Розрахунок приймальних і проміжних валів
Приймальні і проміжні вали (далі – просто проміжні, якщо не обговорено інше) пресів виготовляють зі сталей марки 45 з наступною нормалізацією і поліпшенням, 40Х и 40ХН із поліпшенням, 20Х с цементацією і загартуванням. Як і для головних валів, при їхньому виготовленні особливу увагу приділяють заходам щодо зниженню концентраторів напруг, зв’язаних з наявністю на валах виточень, шліців, шпонкових канавок, отворів, малих радіусів округлень, шорсткості поверхні і т. д.
Розрахунку проміжних валів передує побудова кінематичної схеми преса, визначення передатних відносин по ступенях приводу і розрахунок клиноремінної і зубчастих передач, двигуна і маховика.
Після ескізної розробки конструкції вала визначаються розрахункові навантаження, будуються епюри моменту, що крутить, і згинальних моментів і визначаються небезпечні переріз, які перевіряються на статичну міцність і на витривалість. Для довгих і багато опорних валів іноді перевіряють величину припустимого прогину (перевірка на жорсткість). Вали розглядають як балки на шарнірних опорах. Діючі навантаження і реакції в опорах вважають зосередженими, а точки додатка рівнодіючих приймають посередині маточин коліс маховика й опор. Таке допущення обґрунтоване тим, що в більшості приводів пресів довжина опори порівнянна з її діаметром.
Попередні розміри вала визначаються при компонуванні механізмів приводу, при цьому найменший попередньо передбачуваний діаметр d вала визначається з розрахунку на чисте крутіння зі зниженими напругами, що допускаються:
, (6.24)
де M max – максимальний крутильний момент, на валу;
τ к – напруга, що допускається, на крутіння (для сталей 40 і 45 τ к = 30…40 МПа).
Інші розміри вала визначаються з урахуванням посадок коліс, підшипників і т.д. Усі лінійні розміри вала округляються до найближчих переважних чисел за ГОСТ 6636–60.
Розрахункові навантаження
У залежності від кінематичної схеми приводу на прийомний вал діють наступні зовнішні навантаження:
· крутильний момент;
· сила нормального тиску на зуби коліс;
· сила натягу ремінної передачі;
· реакції опор.
Крутильні моменти на відповідних валах визначаються з обліком ККД і передатних відносин ступенів
, (6.25)
де M кmax – максимальний крутильний момент на головному валу;
i 1, i 2 … i n – передатні відносини ступенів передач, починаючи від головного вала;
η 1, η 2… η n – ККД відповідних ступенів передач з урахуванням втрат у підшипниках. Для підшипників ковзання η = 0,96, для підшипників кочення η = 0,98.
Колова сила, на зубчатому колесі, тобто сила, діюча на вал
. (6.26)
Радіальна сила, діюча на вал з боку зубчатого колеса
, (6.27)
Тут позначено:
M i – крутильний момент на відповідному колесі;
d o – діаметр початкового кола колеса;
m нi – нормальний модуль зачеплення колеса;
z i – число зубів колеса.
Сила попереднього натягу пасової передачі визначається по наближеній формулі
, (6.28)
де σ о – початковий натяг ременів, прийнятий рівним 0,9…1,5 МН/м2 відповідно до рекомендацій в п. 6.5;
F р – площа перетину клинового ременя;
z р – число ременів.
Зусилля від пасової передачі вважається спрямованим по лінії, що з’єднує центри шківів.
Реакції в опорах валів визначаються за відомими правилами механіки. При цьому враховуються напрямки сил у просторі, зв’язані з різним розташуванням щодо вертикальної осі вала зубчастих і клиноремінної передач. Після розрахунку навантажень і реакцій будуються епюри згинаючих і крутильних моментів і визначаються кілька небезпечних перетинів.
|