Основні методи державного регулювання економіки

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 6Следующая ⇒

Форми державного регулювання економіки:

- бюджетно-податкове;

- кредитно-грошове;

- адміністративно-економічне;

- цінове.

Бюджетно-податкове регулювання пов’язане з функціонуванням державних фінансів, формуванням державного бюджету та державними витратами і спрямоване на реалізацію цілей соціально-економічного розвитку країни.

Кредитно-грошове регулювання – діяльність держави, спрямована на забезпечення економіки повноцінною і стабільною національною валютою та регулювання грошового обігу відповідно до потреб економіки.

Адміністративно-економічне регулювання - заходи адміністративного та економічного характеру, спрямовані на створення умов для функціонування ринкової системи і реалізації соціальних цілей суспільства (демонополізація, роздержавлення, приватизація, макроекономічне планування і програмування, формування системи економічних, екологічних та соціальних стандартів і нормативів, регламентування зовнішньоекономічної діяльності.

Цінове рулювання вплив держави на ринкове ціноутворення шляхом законодавчих, адміністративних та судових заходів з метою проведення кон’юктурної та структурної політики, приборкання інфляції, стимулювання виробництва, його модернізація, посилення конкурентноздатності національної економіки, пом’якшення соціальної напруги, тощо.

Фінанси – система економічних відносин між державою, юридичними та фізичними особами, а також між окремими державами і міжнародними економічними інститутами й організаціями щодо акумуляції та використання грошових засобів на основі розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту (ВВП) і національного доходу (НД).

Фінансові відносини – відносини, що відображають рух вартості від одного суб’єкта до іншого, характеризують обмінні, розподільні та перерозподільні процеси і виявляються відповідно спрямованих грошових потоках.

Фінансова діяльність – діяльність суб’єкта щодо формування доходів і здіснення витрат.

Фінансова система – сукупність форм, методів і цілей формування, розподілу, використання фондів грошових засобів держави, господарюючих суб’єктів і населення.

Суб’єкти фінансових відносин – держава, підприємства, їх структурні підроділи, державні органи різних рівнів управління, громадські організації, члени суспільства.

Бюджет – кошторис щорічних доходів і видатків держави. Це план, створення і використання фінансових ресурсів для забезпечення функцій, що виконуються органами державної влади України, органами влади Автономної Республіки Крим і місцевими радами.

Бюджетна система – сукупність бюджетів різних рівнів.

Державний бюджет – основний фінансовий план держави на поточний рік, що має силу закону.

Головні джерела формування надходжень до державного бюджету:

- податки;

- відрахування на соцстрах та інші види відрахувань;

- державна позика(внутрішня та зовнішня);

- емісія грошей;

- продаж державного майна.

Форми виплат із державного бюджету:

- асигнування – видатки на утримання підприємств та установ;

- субсидії – державна допомога установам, організаціям, громадянам;

- субвенції – державна грошова допомога місцевим органам влади або окремим галузевим господарським органам для розвитку:

- дотації – допомога підприємствам, організаціям, установам для покриття збитків з метою підтримки.

Державний бюджет

Бюджетне фінансування – надання бюджетних засобів підприємствам, установам та організаціям для повного або часткового покриття їхні витрати на заходи, передбачені бюджетом.

Бюджетна система України – це сукупність бюджетів різних рівнів: державного; бюджету Автономної Республіки Крим; бюджетів міст Києва та Севастополя; міських бюджетів; районних; районних бюджетів у містах; сіль сикх та селищних.

Державне казначейство – орган, на який покладено функції:

- використання державного бюджету;

- обліку його касового виконання;

- управління державним внутрішнім та зовнішнім боргом.

Податкова система – законодавчо обумовлена сукупність принципів оподаткування, податків, зборів, інших обов’язкових платежів, органів справляння податків у їх взаємодії.

Система оподаткування - процес встановлення і справляння податків.

Форми кредиту

Державний кредит– сукупність кредитних відносин, у яких позичальниками є держава і місцеві органи влади, а кредиторами – юридичні або фізичні особи.

Суб’єктом кредитних відносин, який володіє, розпоряджається і використовує власні та запозичені кошти з метою одержання прибутку у формі позичкового відсотка є банк.

Рівні банківських установ в залежності від ролі і функцій:

Грошова політика має на меті контролювати надання кредитів банками та величину грошової маси (кількість грошей, що перебувають в обігу).

Запитання для самоперевірки:

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов