Агротехнічні вимоги до оранки після збирання озимої пшениці

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 7Следующая ⇒

Мета: розрихлити шар ґрунту, що оброблюється, для створення благоприємного водно-повітряного, теплового режимів і умов для накопичення, збереження та використання вологи атмосферних опадів; заорати в ґрунт мінеральні і органічні добрива, а також бур’яни та пожнивні рештки.

Агротехнічні вимоги:

1. Початок, глибину та тривалість оранки встановлює агроном господарства, враховуючи фізичну стиглість ґрунту, потужність орного шару та засміченість поля

2. Полицеву оранку (крім оранки зябу, пару та заорювання добрив) проводять плугами з передплужниками.

3. Швидкість руху повинна складати для орних агрегатів зі звичайними корпусами 1,4…2,2 м/с (5…8 км/год), зі швидкісними – 2,2…3,3 м/с (8…12).

4. Після закінчення оранки вирівнюють звальні гребені, заорюють розвальні борозни, розорюють поворотні смуги.

Тяговий розрахунок агрегату

1. З технологічної карти на вирощування озимої пшениці знаходимо запланований склад агрегату для виконання оранки і записуємо:

марку трактора Т-150К

С/г машину ПЛН-5-35

2. Визначаємо інтервал робочих швидкостей, на яких у відповідності з агротехнічними вимогами рекомендовано виконувати задану операцію і записуємо їх. (8...12 км/год)

3. З технічної характеристики трактора, який виконує операцію, знаходимо передачі, на яких теоретична швидкість знаходиться в межах, рекомендованих агровимогами, причому цих передач повинно бути не менше двох і записуємо числові значення швидкостей і відповідно зусилля на гаку:

V^н₁= 8,53 км/год Р^н_гак1= 35,0 кН

V^н₂= 10,08 км/год Р^н_гак2= 33,2 кН

4. Уточнюємо площу поля F_поля= 95 га, нахил поля і= 2%, буксування δ= 5%, питомий опір с\г машини К_о= 45 кН/м, опір кочення трактора f_тр=0,08, опір кочення с/г машини f_см = 0,14, вага с/г машини G_м= 8,0 кН, ширина захвату b_мк = 1,75кН.

5. Визначаємо тягове зусилля (кН) трактора з урахуванням умов роботи на прийнятих передачах:

 (3.1)

де Р^н_гак – номінальне тягове зусилля на прийнятій передачі;

G_тр – вага трактора;

f_тр – коефіцієнт опору кочення трактора;

і – нахил поля.

 кН

 кН

6. Визначаємо робочу швидкість (кН) агрегату з урахуванням буксування:

 (3.2)

де V^н – швидкість номінальна;

δ – буксування

 км/год

 км/год

7. Визначаємо питомий опір (кН/м) з урахуванням швидкості:

 (3.3)

де К_о – питомий опір с/г машини

П – коефіцієнт приросту, П=0,02…0,03, V_о = 5 км/год

 кН/м

 кН/м

8. Визначаємо опір (кН), який припадає на один плужний корпус

 (3.4)

 кН

кН

 (3.5)

де a – глибина оранки, м

b – ширина захвату одного корпуса, м

q – вага, що припадає на один корпус

Gпл – вага плуга, кН

n – кількість корпусів

c – корегуючий коефіцієнт, який враховує вагу грунту на корпусі, с=1,2

9. Визначаємо кількість корпусів:

 (3.6)

 Приймаємо n₁ =5

 Приймаємо n₂=4

10. Визначаємо опір агрегату (кН) по прийнятому числу корпусів:

 (3.7)

кН

кН

10. Визначаємо коефіцієнт використання тягового зусилля на прийнятих передачах:

 (3.8)

12. Визначаємо годинну продуктивність (га/год):

 (3.9)

де τ – коефіцієнт використання часу зміни

 (3.10)

 м

 м

де β – коефіцієнт використання конструктивної ширини захвату агрегату

га/год

 га/год

Висновок: Агрегату в заданих умовах краще працювати на 1-й передачі, ніж на 2-й тому, що коефіцієнт використання тягового зусилля на ній вищий, продуктивність теж більша і склад агрегату не змінюється.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов