності об’єднання громадян, релігійної організації або на приватній власності засновника.

    Корпоративне підприємство має такі особливості:

· утворюється двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором),

· діє на основі об’єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників),

· засновники спільно управляють справами підприємства на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються,

·  засновники приймають участь у розподілі доходів та ризиків підприємства.

    Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

   У відповідності до Господарського Кодексу України та Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні» суб’єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб’єктів:

· малого підприємництва, у тому числі до суб’єктів мікропідприємництва;

· середнього підприємництва;

· великого підприємництва.

Суб’єктами мікропідприємництва є:

· фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

· юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами малого підприємництва є:

· фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України;

· юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 50 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 10 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Суб’єктами великого підприємництва є юридичні особи - суб’єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) перевищує 250 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності перевищує суму, еквівалентну 50 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

    Інші суб’єкти господарювання належать до суб’єктів середнього підприємництва.

    У випадках існування залежності від іншого підприємства, передбачених статтею 126 Господарського кодексу України, підприємство визнається дочірнім.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология