Адміністративно-територіальний устрій УСРР в 1919-1937 рр.

Територію УСРР визначено Ризьким миром 1921 року між Росією та Польщею. 1922 року республіка ввійшла до складу СРСР, а 1924 року на її території ут­ворено Молдавську АСРР. У 1917 — 1918 рр. радянська Україна називалася УНР, аз1919до!937рр. — Украї­нська Соціалістична Радянська Республіка.

У період 1917 — 1922 рр. зберігався старий, дорадянський адміністративний поділ, щоправда у складі не 9, а 12 губерній — додалися новоутворені Кременчуць­ка, Одеська та Запорізька. У Криму створено автономію у складі РСФРР. У 1922 році розпочалася адмінреформа. Запорізьку і Кременчуцьку губернії розформували і знову їх стало 9. Наступного року ліквідували повіти і волості і замість них утворено 53 округи та 706 районів, які об'єднували сільські, міські та селищні ради. У1925 році уряд ліквідував губернії як адмінодиницю і ввів трьохступеневий адмінподіл на: округ (41) — район (680) — сільраду (10314). З них 12 національних районів і 549 національних сільрад (єврейські, польські, німецькі, грецькі, татарські). У 1930 році ліквідовано і округи і введено 2-ступеневу структуру: район (484) сільський і місто (18) — сільрада. Метою реформи було наближен­ня провінції до центру. Але двохступенева структура не виправдала сподівань влади. Тому у 1932 році уряд провів чергову адмінреформу, створивши поділ, який існує і нині. Найбільшою адмінодиницею стала область. Першими утворено 5 великих областей — Вінницьку, Дніпропетровську, Київську, Одеську і Харківську. До кінця 1932 р. сформовано Донецьку та Чернігівську.

Області поділялися на райони (у 1939 р. — 583), а ті у свою чергу на місцевіради — міські, сільські та селищні. До 1940 року зберігалася і молдавська автономія.

Отже, у 20 — 30-і роки територіальний та адмініст­ративний устрій УСРР постійно змінювався та реформу­вався. А напередодні Другої світової війни, після пакту Молотова — Ріббентропа, західні кордони УРСР зміни­лася радикально.

Проект першої Конституції УСРР розглянули і де­тально обговорили українські більшовики на своєму III з'їзді, а 14 березня 1919 року III Всеукраїнський з'їзд Рад України затвердив його як основний закон республ­іки. Текст Конституції написано українською мовою і він значно відрізнявся за обсягом і змістом від конституції РСФРР. Конституція УСРР 1919 року визначила осно­ви державного ладу, державного устрою, компетенцію органів влади, виборчу систему, права і свободи грома­дян. Складалася вона із 3-х розділів, 3-х підрозділів та 35 статей,

1. Основні постанови: соціальна основа держави — диктатура пролетаріату; політична основа — влада рад робітничих, селянських та червоноармійських депу­татів.

2. Конституція радянської влади (мав підрозділи "А" та "Б"). А. Організація центральної влади — законодавчі функції надавалися Всеукраїнському з'їздові рад, Все­українському Центральному Виконавчому Комітету Рад (ВІДВК), президії ВЦВК, Раді Народних Комісарів. Б. Організація радянської влади на місцях — губернські, повітові і волосні з'їзди рад, обрані ними виконкоми. Виборче право — обмежене, лише трудящим масам (ро­бітникам та селянам-біднякам), вибори багатоступеневі при відкритому голосуванні списком.

3. Декларація прав і обов'язків працюючого та експ­луатованого народу: проголошення трудящим права на працю, на освіту, на матеріальне забезпечення, політичні права, свободу преси, совісті, зборів, союзів, тощо; обо­в'язком громадян УСРР є працювати, обороняти соціал­істичну вітчизну тощо. У підрозділі "В" йшлося про герб і прапор УСРР. Гербом був серп і молот на червоному тлі в обрамленні золотого колосся і написами на стрічках російською та українською мовами: "УСРР" та "Проле­тарі всіх країн єднайтеся". Прапор — червоне полотни­ще з написом у лівому горішньому куті — "У.С.Р.Р."

Значення першої радянської конституції полягає в тому, що вона створила юридичне підґрунтя для подаль­шого державо- та законотворення в УСРР, особливо для кодифікації права в 1922-1927 рр.

Ключові поняття

конституція, права і свободи, державний лад та державний устрій, розділи, підрозділи, статті.

Історико-державні події

14 березня 1919 р. — III Всеукраїнський з'їзд Рад ухвалив першу Конституцію УСРР.

У зв'язку з утворенням СРСР (1922 р.) та прийнят­тям першої конституції СРСР (1924 р.) виникла не­обхідність узгодити з нею Конституцію УСРР 1919 р. Спочатку до неї внесено відповідні зміни, а потім ство­рено конституційну комісію, яка розробила проект і ви­несла його на обговорення.

15 травня 1929 року XI Всеукраїнський з'їзд рад у Харкові затвердив нову, другу Конституції УСРР. Скла­далася вона з 82 статей, 5 основних поділів (розділів) та 8 підрозділів, була самостійною, не схожою на консти­туцію Союзу, укладена українською мовою.

Перший поділ містив загальні "засади", а саме, що УСРР є соціалістична держава, заснована на диктатурі пролетаріату та владі рад робітничих, селянських і чер­воноармійських депутатів.

Другий поділ "Організація радянської влади" містив дві частини з підрозділами. 1. Органи центральної вла­ди: а) Всеукраїнський з'їзд Рад — вищий законодавчий орган влади в державі — мав скликатися 1 раз на 2 роки (раніше — щорічно); б) Всеукраїнський Центральний Виконавчий Комітет (ВУЦВК) — обирався з'їздом як постійнодіючий посесійне законодавчий орган влади; в) Президія ВУЦВК діяла між сесіями ВУЦВК і мала теж законодавчі функції як орган верховного правління; г) Рада Народних Комісарів — уряд держави складався з галузевих наркоматів на чолі з наркомами, очолювався головою РНК; д) Народні комісаріати УСРР — на них покладалося галузеве управління і законодавча ініціа­тива. 2. Органи місцевої влади — ними проголошували­ся: а) з'їзди рад; б) виконавчі комітети, утворені з'їзда­ми; в) ради депутатів на місцях — міські, селищні та сільські. Визначалася їхня компетенція. Новими були поділ III — "Про виборчі права", поділ IV "Про бюджет УСРР", а також статті про наявність у складі УСРР Мол­давської Автономної Соціалістичної Радянської Респуб­ліки та про столицю держави м. Харків.

У цілому ж Конституцією 1929 р. нібито підсумову­валися правотворчість і кодифікації 20-х років. Вона логічно завершила процес становлення українського радянського права.