Класифікація соціальних процесів

↑

▷ Содержание

Стр 1 из 2Следующая ⇒

Класифікація соціальних процесів

Соціальні зміни в суспільстві протікають у результаті цілеспрямованої діяльності людей, що складається з окремих соціальних дій і взаємодій. Як правило, розрізнені дії рідко можуть привести до значних соціальних і культурних змін. Навіть якщо одна людина зробила велике відкриття, безліч людей повинні використовувати його, впровадити у свою практику. Таким чином, значні соціальні зміни відбуваються в процесі спільних дій людей, що не розрізнені, a, навпаки, односпрямовані, взаємно сполучені. Причому це спряженість часто може бути несвідомим завдяки наявності в людей мотивів і орієнтацій. Сукупність односпрямованих і повторюваних соціальних дій, які можна виділити з безлічі інших соціальних дій, називається соціальним процесом. Люди переміщаються з місця на місце, спільно навчаються, роблять продукти, розподіляють і споживають їх, беруть участь у політичній боротьбі, культурних перетвореннях і багатьох інших соціальних процесах.

Існує багато ідей щодо упорядкування соціальних процесів, розподілу їх на певні групи чи категорії з метою глибше соціологічно пояснити механізм їх протікання.

Однією з головних умов типологізації є з'ясування базових критеріїв класифікації досліджуваного явища. Один із критеріїв класифікації соціальних процесів — ступінь їх загальності. Згідно з ним, розрізняють соцієтальні (глобальні), загальні, особливі й окремі соціальні процеси. До соцієтальних відносять процеси всесвітньо-історичного розвитку цивілізації, глобальні процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін. Загальними вважають процеси, пов'язані з функціонуванням таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти, виховання тощо. До особливих належать процеси урбанізації, адаптації, стабілізації.
Масштабність і значимість вищезазначених процесів очевидна, однак зрозуміти й оцінити багатство їх змісту можна тільки завдяки пізнанню різноманітних окремих (одиничних) процесів, унікальність яких утворюють історичні, генетичні, економічні, культурні, географічні та інші об'єктивні й суб'єктивні чинники становлення особистості, сім'ї, трудового колективу, інших одиниць соціуму.

Соціальні процеси можуть відбуватися об'єктивно та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими внутрі-
шніми чи зовнішніми чинниками, пов язаними із структурними чи функціональними змінами, кількісними чи якісними показниками вимірювання.
За напрямом руху розрізняють спрямовані та неспрямовані соціальні процеси.

• Спрямовані передбачають певну мету або тенденцію у своєму русі. Вони певною мірою є передбачуваними або явними.
• Непередбачувані неспрямовані процеси носять випадковий характер.

За можливістю обернення виділяють такі типи процесів:

• Зворотні процеси — це процеси, які приводять систему до певного роду змін (навіть радикальним), але потім відбувається повернення до попереднього стану.
• Незворотні процеси — відображають той факт, що зміни, які відбулися, не можна повернути назад.

За результатами виділяють два типи соціальних змін — морфогенетичні і трансмутаційні.

• Морфогенетичні — це творчі процеси, що ведуть до фундаментальних нововведень, тобто виникнення нових станів суспільства, соціальних структур та умов існування соціуму.
• Трансмутаційні зміни діляться на репродуктивні і трансформаційні. Репродуктивні зміни — адаптивні, що врівноважують, що підтримують, що носять характер кількісних змін. Трансформаційні — деякі репродуктивні процеси, що призводять до якісних змін стану суспільства.

Соціальні процеси можуть відбуватися об'єктивно та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими внутрішніми чи зовнішніми чинниками, пов язаними із структурними чи функціональними змінами, кількісними чи якісними показниками вимірювання. У багатьох соціальних процесах, які ще називають цілеспрямованими, свідомість відіграє надзвичайно велику роль. До таких, наприклад, належать самовиховання, самоосвіта або професійне навчання. Проте деякі процеси здійснюються немов поза свідомістю, і ми замислюємося над ними постфактум, тобто, маючи справу з їхніми небажаними наслідками.

За змістом соціального процесу

У стосунку до змісту можна виділити такі категорії соціальних процесів:

• Процеси виснаження, до яких відносяться скорочення робочої сили та праці через вихід на пенсію, зміну місця роботи, еміграцію.
• Освіта та навчання — процеси розробки та розвитку нового знання, створення нових категорій чи узагальнень в окремих напрямах розвитку.
• Мотиваційний розвиток чи збитки — зменшення чи збільшення бажання виконувати діяльність.
• Набір, залучення та імміграція — розширення робочої сили за рахунок активного залучення нових членів, чи з інших причин.
• Соціальні конфлікти — руйнування чи перетворення існуючого соціального порядку внаслідок війни, тероризму у міжнародному чи локальному масштабах.

За критерієм виконуваної ролі у соціальній системі

За роллю, яку вони виконують у соціальній системі, соціальні процеси визначаються як:

• зародження, формування соціальної системи (процеси організації та самоорганізації);
• стабілізації соціальної системи (процес згуртування);
• функціонування соціальної системи (комунікативні або регулятивні);
• адаптації соціальної системи до зовнішніх умов, що змінюються (процеси інформатизації і комп'ютеризації);
• еволюції соціальної системи процеси модернізації або революції);
• розпаду соціальної системи (наприклад, процес «антиселекції»);
• перехідні процеси (формування плюралістичної системи власності, децентралізація управління суспільними процесами тощо).

Відносно системи, в якій відбуваються

Щодо системи, в якій відбуваються процеси, їх розподілено на:

• внутрішньоособистісні (процес самоосвіти, самовиховання);
• процеси, які відбуваються у стосунках між двома індивідами;
• процеси, які відбуваються у стосунках між індивідом і групою;
• процеси, які змінюють організацію і внутрішню структуру спільноти;
• процеси, які змінюють відносини між двома групами (спільнотами);
• процеси, які змінюють структуру й організацію глобального суспільства;
• процеси, що відбуваються всередині людства або глобального суспільства (процеси демілітаризації або міждержавної інтеграції).

Рівні соціальних процесів відповідають рівням соціальних змін, яких налічується чотири: глобальний рівень, рівень великих соціальних груп, рівень інститутів і організацій, рівень міжособистісних відносин.

Класифікація за особливостями спрямування

За специфічними особливостями спрямування можна аналізувати:

• Висхідні процеси, які припускають розвиток системи. Якщо цей розвиток істотний, то його ототожнюють з прогресом.
• Еволюційні теорії характеризують розвиток соціуму протягом останніх десяти тисяч років як висхідний прогресивний процес.
• Спадні процеси призводять систему до негативних дисфукціональних змін — регресу.
• Лінійні процеси — це поступові, безперервні висхідні або спадні зміни в системі.
• Ступінчасті процеси припускають поступове нарощування кількісного потенціалу змін, який у певний момент призводить до якісного стрибка або прориву.
• Циклічні процеси - періодичне повторення певних фаз розвитку системи. Такі процеси можна розглядати як кругові або замкнуті.
• Спіралеподібні процеси є висхідним або спадним циклічним рухом: зміни, виконавши коло, повертають систему в початковий стан, але вже на якісно іншому рівні.

Динамічна модель соціального процесу

Динамічна модель соціального процесу оперує такими категоріями, як фази (стадії), тривалість, інтенсивність, темп, ритм, стан, оборотність. Соціальний процес за допомогою таких динамичних змінних аналізується у часовому вимірі, увага звертається на фактор часу.

Класифікація соціальних процесів

Соціальні зміни в суспільстві протікають у результаті цілеспрямованої діяльності людей, що складається з окремих соціальних дій і взаємодій. Як правило, розрізнені дії рідко можуть привести до значних соціальних і культурних змін. Навіть якщо одна людина зробила велике відкриття, безліч людей повинні використовувати його, впровадити у свою практику. Таким чином, значні соціальні зміни відбуваються в процесі спільних дій людей, що не розрізнені, a, навпаки, односпрямовані, взаємно сполучені. Причому це спряженість часто може бути несвідомим завдяки наявності в людей мотивів і орієнтацій. Сукупність односпрямованих і повторюваних соціальних дій, які можна виділити з безлічі інших соціальних дій, називається соціальним процесом. Люди переміщаються з місця на місце, спільно навчаються, роблять продукти, розподіляють і споживають їх, беруть участь у політичній боротьбі, культурних перетвореннях і багатьох інших соціальних процесах.

Існує багато ідей щодо упорядкування соціальних процесів, розподілу їх на певні групи чи категорії з метою глибше соціологічно пояснити механізм їх протікання.

Однією з головних умов типологізації є з'ясування базових критеріїв класифікації досліджуваного явища. Один із критеріїв класифікації соціальних процесів — ступінь їх загальності. Згідно з ним, розрізняють соцієтальні (глобальні), загальні, особливі й окремі соціальні процеси. До соцієтальних відносять процеси всесвітньо-історичного розвитку цивілізації, глобальні процеси економічних, демографічних, екологічних та інших змін. Загальними вважають процеси, пов'язані з функціонуванням таких соціальних інститутів, як системи управління, охорони здоров'я, освіти, виховання тощо. До особливих належать процеси урбанізації, адаптації, стабілізації.
Масштабність і значимість вищезазначених процесів очевидна, однак зрозуміти й оцінити багатство їх змісту можна тільки завдяки пізнанню різноманітних окремих (одиничних) процесів, унікальність яких утворюють історичні, генетичні, економічні, культурні, географічні та інші об'єктивні й суб'єктивні чинники становлення особистості, сім'ї, трудового колективу, інших одиниць соціуму.

Соціальні процеси можуть відбуватися об'єктивно та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими внутрі-
шніми чи зовнішніми чинниками, пов язаними із структурними чи функціональними змінами, кількісними чи якісними показниками вимірювання.
За напрямом руху розрізняють спрямовані та неспрямовані соціальні процеси.

• Спрямовані передбачають певну мету або тенденцію у своєму русі. Вони певною мірою є передбачуваними або явними.
• Непередбачувані неспрямовані процеси носять випадковий характер.

За можливістю обернення виділяють такі типи процесів:

• Зворотні процеси — це процеси, які приводять систему до певного роду змін (навіть радикальним), але потім відбувається повернення до попереднього стану.
• Незворотні процеси — відображають той факт, що зміни, які відбулися, не можна повернути назад.

За результатами виділяють два типи соціальних змін — морфогенетичні і трансмутаційні.

• Морфогенетичні — це творчі процеси, що ведуть до фундаментальних нововведень, тобто виникнення нових станів суспільства, соціальних структур та умов існування соціуму.
• Трансмутаційні зміни діляться на репродуктивні і трансформаційні. Репродуктивні зміни — адаптивні, що врівноважують, що підтримують, що носять характер кількісних змін. Трансформаційні — деякі репродуктивні процеси, що призводять до якісних змін стану суспільства.

Соціальні процеси можуть відбуватися об'єктивно та суб'єктивно, бути вираженими у конкретній чи абстрактній формі, детермінованими внутрішніми чи зовнішніми чинниками, пов язаними із структурними чи функціональними змінами, кількісними чи якісними показниками вимірювання. У багатьох соціальних процесах, які ще називають цілеспрямованими, свідомість відіграє надзвичайно велику роль. До таких, наприклад, належать самовиховання, самоосвіта або професійне навчання. Проте деякі процеси здійснюються немов поза свідомістю, і ми замислюємося над ними постфактум, тобто, маючи справу з їхніми небажаними наслідками.

Познавательные статьи:



Психологические особенности спортивного соревнования

Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации

Занятость населения и рынок труда

Социальный статус семьи и её типология