Які елементи можуть видобуватися з підземних вод нгб.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 7

Завдяки тому, що у воді, що знаходиться під підвищеним тиском, притаманна висока розчинювальна здатність, підземні води багаті різноманітними комплексами іонних, молекулярних і колоїдних домішок, часто насичені газами.

Хімічний склад підземних вод визначають по поєднанню переважаючих іонів: гідрокарбонатно-кальцієві, хлоридно-на-триевые і т.п. Ступінь мінералізації підземних вод зазвичай знаходиться в певній залежності від їх хімічного складу.

Так, прісні води переважно гідрокарбонатні. В розсолах середньої концентрації (100...150 г/л) найчастіше переважає хлорид натрію. У більш міцних розсолах поряд з іонами хлору міститься також багато кальцію і магнію. З іонним складом підземних вод пов'язаний вміст у них деяких газів, особливо вуглекислого. Від нього залежить карбонатна рівновага (співвідношення катіонів водню, кальцію і аніонів гідрокарбонату і карбонату). Підземні води підвищеної вуглекислотності агресивні по відношенню до будівельних споруд, особливо тих, які мають у своєму складі бетон.

Фактично підземні води містять всі елементи періодичної системи Д.І. Менделєєва, аж до рідкоземельних. Тому вони можуть бути джерелом цінної хімічної сировини. Відомо, що ще в XI столітті кухонну сіль на Русі добували випарюванням підземних розсолів. Зараз з підземних вод отримують практично весь йод і більшу частину брому.

У підземних водах містяться також органічні речовини, що виділяються в результаті біохімічних процесів, які протікають у верхніх шарах ґрунту, або при контакті з покладами горючих копалин.

Нещодавно встановлено, що в підземних водах широко поширені у вигляді газоподібних домішок нижчі вуглеводні. Особливо багато їх у пластових водах нафтогазових басейнів.

Підземні води починають розглядати як вельми перспективний джерело видобутку природного газу. Враховуючи, що в пластових водах міститься багато інших цінних хімічних компонентів, переробку підземних вод можна здійснювати у вигляді комплексного багатогалузевого виробництва, безвідходного і високорентабельного.

Як правило, в підземних водах дуже слабо представлені мікроорганізми, а вміст хвороботворних бактерій практично виключено.

Підземні води використовуються в першу чергу для питних цілей, тому що, як правило, вони не вимагають спеціального очищення, а в ряді випадків і знезараження.

Значна частина підземних вод непридатна для питного і господарського водопостачання внаслідок їх високої солесо утримання, однак і вони знаходять різноманітне застосування.

44. Інфільтрогенні(інфільтраційні) води — підземні води, які виникають в результаті просочування через пори гірських порід з поверхні Землі дощових, талих, озерних та річкових вод.

У переважній більшості випадків, за винятком вод, які просочуються на дні морів, вони належать до метеогенних.

Проникнення під землю відбувається шляхом просочування у рідинній фазі (власне інфільтраційні води) або у вигляді конденсації водяної пари у приповерхневих умовах (конденсаційні води). Лише незначна частина метеогенних вод може належати до седиментогенних. Інфільтраційні води спочатку існують у вигляді ґрунтовмх вод, а потім стають частково артезіанськими. Вони заміщують седиментаційні та давні інфільтраційні води, що знаходились в породах раніше. Рух інфільтраційних вод підпорядковується законам гідростатики і направлений від областей поглинання до областей розвантаження, тобто переважає низхідна і похило-латеральна фільтрація (інфільтраційний режим).

45. О дин з численних методів вивчення фільтраційної неоднорідності міжсвердловинного простору є індікоторний (трасерний) метод, заснований на використанні маркованих речовин (трасерів). Застосування цього методу дає можливість визначити справжню швидкість і напрямок руху пластових рідин і нагнітаємої в покладах води, розподіл потоку по пластах і між окремими свердловинами і джерелами їх обводнення, гідродинамічний зв'язок за площею і розрізу покладів, ефективність процесу витіснення нафти, ступінь впливу на нього окремих свердловин і режиму їх дренування і нагнітання, досліджувати анізотропію колекторів.

46. Наскільки відомо, Н3 і Сl36 - єдині радіоізотопи підземних вод, що потрапили в них у результаті ядерних вибухів. Безсумнівно, що деяка кількість С14, що утворився при випробуваннях атомних бомб, також проникає в землю. За наявними даними, концентрації цих радіоізотопів набагато нижче величин радіації, що представляють значну небезпеку. Більш небезпечні радіоізотопи, такі, як Sr90 і Cs137, сорбуються грунтом і дуже повільно переміщаються з інфільтраційною водою. Найбільш глибоко радіоізотопи проникають в пісок, у якого, мабуть, іонообмінна здатність найменша. Однак навіть в піску поверхнева концентрація радіоізотопів була приблизно в п'ять разів більше концентрації на глибині 12 дюймів. Проникнення радіоізотопів в грунт у пустелях, мабуть, незначно.
За деяких обставин небезпека тривалого регіонального забруднення водоносних горизонтів може бути незначною. До кожного випадку необхідно підходити особливо в залежності від типу випробовується пристрої, виду порід, якості води та загальних гідрогеологічних умов. Особливо важливо та обставина, що кавернозні вапняки, галечники, деякі вулканічні і сильно тріщинуваті породи можуть не мати достатньої поглинальної здатності, що перешкоджає проникненню радіоізотопів в підземні води і забезпечує збереження підземних вод від забруднення.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология