Зони спільного підприємництва

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 16 из 16

Зони спільного підприємництва відділяються за допомогою митного режиму від основної території країни і функціонували за рахунок безмитного ввезення товарів. Наприклад, морські порти, залізничні вузли, аеропорти. Їм передувало створення "вільних портів", де могли б безмитно зберігатись товари, які привезені в зону для надання продажу. Зони спільного підприємництва створюються з метою забезпечення певної зайнятості робочої сили, залучення інвестицій, організації в економічних зонах виробництв, які орієнтуються на експорт, подолання відсталості розвитку регіонів, використання власних сировинних та трудових ресурсів для виробництва експортної продукції.

Всього у світі є 23 види ЗСП, основні з них наступні:

- безмитні багатопрофільні зони, розташовані на перехрестях внутрішніх систем;

- експортні промислові зони, що орієнтуються на зовнішню торгівлю;
зони економічного та науково-технічного розвитку, тобто "технополіси";

- зони страхових та банківських послух, які характерні для певних країн;

- імпорто-промислові зони і зони по заміщенні імпорту, які забезпечують одну сторону сучасними товарами, а місцеві підприємства - передовою технологією;

- складські (консигнаційні) зони, які формуються у районах міжнародних морських перевезень і авіатранспортів;

- зони вільної торгівлі, де немає мита на ввезення та вивезення товарів для їхнього продажу.

В Україні заборонено:

- експорт з території України предметів, які становлять національне, історичне або культурне надбання українського народу, що визначається законами України;

- імпорт або транзит будь-яких товарів, про які заздалегідь відомо, що вони можуть завдати шкоду здоров’ю або становити загрозу життю населення і тваринного світу, або призвести до руйнування навколишнього середовища;

- експорт та імпорт товарів, які здійснюються з порушенням прав інтелектуальної власності.

Товари, що імпортуються на територію України, підлягають обов’язковій сертифікації на предмет їх відповідності фармакологічним, фітосанітарним, ветеринарним та екологічним нормам.

Експортно-імпортні операції здійснюються як на валютній основі, так і у формі клірингу – системи безготівкових розрахунків, які ґрунтуються на заліку взаємних вимог і зобов’язань і здійснюються через банки або спеціальні розрахункові палати (перша створена в Лондоні в 1775 році).

Бартерний обмін товарів

В умовах економічної кризи і дефіциту грошової маси велике значення Україна надає бартерному обміну товарами. У першу чергу ця форма економічних зв'язків широко використовується Україною в розрахунках за енергоносії з Російською Федерацією, Казахстаном та Туркменістаном, за поставки бавовни з Узбекис­тану та інших країн Центральної Азії, за продукцію машинобуду­вання та хімічної промисловості, руд кольорових металів, лісоматеріалів та хімічної речовини з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами СНД.

Найбільш поширеним був бартер в Україні в 1992 році (майже 50% загального товарообороту). Однак за такого товарообігу Україна втрачала великі кошти через нееквівалентний вартісний обмін продовольчих товарів (зерна, цукру, олії) на паливно-мастильні матеріали.

Кредитування та інвестування

Кредитування – надання кредиту.

Кредит – позики у грошових одиницях чи у вигляді товару на умовах повернення з виплатою процентів.

Інвестиції – капіталовкладення.

Іноземні інвестиції – довгострокові вкладення капіталу закордонними власниками у промисловість, сільське господарство, транспорт та інші галузі економіки (найбільшими інвесторами у світі є Японія, США, країни Західної Європи – Великобританія, Франція, Бельгія, Саудівська Аравія).

В сучасних умовах нестабільності економічного розвитку Україна зацікавлена в надходженні іноземних інвестицій в українську економіку

Серед країн світу щорічно проводиться рейтинг ступеня сприятливості для інвесторів. При цьому враховується: політична і економічна стабільність, рівень інфляції, рівень безробіття тощо.

Найбільш сприятливі для інвесторів країни: Люксембург, Швейцарія, США, ФРН, Нідерланди, Франці, Австрія, Великобританія, Японія, Фінляндія. З 180 країн світу Україна займає 129 місце, Росія – 159.

До найбільших країн-боржників належить Росія (157 млрд дол.), Мексика (125), Китай (111), Бразилія (100).

Зовнішній борг України у 2002 році становив 10,6 млрд дол. (в тому числі Росії – 2, МВФ – 2,4, СБРР – 1,2, ЄБРР – 0,07, країнам ЄС – 0,35).

Науково-технічна співпраця

В економічних зв’язках України із зарубіжними країнами використовується науково-технічне співробітництво (торгівля патентами, ліцензіями, технічним досвідом «ноу-хау», тощо), яке сприяє прискоренню економічного розвитку, втілення у практику нових технологій, раціональному використанню природних ресурсів, автоматизації і механізації виробництва, скороченню термінів будівництва, підвищенню ефективності капіталовкладень, розширенню сфери міжнародних відносин.

Науково-технічне співробітництво здійснюється у сферах:

- матеріальній (через обмін продукцією, насамперед наукомісткою, створеною за новітніми технологіями);

- нематеріальній (у вигляді креслень, формул, обміну інформацією, літературою);

- послуг фахівців і технічного персоналу в галузі менеджменту, маркетингу, контролю за якістю).

- Експорт продукції, що репрезентує досягнення науково-технічного прогресу;

- Кооперація країн у створенні нової техніки і технології з подальшим її впровадженням та використанням;

- Спорудження за кордоном заводів «під ключ» або експорт комплексного обладнання при виробництві нової техніки;

- Модернізація об’єктів за участю закордонних партнерів;

- Технічне навчання персоналу країни – імпортерів технологій;

- Обмін передовим технічним досвідом;

- Обмін технологіями, ліцензіями, конструкторськими і проектними матеріалами, сприяння їх використанню (продаж ліцензій (авторських прав) на використання запатентованих винаходів (ноу-хау – знаю як), обмін ліцензіями став важливим елементом міжнародних економічних стосунків: він досягнув 10% світового зовнішньоторгівельного обороту;

- Спільні конференції, симпозіуми, публікації, координація та кооперація наукових досліджень;

- Технічна допомога при опануванні нових виробництв;

- Науково-технічна співпраця у галузі навчання та підвищення кваліфікації наукових кадрів.

Найтісніші зв'язки в галузі науки, техніки та освіти Україна має з Росією, а також з деякими іншими країнами колишнього Радянського Союзу. Слід підкреслити, що, на жаль, у результаті розриву раніше існуючих державних, політичних та господарсь­ких зв'язків між колишніми республіками СРСР помітно ослабло співробітництво українських вищих навчальних закладів і науко­вих закладів з відповідними науковими центрами цих країн.

Спільне підприємництво

Створення спільних підприємств – одна з форм економічного співробітництва України із зарубіжними державами. Ці підприємства діють самостійно, наділені широкими правами для здійснення експортних та імпортних операцій. Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену продукцію і укладають відповідні контракти, їх прибуток розподіляється між учасниками пропорційно вкладу в статутний фонд. На території України діє понад 2,5 тис. спільних підприємств. За участю фірм США створено 120, Німеччини – 40, Австрії – 22. Багато спільних підприємств створено разом з Росією, Білорусією.

Найбільше таких підприємств у м.Києві (204), та Одеській області (143).

В світі є десятки тисяч підприємств зі змішаним капіталом.

Переваги спільного підприємництва:

- економічні переваги (отримання інвестицій, нових технологій);

- пом’якшуються політичні проблеми (країна, яка вкладає капітал зацікавлена в сталості).

В Україні їх зареєстровано понад тисячу (сфера діяльності: будівництво, туризм, торгівля, промислове виробництво).

Італійська фірма Фіат утворила у Кременчуці СП «Івеко-КрАЗ» з виробництва вантажівок.

В Київській області налагоджено збирання МАЗів.

Японська фірма інвестувала 70 млн дол. В реконструкцію нафтопереробного заводу в Дрогобичі (виробництво бензину «євросупер») і буде брати участь в будівництві нафтопроводу Одеса-Броди.

СП з Росією: «Волга», «Газель», складання літаків АН-70, проект «Морський старт».

СП з Білорусією: збирання сільськогосподарської техніки (комбайнів), підприємство «Атлант-Україна», «Євро луч» (виробляє наручні годинники, Сімферополь)

Туризм

Великим резервом надходжень валюти до України є міжнародний туризм. Адже Україна Володіє прекрасними рекреаційними ресурсами, які можна і треба використовувати.

Нині ми приймаємо в себе майже 4 млн. іноземних туристів, або 0,8 світової їх кількості, хоча реально вже тепер могли б обслуговувати до 6 млн. туристів, що може давати майже $ 1 млрд. прибутку

Розрізняють три види туризму: рекреаційний, науковий та діловий.

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии