Методика читання будівельних креслень

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

Під контролем і з консультативною допомогою викладача студенти самостійно працюють з учбовим альбомом, який включає підбір основних графічних матеріалів (ситуативний, генеральний плани, фасади, розрізи, плани приміщень, пояснення до них). З цією метою може бути використаний і реальний типовий або індивідуальний проект (або частина такого проекту) очисних споруд, населеного пункту, житлової будівлі, школи та ін.

Студенти повинні розглянути та схематично накреслити ситуативний план в протокольному зошиті і оцінити його (рис. 4.1):

1. Координати і висоту над рівнем моря ділянки проектованого об'єкту і навколишніх населених пунктів, екологічно цікавих об'єктів.

2. Рельєф місцевості, напрям і крутизну схилів в районі проектованої забудови, достовірність повені або обвалів. Наявність лісів.

3. Напрям пануючих вітрів (троянда вітрів) і відстань від ділянки забудови до існуючих об'єктів, можливість взаємного забруднення повітря, грунту, відкритих водоймищ.

Генеральний план (його також потрібно накреслити в зошиті протоколів) розглянути та оцінити (рис. 4.2):

1. Конфігурацію і розміри ділянки забудови (довжину, ширину, площу).

2. Перелік і взаємне розташування будівель і інших об'єктів на території (озеленення, проїзди), функціональне зонування території.

3. Відсоток забудови, озеленення території та їх відповідність гігієнічним нормативам.

4. Відстань (розриви) між будівлями, можливість і тривалість затінювання будівель (або визначення часу їх інсоляції за допомогою контрольної інсоляційної лінійки).

5. Відстань від будівель до проїжджої частини вулиці (захист від шуму, загазованості повітря).

Потім студенти вивчають і оцінюють фасади, розрізи, плани поверхів одного з проектованих приміщень (наприклад, головного корпусу лікарні, поліклініки). При цьому на кресленнях потрібно розпізнати умовні позначення стін, вікон, дверей, ліфтів, сходинок, вентиляційних каналів, елементів санітарно-технічного устаткування (раковини, унітази, ванни, душові кабіни), накреслити їх в протокольному зошиті. Зразки умовних позначень приведені на рис. 4.3 і 4.4).

Користуючись масштабом, виносними лініями з відміткою розмірів, цифрами в центрі приміщення, студенти визначають і оцінюють за гігієнічними нормативами розміри приміщень і їх елементів:

ü ширину, довжину, площу, ширину вікон, дверей (на плані), висоту приміщень, вікон, дверей (на розрізі);

ü розраховують кубатуру приміщень, світловий коефіцієнт, кут отвору, кут падіння, коефіцієнт глибини заставляння для оцінки рівня природного освітлення;

ü оцінюють інтер'єр (розміщення меблів, наприклад, тумбочок, столів, іншого устаткування в приміщенні, парт в класі школи, меблів в житловій квартирі).

Один з елементів проекту (наприклад, план квартири житлового будинку, класу школи) переносять в зошит протоколів.

На підставі вивчення матеріалів проекту і порівняння їх з гігієнічними нормативами формується експертний висновок:

1. Проект відповідає гігієнічним вимогам і може бути затвердженим.

2. Проект не відповідає цим нормативам (за такими-то показниками) і повертається розробникам для виправлення і повторної експертизи.

При проведенні санітарної експертизи проектів студенти на занятті користуються законодавчими і нормативними документами, відповідними витягами з них – ГОСТами, будівельними нормами і правилами (СНіП), санітарними правилами і нормами (СанПіН) і іншими.

З архітектурно-будівельних креслень, як правило, виконують:

ü головний вид будівлі – фасад (передній, боковий, задній);

ü плани поверхів: підвалу, першого, типового проміжного поверху, останнього поверху і горища. На плані зображають все, що видно, якщо видалити зрізану частину. Розтинаюча нлощина на плані знаходиться на рівні вікон, щоб можна було визначити їх кількість і ширину;

ü вертикальний розріз боковий (вид справа наліво), на якому зображено все, що видно, якщо видалити зрізану частину. Розтинаюча площина повинна проходити через одне з вікон;

ü вирив – частковий розріз будь-якої частини будівлі;

ü складні розрізи – в декількох паралельних площинах.

Всі креслення доповнюють виносними лініями і цифрами розмірів (довжини, ширина на планах, висоти на розрізах) і площі приміщень (на планах).

Рис. 4.1 – Ситуативний план

Рис. 4.2 – Генеральний план очисних споруд пропускною спроможністю 200 м³/добу:

1 – піскоуловлювач; 2 – двохярусний відстійник; 3 – біофільтр з пластмасовим завантаженням; 4 – змішувач; 5 – вторинний відстійник; 6 – муловий резервуар; 7 – мулові майданчики; 8 – пісковий майданчик; 9 – насосна станція з хлораторною; 10 – трубопровід стічних вод, що подається на очищення; 11 – трубопровід очищених стічних вод;

трубопроводи: 01 – самопливні; 02 – напорні; 03 – самопливні збродженого осаду;

04 – самопливні дренажних вод; 05 – самопливні мула; 06 – самопливні хлорної води;

07 – водопровід; 08 – піскопровід; 09 – самопливних побутових вод від насосної станції;

010 – аварійні для скидання стічних вод

Познавательные статьи:



Организация работы процедурного кабинета

Статус республик в составе РФ

Понятие финансов, их функции и особенности

Сущность демографической политии