Конспект інтегрованого нестандартного уроку з художньої праці та народознавства

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 10 из 13Следующая ⇒

Тема уроку: Великдень. Писанка.

Мета уроку: Ознайомити дітей із найдавнішим, найурочистішим церковним святом, традиціями нашого народу щодо святкування Пасхи, ознайомити з писанками як творами декоративно-прикладного мистецтва, символікою знаків на писанках. Вчити ліпити паски, підбирати узори і розписувати писанки.

Розвивати фантазію, пам'ять, мислення.

Виховувати любов до нашого народу, його традицій, звичаїв і обрядів, привчати до ритуалів.

Обладнання: Малюнки із зображенням писанок, писанки, крашанки, паски, ікона, свічки, вишивані серветки до Великодня, тісто для виліплювання пасок, гуаш, глиняні крашанки розфарбовані і не розфарбовані, папір, клей, ножиці, кольорові олівці.

Хід уроку

Організація класу

Актуалізація знань учнів

2.1 Весна прийшла, свята принесла

- Що у мене в руках? (Гілочка свяченої верби).

- А де святять вербу? (У церкві).

Неділя за тиждень перед Великоднем називається "вербною", а тиждень перед цією неділею вербним. У вербну неділю святять вербу. Під церкву заздалегідь навозять багато вербового гілля. У церкві зранку відправа, а потім священик окропить гілля свяченою водою. Тоді люди беруть собі гілочки і йдуть додому. Колись господарі, повертаючись з церкви зі свяченою вербою, до хати не заходили, а відразу садили на городі або на полі кілька гілочок, щоб росла "Богові на славу, а нам, людям, на вжиток", а решту ставили в хаті на покуті під образами. Якщо, увійшовши до хати, заставали когось, хто не ходив до церкви, то били такою свяченою вербою, примовляючи: "Не я б"ю, верба б"є, за тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Свячена верба користується великою пошаною серед нашого народу.

- Гріх ногами топтати свячену вербу.

- Нею виганяють скот, щоб нечисть не чіплялася до тварин.

Відомо, що коли Спаситель їхав на віслюкові, то люди встеляли

йому дорогу пальмовим гіллям. З цього і пішов звичай святити гілля дерев у цю неділю. У південних країнах, де росте пальма, святять пальмове гілля. У нас, в Україні, пальм немає, тому нашим предкам довелося вибрати вербу.

Читання віршів

Квітень

Квітень - славний квітникар.

Сонечко рясно

Уквітчає нам календар

Першим цвітом-рястом.

Космонавтам склав букет

В їхній день на славу.

В кошик на Великдень

Писанки поставив.

Великдень

Котилася писаночка

Згори на долину.

Прикотилася простісінько

До нас у гостину.

А за нею йде Великдень,

Несе білу паску,

Дзвонить в дзвони, розсипає

Радощі і ласку.

Відчиняймо ворітонька,

Гостоньків вітаймо,

"Христос Воскрес

Разом з нами усі заспіваймо!

Оголошення теми і мети уроку

- Говорять "За тиждень - Великдень, недалечко - червоне яєчко". Як ще називають це свято?

- Сьогодні ми з вами будемо вчитися підбирати і складати різні орнаменти, розмальовувати писанки, ліпити паски. Уявіть собі, що у нас відкривається чарівна майстерня народних умільців. Наш урок ми проводимо перед Великоднем, щоб ви навчилися до свята робити писанки і допомогли своїй мамі їх розписати.

Вивчення нового матеріалу

4.1 Розповідь про Великдень

Немає в Христовій Церкві більшого свята, більшої радості, як воскресіння Христове. В ньому вона святкує знищення смерті, зруйнування пекла, початок нового вічного життя.

Завершується Великий піст у скорботі за розп'ятим Христом. А світлого недільного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радості і добра, прощення ближнього. Після

Воскреслої утрені й освячення паски приходять дружно додому, обходять із свяченим хату, щоб усе стало повне благодаті Воскресіння, входять до хати із свяченим у руках і бажають всього доброго своїй родині, бо це Великий день, день воскреслої радості, по-великодньому цілуються.

- Христос Воскрес!

- Христос Воскрес!

В цей день прощають всім своїм ворогам, недругам.

Знамениті в усьому світі українські писанки беруть початок від прадавніх вірувань нашого народу. На Київщині розповідають таку легенду.

Коли Ісус Христос ходив з святим Петром по землі, то вони проходили через одне село, а там були злі люди; побачили вони Христа. Та й почали камінцям та грудками шпурляти у нього. І як торкнеться камінь Ісусової одежі, зробиться з нього писанка, а як торкнеться грудка, то перетворюється на крашанку. Святий Петро позбирав усе те до кишені, пізніше людям роздав. З того й пішов звичай готувати крашанки й писанки на Великдень.

Найперше яйце, за легендою, мало в середині не жовток з білком, а зародок цілого світу.

Без писанки не обходиться жоден Великдень. Наша писанка стала відома в усьому світі, а в Канаді їй є великий пам'ятник. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Тому її першою їли, коли поверталися з церкви.

Існують такі повір"я: дівчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку і гроші. Освячену писанку з давніх-давен клали до першої купелі немовляті, щоб зростало сильним і сміливим. Писанку приорювали в полі, щоб краще родило жито-пшениця і всяка пашниця.

Легенда

Десь глибоко під землею сидить злий змій. Щороку напередодні Великодня посилає він своїх гінців на землю - чи малюють діти писанки. Якщо писанок багато - змій чахне, і залізні ланцюги надійно утримують його. Лютий змій чекає, коли вже не буде писанок, щоб вирватися на волю і принести на землю зло, та й не дочекається. Бо то дуже давня традиція нашого народу - малювати писанки.

Розповідь про писанки

- Що означає слово писанка? Від якого слова походить? (Від слова "писати").

Писанка має багато кольорів і малюється воском. Розрізняють:

Крашанки - яйця одного кольору, які постійно виготовляють ваші мами та бабусі.

Дряпанки - яйця фарбують в один колір, а потім голкою чи шилом вишкрябують орнамент. їх ще називають шкрябанками.

Крстанки - спочатку воском накрапають візерунок, а потім фарбують, тобто опускають у барвник.

Мальованки - малюються пензликом, фломастером, олівцем.

- Але ми не сказали, які бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

Розмальовані яйця - писанки присвячували сонцеві, весні, а розписували їх напередодні свята весни. З тієї хвилини, коли на яйце наносився орнамент, воно переставало бути простим яйцем, а ставало святою писанкою. Бо ж були ті орнаменти не простим малюнком, а таємничими знаками, пов'язаними з магічними обрядами.

Сонце - це носій світла і життя.

Хрест - це символ Всесвіту, є знаком чотирьох сторін світу, чотирьох вітрів, чотирьох пір року, чотирьох темпераментів.

Трикутник - є символом вогню, безсмертності та чоловічої та материнської сили.

Триріг - є знак святого числа 3 і трибожества. Число 3 є символом симпатії і порядку.

Зоря - знак неба.

Свастика - це знак святого вогню і сонця.

Колосся і зерно - є уособленням предків, святою їжею.

Граблі - це символ дощу.

Гілка - як частинка, представляє цілісність дерева, символ безконечного життя.

Кольори, в які фарбували яйця, мали свою мову.

• Червоний - радість життя

• Жовтий - місяць, зорі, врожай

• Блакитний - здоров'я

• Зелений - воскресіння природи

• Чорний з білим - пошана духів

• Червона з білим - родинне свято, мир, щастя

• Бронзова, коричнева - матір земля, її врожай, щедрість до людини

Інструктаж

1 група. З готового тіста виліплюють пасочки. У дітей у кожного на парті кусочок тіста, мука, дощечка для роботи. Показати дітям, як печуть готові пасочки, як їх прикрашають.

Елементи прикрас: листочки, хрестики, розочки, косички, кульки. Показати, як з тіста виробити форму пасочки, а потім діти самі їх прикрашають. Зроблені дітьми пасочки вчитель збирає на дечко, а потім садовить у "пічку", яка знаходиться у куточку класу, для випікання.

2 група. Розписують крашанки гуашшю, милом. Для роботи у дітей на партах приготовані гуашеві фарби, пензлики, шматочки мила, тоненько загострені. Показати дітям готові писанки: дерев'яні, а також з глини, звернути увагу на різноманітність орнаментів. На партах у дітей є виготовлені з глини і пофарбовані крашанки, також є варені яйця. Діти розписують їх різними орнаментами, гуашевими фарбами; кілька учнів розписують нефарбовані варені яйця кусочками заточеного мила. Потім вчитель збирає писанки і вкидає їх у фарбник.

3 група. Діти працюють з кольоровим папером і картоном. На партах у кожної дитини шматочки кольорового картону і заготовка з тонкого кольорового паперу, вирізані у формі овалу яйце. Діти простими олівцями наносять різні орнаменти, потім ножицями вирізають прорізі і наклеюють на картон. Вийшли витинанки. Кілька учнів кольоровими олівцями і фломастерами розфарбовують готові картонні тарілочки для того, щоб покласти на них виготовлені писанки.

Коли закінчили роботу, діти розповідають загадки, прислів'я, народні повір’я.

Загадки

1. Що святіше за хліб? (Паска)

2. В одній бочці два тіста, а не змішуються? (Яйце)

3. У фарбах катається, до церкви збирається? (Яйце)

Прислів'я

1. Будь великий, як верба, а здоровий, як вода, а багатий, як земля.

2. Красна річка берегами, а Великдень - пирогами.

Народні повір'я

1. Коли печуть паску, не можна, щоб у хаті був хтось чужий.

2. У свята забороняється працювати. Навіть замести у хаті вважається гріхом.

3. Садовлять паску у піч з молитвою, з примовлянням "Христос воскрес", теж саме роблять і витягуючи її з печі.

4. Садовлячи паску, приказують: "Паска в піч, а таргани, цвіркуни та мокриці - геть з хати".

5. Основне, чого бажають, щоб діти росли здорові, як паска.

6. Нічого в цей день не можна позичати.

7. Топтати ногами рештки фарбованого яйця гріх. Хто це робить, того Бог покарає хворобою.

Практична робота учнів

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры