Явище паронімії у репортажному тексті

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

Вивчення репортажних текстів з погляду лінгвістики є дуже актуальним у наш час. Термін "репортаж" походить від фр. reportage і англ. report, що в перекладі означає повідомляти. Спільний корінь цих слів - латинський reporto (передавати). Репортаж - "жанр газетно(журнальної публіцистики; інформація, повідомлення, розповідь про поточні події, що публікуються в періодичній пресі або транслюються по радіо й телебаченню". Репортаж про подію може доповнюватися міркуваннями автора про пошуки вирішення конкретної проблеми, виходу зі складного становища. До найважливіших особливостей репортажу зараховують: динамічність і наочність в описі, відбувається віддзеркалення події через призму власне авторського сприйняття, що створює ефект присутності.

Залежно від предметно(тематичного змісту виділяють три види репортажу, кожен з яких - подієвий, проблемний, пізнавальний - модифікує ті або інші аспекти жанру. Класичним різновидом жанру є репортаж, що йде в ефір прямо з місця події, тому його диференційною ознакою є жива мова. Його зразок - репортаж із спортивних змагань, пряме включення з місця подій. Але нерідко слухачам і глядачам пропонують і репортажі, записані на плівку. При веденні репортажу з масштабної спортивної події репортери можуть працювати вдвох(втрьох, що дає можливість підстрахувати один одного, висвітлити подію з різних боків, подати її панорамно [2, 16].

Сучасний репортаж - один із небагатьох жанрів, який має синтетичну природу. У ньому знаходять своє відображення елементи різних жанрів. До специфічних жанрових властивостей репортажу належать: оперативність, актуальність, наочність, документальність, певність. Усі ці ознаки в репортажі взаємопов'язані. Колоритність репортажу полягає в тому, що репортер передає читачам свої враження про подію в момент її здійснення; він інколи не знає сюжетного завершення події, і в цьому полягає її непередбаченість, а це означає її новизну; динамічність репортажного опису - в тому, що його автор, як учасник події, може передати усі нюанси й зміни, а також прослідкувати усі значні повороти події. Автор у репортажі активний, він завжди в центрі не тільки події, але і самого репортажу. Саме через це дуже важливо, щоб він висловлювався правильно, адже його помилки можуть зіпсувати весь репортаж.

Дуже часто помилки у мовленні виникають через неправильне вживання паронімів. [11,45].

Наприклад, у новинах репортери дуже часто роблять такі помилки:

1. Банкрот чи банкрут. У суспільно(політичному лексиконі наших днів досить часто використовують слово банкрут (банкрот) та похідні від нього. Уживані вони не тільки в прямому значенні "комерсант, підприємець, що став неспроможним боржником", а й (навіть частіше) у значенні переносному - стосовно невдалих політиків, розвінчаних ідеологів, скомпрометованих теорій тощо. Засоби масової інформації України віддають перевагу таким формам, мабуть, під впливом російської мови, де такі форми тепер стали єдино можливими: банкрот, обанкротиться, обанкротившийся і т. д.

2. Гривня і гривна. Грошова одиниця незалежної України зветься гривня, а гривна - це металева шийна прикраса у вигляді обруча. Напр.: "Поки що гривня, на жаль, не належить до найстабільніших валют" (з газети.); "Єдиний знак великокняжого роду - золотава гривна" (С. Скляренко). Багато хто з мовців помилково вживає слова гривна в обох випадках. Гривня відмінюється як вишня: дві гривні (а не гривни), п'ять гривень (а не гривен), двадцятьма шістьма гривнями (а не гривнами) і под.

3. Кампанія і компанія. Ці два близько звучні слова досить часто вживають одне замість одного. В усному мовленні від неофіційних та офіційних осіб можна почути: робота телерадіомовної кампанії (треба компанії); виборча компанія (треба кампанія). Таке сплутування неприпустиме, бо слова не лише не тотожні у вимові, а й вельми віддалені щодо походження та значення. Кампанія пов'язане з фр. campagne "похід" і використовується для позначення сукупності заходів, спрямованих на виконання певного завдання (наприклад, виборча кампанія, антифілоксерна кампанія тощо). Компанія походить від іт. compagnia, що зводиться до лат. cum "разом" та panis "хліб", і означає "група осіб, пов'язаних певними інтересами". Пор.: "Весела компанія з піснями й музикою зупинилася біля острова" (О. Бойченко); "Вій і прибув сюди, щоб дізнатися, яка буде директива щодо посівної кампанії" (Д. Бедзик).

4. Особа і лице. В одній із радіопередач на юридичну тему було заявлено: "Він має статус юридичного лиця". Російському слову «лицо» в юридичному та граматичному значенні в українській мові відповідає не лице, а особа. Тому треба писати й казати: "дієслово в формі першої особи однини; він має статус юридичної особи".

. Особовий і особистий. Ще одна нечітко розрізнювана паронімічна група - прикметники особовий та особистий. Особовий - стосовно до особи, людини взагалі: особове посвідчення, особовий листок (для обліку кадрів), особовий склад, особовий рахунок. Особистий - властивий певній, конкретній особі; власний, персональний: особисті речі, особисте життя. З іменником справа поєднуються обидва прикметники, проте словосполучення мають різне значення: особова справа - сукупність документів працівника установи, організації, підприємства. "Це моя особиста справа" кажуть тоді, коли хочуть завважити, що той чи той крок або вчинок людини нікого, крім неї, не обходить.

6. Попит і пропонування (а не пропозиція). Російське слово "предложение" українською мовою слід перекладати речення (граматичний і логічний термін), пропозиція (те, що виноситься на обговорення; порада, вказівка) і пропонування (економічний термін, уживаний у сполученні зі словом попит). Напр.: "За будовою й типами синтаксичних зв'язків речення поділяються на прості і складні" (підр.); "Одним із важливих економічних законів є закон попиту і пропонування" (з журналу). Уживання в останньому значенні слова пропозиція зумовлене негативним впливом російської мови і не відповідає українським лексичним нормам.

7. Постачальник, а не поставщик. В українській мові є слово "постачати" зі значенням "давати кому щось, забезпечувати кого чимсь" та похідні від нього постачання, постачальний, постачальник, постачальниця, постачальницький тощо. Напр.: "Солод на той час працював у відділі постачання" (М. Руденко). Уживане часом у засобах масової інформації слово поставщик є непотрібним запозиченням з російської мови. Вважаючи на інформацію, яка викладена у статті, необхідно усвідомити, що явище паронімії вимагає точного знання значень і адекватного вживання слів. Незначна відмінність між двома словами призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим.

Отже, при використанні паронімів у мовленні слід звертатися до відповідних тлумачних словників з метою уточнення значення, правопису і вимови потрібного слова. Уміння розрізняти патронімічні слова і правильно вживати їх у публічному мовленні та репортажних текстах - неодмінний складник культури мови [2, 17-18].

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология