Кругообіг ресурсів, продуктів та доходів в ринковій економіці

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 15 из 57Следующая ⇒

На ресурсному ринку домогосподарства є на стороні пропозиції, а фірми – на стороні попиту. Домогосподарства як власники економічних ресурсів постачають їх через ринок ресурсів фірмам. Фірми розподіляють ресурси і виробляють товари і послуги.

Фірми, купуючи ресурси у домогосподарств, зазнають витрат. Платежі фірм домогосподарствам за ресурси формують доходи домогосподарств у вигляді заробітної плати, ренти, процента і прибутку.

На ринку продуктів фірми є на стороні пропозиції, а домогосподарства – на стороні попиту. Фірми вироблені товари і послуги постачають на ринок продуктів. Під впливом взаємодії попиту і пропозиції на цьому ринку формуються ціни на товари і послуги. Домогосподарства на ринку продуктів купують товари і послуги, використовуючи грошові доходи, які вони отримали від продажу економічних ресурсів. Споживчі грошові витрати домогосподарств на товари і послуги є виторгом фірм, тобто їхнім валовим доходом.

Отже, домогосподарства і фірми одночасно діють як покупці і як продавці, виступаючи як самостійні і незалежні суб‘єкти господарювання. Подвійний зв'язок домогосподарств і фірм через ринок ресурсів і ринок продуктів забезпечує узгодженість їхніх дій.

Держава як ринковий суб‘єкт господарювання взаємозв‘язана із фірмами і домогосподарствами, а також ресурсним і продуктовим ринком. Вона, по-перше, є потужним власником і виробником економічних благ (функціонує державний сектор), по-друге, здійснює урядове регулювання національної економіки

Кругообіг здійснюється між державою, виробниками і споживачами. Функціонує офіційний обмежений та тіньовий ринок товарів і послуг. Ринки засобів виробництва і землі не існували, ринок праці був надзвичайно обмеженим. Державна власність на засоби виробництва і землю була несумісною з підприємництвом як фактором виробництва. В таких умовах держава забезпечує виробників засобами виробництва через прямий їх розподіл. Вироблена продукція є власністю держави.

Держава, яка була і законодавцем, і єдиним роботодавцем, диктувала правила прийому на роботу, умови праці і її оплати. Працівники не могли вільно розпоряджатися своєю здатністю до праці, оскільки праця мала обов‘язковий характер, існувала система паспортної приписки (запровадженої у СРСР ще 1932 р.), відсутніми були альтернативні можливості застосування праці і можливість міграції за кордон. Низька заробітна платня, зрівнялівка не стимулювали до продуктивної праці. Водночас, держава надавала безоплатні послуги в освіті, охороні здоров‘я, житлі.

Держава у командно-адміністративній системі визначала ціни на економічні ресурси, обсяги виробництва товарів і послуг та їх ціни. Офіційний ринок товарів і послуг є дефіцитним.

Централізований розподіл ресурсів підприємствам з боку держави не забезпечує раціональне та ефективне використання ресурсів: виникають надлишкові виробничі потужності, надлишки сировини, створюються штучні робочі місця. Ця обставина, а також дефіцитний і неякісний ринок товарів і платних послуг породжує тіньовий або ―чорний‖ ринок, продукцію для якого створюють робітники у робочий і позаробочий час на державних підприємствах, використовуючи при цьому

РИНКОВА ІНФРАСТРУКТУРА

Інфраструктура ринку –сукупність інститутів,служб,підприємств,організацій, які забезпечують динамічну стабільність ринкової економіки

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте