Дослідження конкурентоспроможності продукції

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Конкурентоспроможність товару має відносний характер. Це означає, що вона визначається порівнянням товару підприємства з товаром - аналогом [9]. Розглянемо конкурентоспроможність пшениці (твердої) озимої:

Таблиця 2.1 - Порівняльна характеристика пшениці (твердої) озимої

Для порівняльного аналізу було взято підприємства, що знаходяться в одному районі. Продукція цих фірм представлена 1,2 та 3 класом.

Для 1 класу характерно (додаток Б):

-   зерна пшениці інших типів - не більше 10%;

-   вологість - не більше 14,5%;

    скловидність - не менше 70%;

    зернова домішка - не більше 5%.

Пшениця 1 класу вродила в ТОВ «Рута - Плюс» та ТОВ «Колос». Всі перераховані вище показники в нормі.

Для пшениці 2 класу характерно:

-   зерна пшениці інших типів - не більше 10%;

-   вологість - не більше 14,5%;

    скловидність - не менше 60%;

    зернова домішка - не більше 5% [12].

Врожай 2 класу отримали агрофірми «Перспектива». Всі критерії в нормі.

Для 3 класу пшениці характерно:

-   зерна пшениці інших типів - не більше 10%;

-   вологість - не більше 14,5%;

    скловидність - не менше 50%;

    зернова домішка - не більше 8%.

Пшеницю 3 класу зібрали підприємства «Україна» і «Каравай». Всі показники в нормі.

Після аналізу підприємства розташувалися в такій послідовності:

. «Рута - Плюс»

. «Колос»

. «Перспектива»

. «Україна»

. «Каравай»

Такі зміни відбулися внаслідок того, що серед представлених 3 класів пшениці найбільш дорожче коштує пшениця 1 класу. Серед двох виробників пшениці 1 класу на перше місце виходить «Рута - Плюс», бо зерна пшениці інших типів від загальної маси становить 8%, в той час як у конкурента - 9%; вологість нижче на 0,5% ніж в опонента; скловидність на 10% вища ніж в претендента; зернова домішка становить 4%, а у суперника 5%.

Далі за ціною лідирує пшениця 2 класу. У представника цього класу немає конкурентів, тому він посідає своє гідне 3 місце.

Серед претендентів 3 класу пшениці 4 місце посідає агрофірма «Україна», тому що її показники кращі, ніж у підприємства «Каравай».

Проведене дослідження дає право зробити висновок про те, що найбільш конкурентоспроможним у Добропільському районі є ТОВ «Рута-Плюс».

Обґрунтування рішення про зняття товару фірми з ринку

Агрофірма займається виробництвом і реалізацією зернових та зернобобових культур (додаток В). Урожайність рослин представлена в таблиці 2.1 - Врожайність сільгоспкультур.

Таблиця 2.1 - Врожайність сільгоспкультур

З таблиці бачимо, що врожайність кукурудзи, гороху, проса та сорго нижча, ніж середня врожайність цих культур в Україні [13]. Отже, можемо зробити висновок, що вирощення цих культур є не доцільним.

Розглянемо який прибуток має ТОВ «Рута-Плюс», реалізуючи продукцію:

Таблиця 2.2 - Виручка від реалізації

Як бачимо найменший прибуток приносить реалізація гороху, проса та кукурудзи. А ось сорго навпаки, хоч його врожайність і не висока, але він приносить не поганий дохід.

Підприємство не може відмовитися від вирощування гороху, бо горох служить відмінним попередником для багатьох культур, його часто поміщають в сівозміні між зерновими.

Можемо зробити висновок, що ТОВ «Рута-Плюс» повинно припинити виробництво та реалізацію кукурудзи і проса, тому що врожайність цих культур низька і вони приносять мало прибутку.

Висновки

мікросередовище конкурентоспроможність ринок

Найбільший інтерес при проведенні маркетингових досліджень представляє вивчення маркетингового середовища. Маркетингове середовище постійно приносить сюрпризи-то нові загрози, то нові можливості. Для кожної фірми життєво важливо постійно стежити за змінами, що відбуваються і своєчасно адаптуватися до них. Маркетингове середовище являє собою сукупність активних суб’єктів і сил, які діють за межами фірми та впливають на можливості її успішної співпраці з цільовими клієнтами. Іншими словами, маркетингове середовище характеризує фактори та сили, які впливають на можливості підприємства встановлювати і підтримувати співпрацю зі споживачами. Ці фактори і сили, не всі і не завжди підвладні прямому управлінню з сторони підприємства [2].

Дослідженнями встановлено, що підприємство має труднощі у практичному використанні маркетингу через дію суб'єктивних і об'єктивних факторів. Серед них варто відмітити низьку інформованість про розвиток цього напряму діяльності підприємств, неготовність керівного складу підприємств до впровадження нових форм управління, відсутність досконалої інфраструктури ринку тощо. В організаційній структурі підприємства відсутня маркетингова служба. Підприємству для ефективного використання ресурсного потенціалу доцільно застосовувати тристоронню систему маркетингового забезпечення:

державну консультаційну службу, створену у складі управлінь агропромислового розвитку в регіоні;

маркетингового міжгосподарського кооперативу;

маркетингового підрозділу в організаційній структурі підприємства [9].

Перелік посилань

1. Герасимчук В.Г. Маркетинг: теорія і практика: Навч. посіб. - К.:Вищашк., 1994.

2. Котлер Ф. Маркетинг, менеджмент. Анализ, планирование, внедрение и контроль. - СПб.: Питер, 1998.

.   Гаркавенко С.С, Маркетинг: Підруч. для вузів. - К.: Лібра, 1998. - 384 с.

.   Афанасьев М.П. Маркетинг: стратегия и практика фирмы - М.: Банки и биржи - 1995. - 215 стр.

.   Ансофф И. Стратегическое управление - М.: Прогрессстр

.   Павленко А.Ф., Войчак А.В. Маркетинг: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003

.   Скибінський С.В. Маркетинг. - Львів, 2000 р.

.   http://www.ukurier.gov.ua

.   Канінський М.П. Підвищення конкурентоспроможності сільськогосподарських підприємств на основі маркетингу /М.П. Канінський // Економіка АПК. - 2009, - №3. - с. 144

10. Андрійчук В.Г. Економіка аграрних підприємств: Підручник. - 2-ге вид., доп. і перероблене. / В.Г. Андрійчук. - К.: КНЕУ, 2002. - 624 с.

11. Всеукраїнський журнал «Наш вибір» №39. 2012 р

. http://www.agromark.com.ua

. http://www.ukragroconsult.com

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману