Сутність та основні фактори розвитку міжнародного поділу праці

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 7 из 23Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

В основі об'єднання національних економік у єдине світове господарство лежить міжнародний поділ праці (МПП).

Як відомо, поділ праці є однією з форм розвитку продуктивних сил, що забезпечує підвищення ефективності виробництва. Поділ праці - це діалектична єдність двох процесів:

- розчленування праці на окремі несамостійні частини (спеціалізація);

- об'єднання видів діяльності, що відокремилися, у результаті взаємодії (кооперація, кооперування).

В економічній теорії аналізуються наступні форми поділу праці: загальне, часткове, одиничне; професійне і територіальне.

Мiжнародний подiл працi - це вища ступінь розвитку суспільного територіального поділу праці між країнами, що спирається на стійку економічно вигідну спеціалізацію окремих держав і веде до взаємного обміну результатами господарської діяльності між ними у певних кількісних і якісних співвідношеннях.

МПП почав формуватися в мануфактурний період розвитку капіталізму (16-18 ст.). Сьогодні вiн відіграє важливу роль у здійсненні процесів розширеного відтворення практично всіх держав. Завдяки МПП забезпечується взаємозв'язок цих процесів, відбувається формування міжнародних пропорцій у галузевому та територiально-державному аспектах. Під впливом МПП торгові зв'язки між державами ускладнюються, усе більш переростаючи в комплексну систему свiтогосподарських зв'язків, у якій торгівля в її традиційному розумінні хоча і зберігає провiдне місце, але поступово втрачає своє значення. МПП - одна з об'єктивних передумов глобалізації економіки.

Основні фактори, що визначають розвиток МПП:

* географічний - природно-географічні умови (клімат, природні ресурси, населення, територія, географічне положення);

* соціально- економічні фактори (особливості історичного розвитку, виробничий потенціал, суспільний устрій);

* фактори технічного прогресу (успіхи в розвитку окремих напрямків HТП; прискорення морального старіння і, отже, оновлення асортименту промислових виробів; збільшення мінімальних розмірів підприємств).

Перша група факторів відігравала вирішальну роль у доiндустрiальну епоху. Сьогодні зростає значення третьої групи.

Розвиток МПП обумовлений прагненням до економічних вигод. Основні з них - це:

- одержання різниці між світовою і внутрішньою ціною експортованих товарів;

- економія внутрішніх витрат за рахунок відмовлення від національного виробництва і використання більш дешевого імпорту;

- доступ до ресурсів, якими країна обділена.

2. Міжнародна спеціалізація виробництва

Міжнародний поділ праці нерозривно пов'язаний з міжнародною спеціалізацією і кооперуванням виробництва, якi є формами його прояву та основними елементами.

Мiжнародна спецiалiзацiя виробництва - це така форма поділу праці між державами, при якій відбувається концентрація однорідного виробництва в окремих країнах, якi виготовляють відповідну продукцію понад внутрішні потреби і регулярно забезпечують нею світовий ринок.

Міжнародна спеціалізація розвивається по двох напрямках: виробничому і територіальному. Перший містить у собі міжгалузеву і внутрішньогалузеву спеціалізацію. Міжгалузева спеціалізація переважала до другої світової війни, а також у 50-60-ті роки ХХ ст. У 70-80-ті роки провiдною стає внутрішньогалузева спеціалізація, яка базується на поділі виробничих програм у межах однієї і тієї ж галузі.

Територіальний аспект міжнародної спеціалізації містить у собі спеціалізацію окремих країн,

спеціалізацію груп держав і спеціалізацію регіонів на виробництві певних видів продуктів чи їхніх частин для світового ринку.

У залежності від глибини МПП виділяють наступні форми міжнародної спеціалізації:

* предметну (на випуску цілком закінченої і готової до споживання продукції);

* подетальну (на виробництві частин, вузлів, деталей продукції);

* технологічну (спеціалізація на окремих технологічних процесах. Наприклад, складанні, фарбуваннi, зварюваннi, штампуваннi і т.п.)

Найвищий рівень міжнародної спеціалізації в даний час досягнуто у машинобудуванні, що пов'язано з особливостями цієї галузі. Сьогодні галузь випускає до 1 млн. типорозмірів машин і устаткування. Крім того машини і механізми складаються з великої кількості компонентів (вузли, деталі, агрегати), ефективне виробництво яких може бути тільки відокремленим.

Головний фактор поглиблення спеціалізації - економія на масштабах виробництва. Підраховано, що в галузях обробної промисловості подвоєння випуску в середньому забезпечує зниження витрат на одиницю продукції на 10%, а також зростання ефективності на 40% (це досягається за рахунок нагромадження досвіду, економії матеріалів, навчання персоналу).

Кількісні показники, що характеризують рівень міжнародної спеціалізації:

1. коефіцієнт відносної експортної спеціалізації:

, де:

Ег/к - питома вага товарів галузі в експорті країни,

Ес - питома вага товарів-аналогів у світовому експорті.

2. Експортна квота галузі:

, де:

Ег - експорт галузі за певний період,

ВПг. - валова продукція галузі за цей же період.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов