Види зв’язку між компонентами тексту

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 15Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Зв’язок між реченнями, складного синтаксичного цілого, абзацами, главами та іншими частинами тексту, який організовує його змістову і структурну єдність, називається між фразним [62, с. 9]. Він може полягати як у виявленні логічних відношень між елементами тексту, так і в послідовному розгортанні змісту, у збереженні предметно-понятійної основи висловлення. Міжфразні зв’язки бувають контактні (якщо пов’язувані елементи розташовані поряд) і дистантні (якщо вони знаходяться на більшій чи меншій відстані один від одного).

Наприклад: На краю яруги стоїть стара осика. Сучки на ній обламані, кора, облізла, а в товстому стовбурі видніється дупло, затінене зверху козирком гриба трутовика. Від дупла до кореневища тягнеться вузька щілина.

І друге, і третє речення цього ССЦ вказують на ознаки осики. Отже, вони змістом своїм з’єднані з першим реченням. Якщо зв’язок другого з першим безпосередній то зв’язок третього здійснюється на відстані. У першому випадку маємо контактний, у другому – дистантний зв’язок. Між другим і третім реченнями також є смисловий контактний зв’язок який полягає у послідовному розгортанні мікротеми – виявленні різних ознак об’єкта. Контактні зв’язки бувають не тільки між реченнями, а й між складними синтаксичними цілими.

Дистанційні зв’язки пронизують увесь текст, зв’язують початок і кінець висловлювання.

Як речення складного синтаксичного цілого, так і ССЦ у складі тексту з’єднуються двома основними способами – послідовним і паралельним. При послідовному (його ще називають ланцюговим) способі зв’язок полягає в тому, що певний елемент попереднього речення стає вихідним пунктом у наступному і вимагає дальшого розгортання думки [68, с. 36].

Ланцюговий зв’язок між окремими реченнями забезпечується засобом повтору суб’єкта або предиката речення. Послідовний розвиток думки, як правило, відбувається так, що в першому реченні повідомляється про певне явище, подію, а кожне наступне щось додає нове. Граматичний ланцюговий зв’язок виявляється у застосуванні лексичного повтору, синонімічних змін та вказівних займенникових слів, співвідносних з іменами предметно-понятійного змісту.

У тексті з ланцюговим зв’язком окремих речень особливо виразно виявляють себе головні в смисловому відношенні слова, які звичайно і повторюються з метод посилення на них уваги, логічного виділення. Ця особливість складного синтаксичного цілого підказує ефективність використання тексту як дидактичного матеріалу у навчальних цілях в шкільному курсі мови. Виділення та аналіз слів з найбільшим семантичним навантаженням, особливо в художньому тексті тих слів, які є опорою словесно-художнього образу, через який виражається ідейний задум твору, забезпечить вирішення багатьох навчальних, а також виховних завдань [92, с. 11,12].

Другий спосіб з’єднання речень у ССЦ І ССЦ у тексті – паралельний – полягає в цілковитій рівнозначності певних елементів у контексті мовної одиниці більш високого рівня. Вживаючись в основному в емоційних стилях, паралельний зв’язок речень посилює експресію висловлювань.

Паралельний зв’язок речень виконує другорядну, в порівнянні з послідовним, і допоміжну роль, хоч якими б вагомими не виглядали паралельно з’єднані речення [68, с. 37].

Порівнюючи зв’язки між реченнями у складних синтаксичних цілих і між складними синтаксичними цілими, можна помітити що в межах ССЦ зв’язок тісніший ніж між сусідніми реченнями, що належать до двох різних ССЦ. Саме послаблення зв’язку і допомагає встановити, де закінчується одна група речень і починається друга. Навчити учнів помічати цей поворот у висвітленні теми – важливий компонент підвищення їх мовної культури.

Текстові зв’язки, особливо дистантні характеризуються і своєю спрямованістю, зорієнтованістю на попередні або наступні частини висловлювання. У великих за розміром і складних за будовою текстах такі орієнтири – необхідні передумови сприйняття адресатом повного обсягу зосередженої в тексті інформації.

Плавність розгортання теми вимагає, щоб кожен наступний елемент висловлювання приплюсовувався до попередніх, а раз так, то у текстах мусять існувати ретроперспективні зв’язки – опора на вже сказане. У найпростішому вигляді такі зв’язки виступають при ланцюговому поєднанні речень – через відомі змістові елементи у кожному наступному реченні.

Другий напрям зв’язку – перспективний полягає в орієнтації адресата в тому, як буде розгортатися виклад у подальшому. Такий зв’язок також спостерігається і в рамках ССЦ, в більш розгорнутих контекстах.

Найпростіший і найвиразніший вияв перспективного зв’язку між компонентами тексту спостерігається тоді, коли в структурно завершеному реченні, що відкриває висловлювання або ССЦ, вжиті семантично неповноцінні слова [68, с. 40,41].

Уміле використання перспективних зв’язків є одним із засобів активізації уваги і збудження інтересу адресата до змісту висловлювання, і ним часто користуються автори художніх та публіцистичних творів.

Отже, міжфразові зв’язки у тексті різноманітні і багатогранні. Наявність їх забезпечує текстові тематично-змістову і композиційну цілісність.

Отже, лінгвістику тексту розуміють як наукову дисципліну, ціль якої – описати суть і організацію передумов і умов людської комунікації. А вказаний вище матеріал показує, якими основними поняттями і якою основною теорією володіє така наука, як лінгвістика тексту. Діти в початкових класах знайомляться зі всіма елементами тексту, але на початковому рівні.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов