Характеристики сучасних інтерфейсів та вимоги до створення інтерфейсу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 9 из 13Следующая ⇒

Незважаючи на наявність стандарту GUI (Graphical User Interface), фантазія розроблювачів мультимедіа-видання привела до появи різноманітних графічних керуючих елементів, що складають основу графічного користувальницького інтерфейсу (КІ). Вид керуючих елементів залежить, у першу чергу, від фантазії дизайнера і в друге, від обраної моделі інтерфейсу.

Модель – відомий чи легко сприйманий образ, що асоціюється з об'єктом управління, для кращого його розуміння користувачем.

Різні моделі інтерфейсу використовують для того, щоб піти від традиційного інтерфейсу операційної системи і допомогти користувачу маніпулювати звичними йому, «життєвими» об'єктами, значення і дія яких він розуміє, виходячи з повсякденних навичок.

Розробка правильного, відповідному рівню підготовки користувача і його потреб користувальницького інтерфейсу – задача не менш важлива, чим зміст мультимедійного CD-диска. В основі лежить управління різними об'єктами і доступом до інформації за допомогою активних, реагуючих на дії користувача, елементів.

Традиційно такі елементи називаються кнопками, хоча в більшості випадків вони мають, як уже було замічено, вид не зовсім звичним нам кнопок операційної системи. Як правило вони називаються меню.

Меню – це набір елементів управління, у деяких випадках вкладений (тобто що має більш одного рівня). Цей набір звичайно відповідає функціям, виконання яких може знадобитися користувачу при роботі з поточним матеріалом.

До числа таких стандартних елементів управління відносять функції друку, переносу тексту, чи статті її виділеної частини в буфер обміну, управління звуком, настроювання самої системи, функцію завершення роботи, підсказку.

Розроблювачі програмних комплексів найчастіше схильні розглядати функціональність системи окремо від її користувальницького інтерфейсу. При цьому передбачається, що КІ є свого роду доповненням до функціональності системи.

Користувачі програм, як правило, не розділяють функціональність і користувальницький інтерфейс. Для користувачів саме КІ є програмою. Користувальницький інтерфейс часто розуміють тільки як зовнішній вигляд програми. Однак на ділі користувач сприймає через КІ всю систему в цілому, а виходить, таке розуміння КІ є занадто вузьким.

У дійсності КІ містить у собі всі аспекти дизайну, що впливають на взаємодію користувача і системи. Це не тільки екран, що бачить користувач. Користувальницький інтерфейс складається з безлічі складових, таких як:

Ø набір задач користувача, що він вирішує за допомогою

Ø системи;

Ø використовувана системою метафора (наприклад, робочий стіл у MS

Windows і т.п.);

Ø елементи управління системою;

Ø навігація між блоками системи;

Ø візуальний (і не тільки) дизайн екранів програми.

Традиційно такі керуючі елементи називаються кнопками, хоча в більшості випадків вони мають, як уже було замічено, вид не зовсім звичних кнопок операційної системи.

Формально у виді кнопок можуть виступати текстові фрагменти, традиційні кнопки, чи малюнки частини малюнків тобто те, що людина в стані диференціювати на екрані монітора. Щоб допомогти користувачу розпізнати на екрані керуючі елементи, у багато сучасних додатків уводять додаткові ефекти. Наприклад, ефект «натискання» кнопок чи зміни кольору і підкреслення для тексту. Крім того, часто використовуваними ефектами для статистичних кнопок є:

Ø підсвічування (highlight) графічних чи елементів тексту;

Ø зрушення об'єкта при чи натисканні підведенні курсору миші;

Ø зміна кольоровості, приміром, з чорно-білого на кольоровий;

Ø зміна розмірів елемента;

Ø зміна місця розташування;

Ø комбіновані ефекти.

Крім цього, сама кнопка може бути не тільки статичної, але й анімірованной (приміром, що обертається).

Ефекти зв'язують з подіями. До таких основних подій відносять ініціалізацію (чи початковий стан кнопки), улучення курсору миші на кнопку, відвід курсору миші з кнопки, щиглик мишею (click).

Організація меню на базі кнопок у додатку є стандартизованими механізмом, все «прописане» у GUI.

Існує галузь знань за назвою Human Computer Interaction (HCI), що займається вивченням питань людино-машинного інтерфейсу. Як і скільки елементів управління повинне бути розташоване на екрані, як повинний бути організований екран, скільки повинно бути вікон, тексту, графіки, у якім співвідношенні все це знаходиться, який щиглик мишею краще, як правило виділити текст чи активні зони на малюнку який вибрати шрифт і на багато інших питань дає відповідь HCI.

З погляду користувача КІ є ключовим чинником для розуміння функціональності програми, погано розроблений інтерфейс різко обмежує функціональність системи в цілому.

У такий спосіб вчасно і професійно виконана розробка інтерфейсу приводить до збільшення ефективності ПЗ, зменшенню тривалості навчання користувачів, зниженню вартості переробки системи після її впровадження, повному використанню закладеної в ПЗ функціональності і т.п.

Ергономічні програмні продукти простіше вивчити, вони більш ефективні, вони також дозволяють мінімізувати кількість людських помилок і збільшити суб'єктивну задоволеність користувачів. Ефективний інтерфейс є результатом усвідомлення розроблювачем необхідності приділити значну увагу не тільки даними, з якими буде працювати користувач, але і власне користувачу, його задачам і діяльності.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии