Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву
Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Умови і порядок заочного розгляду справиСодержание книги
Поиск на нашем сайте Проведення заочного розгляду справи можливе лише у разі наявності певних умов, передбачених ст. 224 ЦПК України. Законодавець встановив, що у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи. Виходячи зі змісту наведеного положення, можна виділити такі умови проведення заочного розгляду. неявка відповідача; належне його повідомлення; відсутність поважних причин неявки; згода позивача на заочне провадження2. Перші гри умови відносно позивача є об’єктивними, оскільки від нього не залежать, а четверта - суб’єктивною, адже вона зумовлена його волею. Неявка відповідача означає дійсне його нез’явлення в судове засідання. У разі, якщо відповідач не з’явився, однак завчасно заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України, справа не може розглядатися в порядку заочного провадження. При надходженні до суду такого клопотання відповідач вважається присутнім у залі судового засідання незалежно від причини неявки, тобто така ситуація є правовою фікцією. Також не можна постановити заочне рішення у разі явки в судове засідання представника відповідача, через якого відповідач бере участь у справі (ч. 1 ст. 38 ЦПК України). У справі, як відомо, може брати участь кілька співвідповідачів, тому виникає питання, як діяти, якщо в судове засідання з’являться не всі відповідачі, чи можна ухвалити в такому випадку заочне рішення. Відповідь на це питання чітко сформульовано в ч. 2 ст. 225 ЦПК України, в якій вказано, що у разі участі у справі кількох відповідачів заочний розгляд справи можливий у разі неявки в судове засідання всіх відповідачів. Однак у певних випадках суд може роз’єднати позови стосовно кожного з відповідачів (ч. 2 ст. 126 ЦПК України) і розглядати ці справи за різними процедурами відповідно до норм процесуального законодавства. Друга умова заочного розгляду справи - належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду, тобто йому було надіслано повістку про виклик або його повідомлено в інший спосіб, про що в матеріалах справи наявні відповідні відомості. Якщо невідомо, чи був відповідач належним чином проінформований про час і місце судового засідання, заочне рішення постановляти не можна. Відсутність поважних причин неявки відповідача в судове засідання може бути в двох випадках, а саме якщо: відповідач завчасно не повідомив суд про причини своєї неявки; суд визнає неповажними причини неявки відповідача, про які він повідомив. У разі, коли відповідач повідомить суд про причини своєї неявки і суд визнає їх поважними, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 169 ЦПК України розгляд справи відкладається в межах строків, встановлених ст. 157 ЦПК України. Ще однією умовою проведення заочного провадження є згода на це позивача. На перший погляд, така умова може здатися абсурдною, адже процедура заочного провадження прискорює розгляд справи і тим самим сприяє оперативнішому захисту прав та інтересів позивача, а заперечення проти неї призводить до відкладення розгляду справи, а отже, і до його затягування. Проте слід мати на увазі, що заочний розгляд надає відповідачу додаткові способи захисту, зокрема він може подати заяву про відміну заочного рішення, що призведе до відновлення провадження у справі. Тому, даючи згоду на заочний розгляд справи, позивач повинен бути впевнений у правильності своєї позиції, законності та обґрунтованості своїх вимог, а також мати незаперечні докази, що їх підтверджують. У разі неявки відповідача суддя повинен роз’яснити позивачу його право вибору між звичайним і заочним провадженнями, а також вказати на найбільш вагомі особливості та правові наслідки кожного з них. Суд не має права вимагати від позивача обґрунтування його рішення про порядок розгляду справи. Згода позивача на заочний розгляд справи має бути чітко виражена і зафіксована у журналі судового засідання та (або) в окремій заяві, що приєднується до матеріалів цивільної справи. Оскільки згода позивача є обов’язковою умовою заочного розгляду справи, таке провадження не може відбуватися у випадку неявки обох сторін. Однак, якщо відповідно до ч. 2 ст. 157 ЦПК України позивач подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, в якому висловив свою згоду на заочний розгляд справи, на наш погляд, суд може розглянути цивільну справу в такому порядку. Якщо буде встановлено наявність всіх вищевикладених умов, суд постановляє ухвалу про заочний розгляд справи, яка не може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Закон не висуває особливих вимог до такої ухвали, тому суд її постановляє, не виходячи до нарадчої кімнати, негайно оголошує і заносить до журналу судового засідання. Заочний розгляд справи проводиться за загальними правилами з винятками і доповненнями, встановленими гл. 8 розділу III ЦПК України. Суд не може постановити заочне рішення, якщо позивач змінить предмет, підставу або розмір позовних вимог. У цьому разі судовий розгляд відкладається, про що повідомляється відповідач. Розглянути таку цивільну справу заочно можна лише у випадку неявки відповідача на новий судовий розгляд. Винесення заочного рішення здійснюється на підставі доказів, наявних у справі. Спрощена процедура заочного розгляду справи практично не впливає на форму та зміст заочного рішення. Воно повинно відповідати вимогам, встановленим статтями 213 і 215 ЦПК України. Особливістю заочного рішення є те, що у ньому має бути зазначено строк і порядок подання заяви про його перегляд. Не пізніше п’яти днів з дня проголошення заочного рішення його копія направляється рекомендованим листом із повідомленням відповідачам, які не з’явилися в судове засідання. У статті 233 ЦПК України вказується, що заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України (ст. 223).
|
||
|
Последнее изменение этой страницы: 2017-02-22; просмотров: 435; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 216.73.217.21 (0.007 с.) |