Модель засвоєння бази знань з теми. Проектування професійних умінь учнів

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

Модель засвоєння бази знань навчальної теми — це перелік елементів змісту навчання з визначенням рівня засвоєння кожного.

На мою думку найкращою моделлю вивчення даної теми школярами буде така модель. Я пропоную розділити вивчення даної теми на два уроки. Перший урок буде у вигляді міні лекції, на якій учні зможуть задати питання стосовно матеріалу. Наприкінці даного заняття можна провести невелике опитування з метою закріплення теми. Потім задати домашнє завдання. А на другому занятті я пропоную провести вже більш практичне заняття, провести ряд опитувань, проконтролювати хто і як засвоїв матеріал.

Можна з метою економії часу провести також письмову роботу, а також заслухати учнів, які виконали вибіркове домашнє завдання. Однак на мою думку, письмову роботу потрібно проводити не у вигляді тесту, а у вигляді відповідей на питання, тому що тести можливо просто вгадати, а коли учень відповідає на питання своїми словами, товчитель має змогу краще оцінити знання учня та зробити це більш ефективно. Також цей вид роботи є дуже корисним для учня, тому виконуючи його, він вчиться правильно і у логічній послідовності викладати власні думки. А коли учень навчиться правильно викладати свої думки у письмовій формі, де у нього є можливість подумати над побудовою речення, то йому буде простіше викладати думки в усній формі, де час на побудову речення дуже обмежений. Тому я пропоную відмовитися від тестів, а письмові роботи проводити виключно у формі питань та відповідей. Але у цього виду роботи є звичайно і недоліки, найбільший – це витрати часу. Зокрема витрати часу вчителя на перевірку робіт, але на мою думку діяльність вчителя полягає саме в тому, щоб забезпечити учня знаннями.

Одним з професійних умінь учнів є чітке та змітстовне викладення своїх думок, на що є вже звернув увагу вище.

3.3 Матеріали для проведення заняття з теми: засоби наочності, словник основних понять, презентація теми, завдання самостійної роботи

Заняття 1

На початку заняття пропоную перевірити домашнє завдання що було задане на минулому занятті. Виявити труднощі, які виникли в учнів при його виконанні.

Потім я пропоную викласти основний матеріал заняття.

Теоретичний матеріал

Сучасний фінансовий ринок – це складна структура з багатьма учасниками – фінансовими посередниками. На ньому продається особливий товар – гроші, які можуть продаватися або надаватися у використання на певний час. Для сучасної ринкової економіки фінансовий ринок є «нервовим центром» господарського організму.

Наприклад, підприємець хоче відкрити нову фірму. Перш ніж бізнес принесе прибуток, підприємцю потрібно залучити кошти для організації справи. Ці кошти можна позичити у знайомих, друзів або родичів. Але якщо сума позики велика, власник грошей захоче отримати за це плату – відсоток за використання грошей або ж частку майбутніх прибутків. Дуже популярним є спосіб позичання грошей за допомогою випуску й продажу цінних паперів.

Отже, товаром на фінансовому ринку є гроші, які надаються у тимчасове використання. Позичена сума має бути повернута обумовлений термін з оплатою позичкового відсотка.

Як відбувається переміщення грошей на грошову ринкові? Як власники вільних коштів і ті, хто їх потребує, знаходять один одного? В цих процесах визначну роль відіграють фінансові посередники. До них належать банки, інвестиційні й страхові компанії, довірчі товариства тощо.

Фінансовий ринок виконує такі функції:

· Переміщення коштів у просторі і часі

· Перерозподіл ризиків

· Здійснення розрахунково-платіжних операцій

Фінансовий посередник – це господарюючий суб’єкт, який перерозподіляє фінансові ресурси шляхом проведення операцій з грошима або цінними паперами.

Банки акумулюють грошові кошти та інші цінності, надають кредити, здійснюють грошові розрахунки між суб’єктами господарювання, випускають в обіг цінні папери, проводять операції з дорогоцінними металами й валютою.

Інвестиційні компанії та фонди акумулюють кошти приватних осіб або компаній, випускаючи власні цінні папери. Отримані кошти вони з метою одержання прибутків вкладають в акції чи облігації інших підприємств, стають їхніми інвесторами.

Трастові або довірчі товариства здійснюють управління майном підприємств або приватних осіб. Вони вкладають кошти клієнтів у цінні папери, продаючи одні та купуючи інші з метою одержання прибутків.

Страхові компанії надають можливість домогосподарствам і фірмам знизити ризик через продаж контрактів особливого типу – страхових полісів.

Пенсійні фонди акумулюють цільові внески громадян для збільшення їхньої майбутньої пенсії.

Ощадні установи залучають порівняно невеликі заощадження багатьох громадян.

Брокерські фірми – це посередники між продавцями та покупцями цінних паперів на біржі.

Кредитні спілки – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах із метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об’єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.

Але не дивлячись на все розмаїття фінансових посередників, банки є найбільшими та найстарішими. Вони виконують дві основні функції:

· Залучають кошти окремих громадян і підприємств

· Надають позики – кредити

Крім того виконують інші фінансові операції (обслуговують розрахункові операції, здійснюють грошові перекази, випускають та обслуговують кредитні картки, працюють з цінними паперами підприємств і держави тощо).

Важливою складовою фінансового ринку є фондовий ринок (ринок цінних паперів).

Розглянемо види цінних паперів

Акція – цінний папір без встановленого терміну обігу, який засвідчує внесення коштів до статутного фонду акціонерного товариства. Він дає право на пропорційну внескові участь в управлінні товариством та на отримання відповідної частки прибутку у формі дивідендів.

Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення його власником певних коштів і підтверджує зобов’язання емітента відшкодувати власникові номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка.

Державне казначейське зобов’язання – вид цінних паперів на пред’явника, який засвідчує внесення його власником коштів до державного бюджету й дає право на отримання фіксованого доходу.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов’язання векселедавця сплатити після певного терміну визначену суму векселеотримувачу.

Тепер учні можуть задати всі питання, які їм не зрозумілі.

А далі пропоную провести маленьке опитування. І задати учням наступні питання:

· Що таке фінансовий ринок?

· Яких фінансових посередників ви знаєте?

· Які цінні папери ви знаєте?

· Наведіть приклади фінансових посередників?

Ну а тепер вже можна задати домашнє завдання.

Воно є таким: Тема 16 за підручником, підібрати приклади кредитних спілок, страхових компаній та інвестиційних компаній.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов