Стратегія України у міжнародних фінансових організаціях

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 2

Співробітництво з міжнародними фінансово-кредитними організаціями є досить важливим для України, яка вирішує завдання не тільки інтеграції у світову економіку, а й зміцнення політичної незалежності та економічної безпеки. Реалії сучасних міжнародних економічних відносин вимагають пошуку взаємоприйнятних компромісів між державами для розв'язання актуальних валютно-фінансових проблем, що мають загальносвітове значення. У зв`язку з цим уряд України розробляв стратегії співробітництва з міжнародними фінансовими організаціями. Розглядаючи плани на період 2004-2007 років основними цілями були такі: завершення оформлення членства України у Міжнародній асоціації розвитку; розширення співробітництва з МФО, в яких оформлено членство України (Чорноморський банк торгівлі та розвитку, МФК, БАГІ, МАР); поступовий перехід до відносин з МВФ на новій основі, переважне використання консультативної допомоги та політичної підтримки з боку МВФ. Очікувались відповідно такі результати: зміщення акцентів у співробітництві з МФО у напрямі підтримки проектів у високотехнологічних галузях економіки; підвищення економічного і соціального ефекту від використання коштів МФО; збільшення обсягів інвестицій в економіку України. Стратегія співробітництва України з МФО на 2006 -2008 роки передбачала: посилення ролі Української Сторони в процесі підготовки та реалізації проектів, зокрема на стадії їх ініціювання та під час залучення міжнародної технічної допомоги; співробітництво з МВФ на основі без кредитних відносин; залучення у співробітництві з МВФ технічної допомоги для забезпечення дотримання рекомендацій, розроблених у рамках програми оцінки стану фінансового сектору, податково-бюджетної прозорості, управління валютними ризиками, банківського нагляду, бухгалтерського обліку та фінансової звітності, запобігання фінансовим правопорушенням тощо; подальше співробітництво з ЄБРР передбачає збільшення обсягів фінансових ресурсів, що надаються організацією як державному, так і приватному сектору економіки; удосконалення системи соціального захисту та підвищення якості життя населення (розвиток пенсійної системи, підвищення конкурентоспроможності сільського господарства та забезпечення безпеки продуктів харчування тощо); підтримка приватного сектору економіки шляхом надання фінансової допомоги малим та середнім підприємствам за участю українських комерційних банків та інше. Очікувані результати реалізації Стратегії: створення передумов для сталого зростання економіки України та підвищення якості життя населення; досягнення цілей проектів у встановлений строк в межах відповідного бюджету; збільшення загального обсягу фінансових ресурсів МФО, які залучаються в рамках реалізації інвестиційних проектів та інші. Розглянемо детально стратегічні напрями та завдання щодо залучення технічної допомоги і співробітництва з МФО на 2009 – 2012 роки. Вона буде відбуватися за такими напрямками: 1) підвищення конкурентоспроможності національної економіки на інвестиційно-інноваційній основі; 2) підвищення соціальних стандартів життя та здоров'я громадян, гуманітарний розвиток, розвиток громадянського суспільства і забезпечення верховенства права; 3) усунення інфраструктурних обмежень; 4) сприяння європейській та євроатлантичній інтеграції України; 5) підвищення рівня екологічної, ядерної та радіаційної безпеки, захист держави і громадян. За зазначеними напрямами передбачається розв'язання таких завдань: - сприяння розвиткові експортної діяльності українських підприємств, створенню системи підтримки експортної діяльності суб'єктів малого та середнього підприємництва;

- підвищення конкурентоспроможності сільського господарства, впровадження сучасних технологій, модернізація сільськогосподарського сектору з метою зменшення його енергозалежності та зниження собівартості виробленої продукції; - модернізація системи охорони здоров'я; - сучасна і високоякісна освіта, підготовка кадрів; - підготовка інфраструктури туристичної галузі, об'єктів культури до обслуговування фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу;

- продовження реформування пенсійної системи; - удосконалення системи захисту прав людини; - будівництво сучасних транспортних коридорів та інтегрування до загальноєвропейської інфраструктури; - сталий розвиток довкілля та охорона навколишнього природного середовища; - захист держави та громадян та інші. Порівнюючи Стратегії співробітництва з МФО за усі наведені роки можна зробити висновки, що Україна всіляко підтримує населення, запроваджуючи соціальні реформи, а також пенсійні. Не малу увагу приділено розвитку малого і середнього бізнесу. Дотримуючись даних Стратегій, слідуючи кожному напрямку можна було б досягти процвітання економіки країни і відповідно підвищення добробуту населення. Та є у всіх вище зазначених стратегія пунк про співробітництво з МВФ, який передбачає взаємозв`язок з ним, тільки як з консультативним «помічником». «Якщо гроші - це кров економіки, а центральний банк - серце, то в Україні воно замінено на апарат штучного кровообігу. При цьому кнопка дистанційного керування цим апаратом знаходиться у МВФ» - таку фразу виголосив екс-заступник голови НБУ, Сергій Яременко у своїй статті «МВФ – ворог України?» [12]. А й справді розглядаючи сучасні умови кредитування без «камуфляжу» ми знаходимося під частковим контролем у МВФ. Для того, щоб отримати наступний транш у розмірі 1,6 млрд. доларів США, Кабмін і Нацбанк погоджували з експертами МВФ текст Меморандума, який буде розглянутий протягом місяця. В деяких джерелах з`явився текст, який називають текстом Меморандума. І якщо це дійсно він, то влада все-таки зобов'язалася підвищити ціни на газ для населення в 2011 і з наступного року почати підвищення пенсійного віку для жінок. Ціна на газ повинна піднятися на 50% з 15 квітня 2011 року (після завершення опалювального сезону), а пенсійний вік для жінок підніматиметься до 60 років (на півроку щороку протягом найближчих 10 років). Ці заходи дозволять заощадити для бюджету-2011 близько 11 млрд грн.. Беручи до уваги такі факти можна сказати,що МВФ зацікавлений у тому, щоб дати нам кредит, тому що як країна Україна є в певній залежності. Виникає наступне запитання: як ж тоді діяти без «підтримки» МВФ? На думку голови ПАТ "Форум" Ярослава Колесника, "Україна мала б позичати у населення і відповідати перед населенням, хай би громадяни отримували відсотки, а ми за кошти населення розвивали б економіку України. Але ми йдемо іншим шляхом, тому що ми беремо кошти для проїдання. Нам потрібна була підтримка, ми звернулися і отримали її... В це й ж час ми мали знайти інші джерела фінансування економіки. А нас знову ж підштовхують до споживання. Ми не виробляємо свого, а нам дають те, що виробили за кордоном» [13]. Розглядаючи таку думку, розуміємо, що вона повністю перечить Стратегії співробітництва з МФО. Але відкидати повністю будь-які запозичення також не можна, оскільки зростання економіки потребує радикальних змін і реформ, на що, у свою чергу, необхідне фінансування. Отже, подальша співпраця з МФО позитивно буде впливати на розквіт економіки України, якщо усі запозичення використовувати доцільно і по призначенню, згідно Стратегій співробітництва.  ВИСНОВОК В сучасних умовах реформування економічної системи України і побудови динамічного відкритого суспільства з високим рівнем соціальної орієнтованості необхідно в найкоротші терміни знайти рішення, здатні принципово вплинути на стабілізацію ситуації і стимулювати економічний розвиток. Важлива роль в подібній трансформації планово-централізованої економіки в багатоукладну ринкову належить державному регулюванню регіонального розвитку. Саме держава може забезпечити створення умов для проведення структурної перебудови, пом'якшення галузевих і територіальних диспропорцій, стимулювання науково-технічного прогресу та ін. Головним результатом співпраці України з міжнародними фінансовими організаціями стало формування на основі світового досвіду всіх атрибутів ринкової економіки, докорінна реформа господарського комплексу та оновлення системи управління в умовах підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, врегулювання проблемних питань соціального захисту населення та удосконалення системи соціального захисту. У цілому співробітництво з міжнародними інституціями позитивно відбивається на процесі стабілізації, оскільки кредити мають безпосередньо реформозорієнтований характер. Водночас кредитний потенціал як МВФ, так і Світового банку, а також ЄБРР достатньо обмежений через особливість кредитних відносин між країною-реципієнтом та інституцією, що здійснює кредитну програму. Тому характерною особливістю акумуляції ресурсів через провідні організації світового фінансово-кредитного регулювання є відсутність мобільності кредитного процесу і значні процедурні ускладнення переговорної стадії кредитування.

⇐ Предыдущая12

Поделиться:

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии