Із літератури другої половини хх століття (18 год. )

↑

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Двополюсність світу після Другої світової війни та її зв’язки із розвитком культурного і літературного процесу. Поява «країн соціалістичної співдружності» та їхніх літератур; запровадження в них «соціалістичного реалізму» та опір йому в польській, угорській, чеській та інших літературах. Література Західної Європи і США. Тема Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття. Поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду. Активізація літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману й поезії Латинської Америки. Художня література в Японії. Нові явища та тенденції в світовій літературі 1960-70-х рр.: активізація провідних жанрів інтелектуальної прози (роману-параболи, роману-міфу, роману-есе, роману-діалогу та ін.), а також поезії і драматургії; розквіт різних жанрів (роману-біографії, роману-репортажу, роману-щоденника, роману-розслідування та ін.) «літератури факту» (non-fiction) та її вплив на белетристику; розвиток наукової фантастики та антиутопії. Переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.

Учень (учениця): розповідає про провідні тенденції в розвитку літератури середини – другої половини XX ст.; висловлює судження про реалізацію теми Другої світової війни й руху Опору в повоєнні десятиліття, а також поширення екзистенціалізму в літературі цього періоду. визначає як помітні явища літературного процесу другої половини ХХ століття: активізацію літератур країн «третього світу», вихід на авансцену світової літератури 1950-60-х рр. роману та поезії Латинської Америки; розквіт художньої літератури в Японії; пожвавлення провідних жанрів інтелектуальної прози в 1960-70-х рр.; переростання модернізму в постмодернізм у літературі останньої третини ХХ ст.

Бертóльт БРЕХТ (1898–1956). «Життя Галілея» Життєвий і творчий шлях письменника. Брехт як драматург-новатор. «Епічний театр» Брехта, його теоретичні засади й творча практика. Проблема моральної відповідальності вчених за наслідки наукових досліджень у драмі «Життя Галілея». Неоднозначність образу Галілея. Інтелектуальний характер драми.

Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому драми «Життя Галілея»; пояснює, що німецький драматург-новатором Брехт створив «епічний театр», де домінувала не дія, а ідея; визначає проблему моральної відповідальності вчених за наслідки своїх наукових досліджень як головну в драмі «Життя Галілея»; висловлює судження про інтелектуальний характер драми «Життя Галілея», наявність у ній проблем, що спонукають людину до філософських роздумів; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Пояснює поняття «епічна драма».

Альбéр KAMЮ (1913–1960). «Чума» Життєвий і творчий шлях письменника. Камю – французький письменник, лауреат Нобелівської премії. Його філософські й естетичні погляди. Камю і екзистенціалізм. Абсурд і трагічний стоїцизм у романі «Чума». Проблема вибору людини в межовій ситуації та особистої відповідальності за цей вибір. Композиція і стиль твору.

Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому роману «Чума»; характеризує філософські та естетичні погляди Камю; висловлює судження про втілення в романі «Чума» рис екзистенціалізму; характеризує головних героїв твору; пояснює, в чому полягає сенс перестороги Камю: переможні вигуки оранців супроводжуються сумнівами Ріє, який «згадав, що будь-яка радість – під загрозою..., бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закрутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години»; висловлює міркування про важливу думку Камю, висловлену у фіналі роману: «Люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу»; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «екзистенціалізм» (як літературне явище).

Ернéст Мíллер ХЕМІНГУÉЙ (1899–1961). «Старий і море». Життєвий і творчий шлях американського письменника, лауреата Нобелівської премії Хемінгуея, особливості його поетики й стилю. «Старий і море» – повість-притча про людину. «Життєподібний» сюжет і філософсько-символічний зміст твору. Вплив Хемінгуея на розвиток художньої прози ХХ століття.

Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому повісті «Старий і море»; пояснює, чому твір «Старий і море» американця Хемінгуея називають повістю-притчею про людину; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «повість-притча».

КАВАБÁТА Ясунáрі (1899–1972). «Тисяча журавлів» Життєвий і творчий шлях письменника. Відомий письменник, лауреат Нобелівської премії Кавабата Ясунарі – «красою Японії народжений». Відображення національної етики та естетики в повісті. Гармонія людини і природи – одна з головних проблем твору. Вишукана простота стилю письменника.

Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому повісті «Тисяча журавлів»; наводить приклади утілення в повісті японської етики та естетики; доводить прикладами з тексту, що пошук гармонії людини і природи є однією з головних проблем твору; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «індивідуальний стиль» письменника; «національний (місцевий) колорит» художнього твору; наводить приклади використання місцевого колориту в тексті повісті «Тисяча журавлів».

Габріéль Гарсíа МÁРКЕС (нар. 1928). «Сто років самотності» Життєвий і творчий шлях письменника. Г.Гарсіа Маркес – відомий колумбійський письменник, лауреат Нобелівської премії. Органічне поєднання буденного й фантастичного як характерні риси «магічного реалізму» в романі «Сто років самотності». Проблематика та система образів твору. Родина Буендіа у художньому часі й просторі твору.

Учень (учениця): розповідає про головні віхи життєвого і творчого шляху письменника та місце в ньому роману «Сто років самотності»; висловлює судження про алегоричний сенс зображення історії родини Буендіа в художньому часі й просторі твору; розрізняє реальність і вигадку в оповіданні; характеризує підкреслено «буденне» зображення автором фантастичного як характерну ознаку «магічного реалізму»; висловлює особисте ставлення до проблем, що піднімаються в творі, аргументуючи свою точку зору прикладами і цитатами з тексту. ТЛ Дає визначення поняття «магічний реалізм»; розповідає про національний колорит художнього твору.

⇐ Предыдущая 1 234 Следующая ⇒

Познавательные статьи:

Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте

Последнее изменение этой страницы: 2019-05-20; просмотров: 186; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.216.196 (0.009 с.)